MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Європарламент, як виняток, може надіслати спостерігачів в УкраїніЗаява передвиборчих делегацій НДІ та МФВС (ІРЕ5) щодо місцевих виборівЗаява КВУ за підсумками довгострокового моніторингу кампанії по місцевим виборамУ Львові змагаються виборчі клониЖоден міжнародний спостерігач в ЦВК не був зареєстрований – голова КВУВ Украину приедет делегация Конгресса местных и региональных властей СЕУ Кам’янці-Подільському продовжуються громадські акції протесту проти арешту міського головиХто робить Кам’янець землею героївПросто знимуть рейтингових кандидатів у мери?За ширмою «цілком таємно»Українці й далі не вірять, що можуть вплинути на владу через вибориЧлени ЦВК просять президента повернути виборчий процес у демократичне руслоБільшість в керівних органах ТВК отримали партії владиУ Миколаєві розпочали роботу громадські спостерігачіКВУ вказує не непрозорість передвиборчої кампаніїКВУ перед виборами констатує серйозні проблеми, не вирішені закономУ ЦВК говорять, що нові правила виборів сумнівніПарадоксы нового закона о местных выборах«Фасадні» зміни виборчого законодавстваВР внесла зміни до закону про місцеві вибори

Місцеві вибори – 2010: виборчі маніпуляції

15.10.2010    джерело: human-rights.unian.net
Андрій Когут

Партії влади будують виборчу агітацію, часто застосовуючи адмінресурс та «силові методи». Затримання, відкриття кримінальних справ та «напади» органів на кшалт КРУ та податкової поліції дозволяють в умовах короткої кампанії «швидко та надійно» боротися з конкурентами.

Однак чи не найголовнішою маніпулятивною технологією цих виборів став саме адмінресурс, яким користуються і для створення «бонусних» стартових можливостей для «правильних» кандидатів, і для дискредитації опонентів.

Громадянська Мережа ОПОРА, в якої працюють 177 довготермінових спостерігачів, вважає, що акцент антитехнологій змістився – і в цьогорічних виборчих перегонах власне класичного «чорного PR» стало менше. Сьогодні основний удар ставиться на адміністративний ресурс, який вміло поєднує провокацію та приниження конкурента. Позицію виборця щодо кандидата можна похитнути, якщо останнього буде заплямовано звинуваченням у хабарництві, відкриттям проти нього кримінальної справи. Виборцю важко розібратися, чи мають звинувачення реальне підгрунтя: кампанія надзвичайно швидкоплинна, тому часу на зважування "за" та "проти" немає.

Гучні “антикорупційні” процеси, що зараз проходять в багатьох містах країни, із відкритям кримінальних справ, арештами, “виїмками” у рейтингових, часто опозиційних кандидатів, були б більш доречними в міжчассі виборів. Тоді, якщо влада заявляє про безкомпромісну боротьбу із корупцією та зловживаннями, було б простіше правоохоронним оргнам, відтак і громадськості розібратися у ступені провини конкретного посадовця. Сьогодні ж такі процеси – яскравий приклад створення “чорних” інформаційних приводів, більш результативних, ніж листівки “він краде”.

Можна систематизувати адмінресурс на службі чорного PR та виборчих маніпуляцій на місцевих виборах – 2010:

1. Дискредитація опонентів через силові структури

Ноу-хау, коли під прикриттям боротьби з корупцією чинився тиск на ймовірних кандидатів та продовжує чинитися на вже зареєстрованих, особливо рейтингових. Здійснюється через МВС, прокуратуру, суди різних інстанцій, КРУ, податкову міліцію. Метою є зняття їх з реєстрації або значне пониження рейтингу. Ретранслюється через ЗМІ.

2. Отримання виграшних номерів у списку

Норма закону про те, що партія, котра першою подасть документи на реєстрацію, буде першою у списку, призвела до маніпуляцій під час реєстрації. Це досягалося внаслідок того, що про місце початку реєстрації повідомляли вибрану партію, якщо ж встигла подати інша політична сила, то їй або повертали документи на доопрацювання, або скасовували вже проведені реєстрації.

3. “Ручне” формування округів під “правильних кандидатів”

Маніпуляції з кількістю виборців в окрузі. Значна різниця в кількості виборців на різних дільницях – відповідно нерівне представництво та можливості бути обраним. Є приклади, коли на виборах до однієї ради виборчі округи становлять і 4 тис. виборців, і 30 тис. Зрозуміло, що провести кампанію серед 4 тисяч осіб значно легше, ніж серед 30 тисяч.

4. Маніпуляції з територіальним охопленням дільниць для пониження явки виборців

Будинки в межах однієї дільниці значно віддалені одні від одних. Виборці в день виборів будуть змушені шукати дільниці для голосування, що значно зменшить явку, а відповідно можливості проголосувати. Метою є зменшити явку виборців у містах, де є низький рівень підтримки “правильного” кандидата.

5. Збори і звернення “трудових колективів” на підтримку кандидатів

Зрежисовані або й неіснуючі збори, “результатом” яких є висловлення підтримки певним кандидатам, і що пізніше транслюється через ЗМІ.

6. Тиск на редакційну політику комунальних медіа

Місцеве керівництво крім використання сумнозвісного “телефонного права” пробує застосовувавати “офіційні” пропозиції, від яких не можна відмовитися. Наприклад, вимагають укладати “типових угод”, які зобов’язуть редакторів видань письмово повідомляти про зміни своїх політичних поглядів, членство у політичних партіях та громадських організаціях.

Тут ми бачимо як адмінресурс перетворюється практично на головну маніпулятивну технологію. І виглядає так, що при законі, прописаному під одного гравця, практично втрачає сенс застосування якісних політичних технологій демократичної передвиборчої боротьби.

Андрій Когут, Громадянська асамблея України, в рамках проекту за підтримки МФ "Відродження"

 Поділитися