MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Переможна хода приватностіУГСПЛ: Президент оформив наступ на свободу інформації законодавчоАсоціація українських банків просить Президента накласти вето на Закон “Про захист персональних даних”Відкрите звернення щодо законопроекту „Про захист персональних даних”Звіт за результатами моніторингового візиту до ДУ “Софіївська виправна колонія (№45)” та Софіївської багатопрофільної лікарні №45 філії ДУ “Центр охорони здоров’я ДКВСУ” в Дніпропетровській та Донецькій областяхЛюдмила Денісова про свою відставку, 4 роки роботи омбудсманом, переміщення українців у РФ, усиновлення українських дітей. Інтерв’ю ХПГЛист щодо спроби зняття омбудсмана з посади – всім, кого це стосуєтьсяПро документування міжнародних злочинів, вчинених російськими окупантамиЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 61. Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.02.2021 ‒ 28.02.2021 Частина 2 Якщо ви вчинили катування і залишилися на свободі ― це не ваша заслуга, а наша робота19 листопада – головне за деньЯк законопроект про СБУ знищує приватну інформацію та надає доступ до всіх переписок та розмов?Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 53-54. Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.11.2020 ‒ 30.11.2020 Моніторинговий візит до ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)»Законопроєкт про СБУ порушує стандарти прав людини та потребує коригування – заява правозахисних організаційЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 49–50 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.09.2020 ‒ 30.09.2020Директора комунального підприємства оштрафували за розголошення даних боржників18 серпня – головне за деньМоніторинговий візит до ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)»ЄСПЛ: Брейєр проти Німеччини

Бережіться: насувається захист державою персональних даних!

02.01.2011    джерело: www.bbc.co.uk

 

В Україні 1 січня набув чинності закон "Про захист персональних даних", який правозахисники називають кроком до обмеження свободи слова та свободи доступу до інформації.

Верховна Рада ухвалила цей закон у червні минулого року.

Правозахисні організації закликали президента Януковича відтермінувати запровадження закону в дію, а Гельсінська спілка називала його "вагомим кроком для побудови тоталітаризму" в Україні.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський вважає, що цей закон "зв’язує руки", в першу чергу, журналістам.

У новому законі, каже він, під "персональними даними" розуміють будь-яку інформацію, що дозволяє впізнати особу, аж до називання імені та прізвища. При цьому журналістам, каже правозахисник, дозволяють збирати загальнодоступну інформацію про особу, але не дозволяють її поширювати без письмової згоди цієї особи.

Володимир Яворський вважає, що поширення будь-якої інформації про будь-яку особу тепер можна буде зупинити, а також покарати журналіста або редакцію за розголошення персональних даних.

У той же час автори закону, серед яких міністерство юстиції України, кажуть, що ухвалюючи закон, Україна адаптується до європейського законодавства. Вони нагадують, що Україна взяла зобов’язання ратифікувати та запровадити конвенцію про захист персональних даних.

"Безумовно, цей закон, а також ратифікація Конвенції Ради Європи про захист персональних даних є одним із елементів покращення співпраці з Європейським Союзом в цілому", – заявляв раніше заступник директора департаменту міністерства юстиції з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Тарас Качка.

"В Європейському законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку персональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. В Україні ж тепер персональну інформацію стосовно президента чи іншої особи тепер поширити буде неможливо, тому що потрібна буде його згода", - наголошує правозахисник Володимир Яворський.

Ще один подарунок підприємцям?

Новий закон вимагає створення Державного реєстру баз персональних даних усіма підприємствами і організаціями незалежно від форм власності.

Фактично усі вони мають стати власниками баз персональних даних і зареєструвати їх.

В Україні нараховується понад мільйон суб’єктів господарювання, і усі вони мають створити такі бази, зареєструвати їх і постійно вносити у них зміни. Це, на думку багатьох експертів, виглядає як вимога, що не може бути виконана.

Окрім того, припускають, що послуга реєстрації баз даних надаватиметься на платній основі.

Закон передбачає також створення уповноваженого державного органу із захисту персональних даних, якому надається право вільного доступу до будь-яких приміщень, де зберігається чи здійснюється обробка персональних даних. Є побоювання, що такий державний орган може використовуватися як засіб тиску на підприємців.

Коментар ПЛ. Після ухвалення цього закону, який не поділяє персональні дані на вразливі, доступ до яких має бути захищеним, і загального характеру і справді містить зовсім безглузді норми, була створена робоча група, що поставила за мету домогтися прийняття змін до нього. Такий законопроект підготовлений. Проте робоча група не подбала про те, щоб відтермінувати набуття чинності ухваленого закону, і тепер провести зміни до нього буде складніше.

 Поділитися