MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Томас Маркерт: “Рішення Конституційного суду створило проблему легітимності влади в Україні”Конституційні зміни та їх скасування як віддзеркалення роздоріжжя української демократіїРозширений політико-правовий коментар до рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2010 рокуДепутати сперечаються щодо термінів«Реформа», рефлекси і революціяПро Генріха АлтунянаЕтичний потенціал та етична потужність України: метапідхідЯк у Фінляндії та Німеччині розслідують скоєні в Україні воєнні злочиниУ Росії Нобелівського лавреата звинуватили в ‘реабілітації нацизму’У Ради Європи є питання щодо адекватності та доступності новоствореного механізму перегляду довічних вироків в Україні Моніторинговий візит до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)»Геноцид у Маріуполі. Військові дії Росії в УкраїніКОНЦЕПЦІЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ЯК УНІВЕРСАЛЬНОЇ КАТЕГОРІЇ ЕВОЛЮЦІЇ РОЗУМУ: МЕТАПІДХІДЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 58-59/ Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.01.2021 ‒ 31.01.2021 Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 53-54. Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.11.2020 ‒ 30.11.2020 Процедура відбору суддів до Європейського суду з прав людиниЕТИЧНА ПОТУЖНІСТЬ СИСТЕМИ: МЕТАПІДХІДДмитро Вовк: право в Україні зовні нагадує європейське, але працює ‘не зовсім так’Пам’яті Сергія КовальоваОпис справ, які розглядалися Центром стратегічного захисту (ЦСЗ) ХПГ у першій половині 2021 року

Ніко Ланґе: після рішення КС з’явилося багато відкритих питань

04.10.2010    джерело: www.dw-world.de

Керівник київського представництва німецького Фонду імені Конрада Аденауера Ніко Ланґе прокоментував у розмові з Deutsche Welle рішення Конституційного суду України щодо скасування політреформи.

Deutsche Welle: Політреформу 2004-го року свого часу підтримала й Партія регіонів. Чи не викликає здивування, що тепер з ініціативи саме її депутатів Конституційний суд переглянув реформу і визнав її такою, що суперечить Основному закону?

Принаймні дивує те, що Конституційний суд після того, як вніс зміни до правил формування коаліції, змінив тепер і це рішення (про політреформу - ред.). Адже упродовж шести років не тільки судді казали, що не мають претензій до конституційних змін, але й багато політиків дотримувалися такої думки. Тепер вони говорять, що все було неправильно й потрібно повернутися до конституції 1996-го року. Така ситуація викликає принаймні здивування. Головна проблема розвитку України минулих років, незалежно від того, про які партії йдеться, полягає в тому, що політичні діячі намагаються використати суди й політичні структури з їхньою власною, абсолютно приватною метою. На мою думку, це свідчить, що така проблема в Україні існує.  

Deutsche Welle: Що означає рішення конституційного суду для політичної ситуації в Україні?

Конституційний суд ухвалює рішення і в інших країнах, не тільки в Україні. Різниця полягає лише в тому, що, скажімо, в Польщі, Німеччині, Франції, де також є переможці й переможені, рішення суду визнають як політики, так і населення. В Україні в минулому ми бачили, що і в політиків, і в громадян виникало враження, що ухвалюються не юридичні, а політичні рішення. Нині я не можу взагалі відповісти на запитання про те, що сьогоднішнє рішення означає конкретно? Мені вкрай цікаво буде дізнатися, як юристи в Україні, але також конституційні експерти в Європейському Союзі, в Раді Європи оцінять цю ситуацію. Що це означає для президента, який склав присягу на конституції, яка більше не є чинною? Що це означає для парламенту, повноваження якого тепер, вірогідно, змінилися? На мою думку, після такого рішення Конституційного суду з’явилося багато відкритих питань, які тепер слід вирішити. І це, напевне, не кінець дискусії навколо конституції в Україні.

Deutsche Welle: Як, на Вашу думку, відреагує Європейський Союз, про прагнення інтегруватися в який говорять українські політики?

Думаю, в Європейському Союзі очікують, що нинішнє рішення Конституційного суду викличе в Україні інтенсивні дебати навколо конституції, в межах яких усі сторони– уряд, опозиція, суспільство, громадські діячі – дискутуватимуть про політичну систему і знайдуть рішення, з яким би погодилися всі. Конституція, яка не сприймається великою частиною політичних гравців, не призводить до політичної стабільності. В останні роки ми в цьому переконалися.

З керівником київського представництва німецького Фонду імені Конрада Аденауера Ніко Ланґе розмовляв Володимир Медяний

 Поділитися