MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Дендрофобія харківської влади

10.08.2011   
Інна Сухорукова, Харківська правозахисна група
Коли влада починає діяти так, як зараз, – це зачепить кожного.

В Києві відбуваються суди над екс-урядовцями. Якщо говорити відверто – відбуваються справжні політичні репресії. Можновладці, та й багато хто з пересічних громадян, роблять вигляд, що не бачать цих ганебних явищ. Можновладці продовжують щось казати про демократичні цінності, про боротьбу з корупцією. Хоча навіть сліпому видно, що корупція є системообразуючим чинником держави і  нашого життя в цілому.

І, припустимо, справа Луценка, особливо на тлі загальноукраїнської корупції, доводить тільки те, що Юрій Віталійович ніяких корупційних дій не вчинив, а звинувачення проти нього – помста – і все. Незрозуміло, в чому полягає склад злочину і в газовій справі Тимошенко. Втім, суд триває...

До цих справ прикута увага світової спільноти. Вже лунали критичні заяви і керівництва Європейського Союзу, і Держдепартаменту США. Але, коли дійсно причина цього всього помста – чекати розумних дій не варто. Якщо перефразувати слова Оруела: ціль помсти – помста. І в цьому є своя дурна, але все ж таки логіка.

А от політичні переслідування в Харкові, які відбуваються вже більше року, розумом не осягнути.

Протистояння між місцевою владою і харків’янами стосовно вирубки дерев спочатку розпочалося в Лісопарку в 2010 році. Влада забажала прокласти автошлях, який аж ніяк не покращив рух вулицями міста, але бюджетні гроші таки «закатали в асфальт».

У місті з’явилося Громадське об’єднання «Зелений фронт» і така назва відповідає дійсності, бо йдуть бої з громадянами у прямому сенсі цього слова. Бої із фізичним протистоянням, побиттям, затриманнями громадян міліцією, судами, адміністративними покараннями, скаргами до органів прокуратури і міжнародних організацій. «Міжнародна амністія» визнала двох учасників, засуджених Дзержинським районним судом м. Харкова на 15 діб (суддя Л. Лазюк) за статтею 185 КУпАП – «злісна непокора законним вимогам міліції», «в’язнями сумління». Тим самим найвідоміша правозахисна організація визнала, що в даному випадку ми маємо справу з політичними репресіями. Іншим затриманим були винесені різні покарання – від штрафу до зауваження. Зараз скаргу активістів «Зеленого фронту» розглядають в Європейському суді.

Я думаю, читачі пам’ятають, що тоді міліція не тільки не захищала громадян, а була на боці рубачів лісу, брутально поводилася із активістами «Зеленого фронту», порушувала норми закону «Про міліцію» під час затримання протестуючих.

Зверталися захисники дерев і до Комітету з проведення Євро-2012, але місцева влада не прореагувала ані на протести харків’ян, ані на заклики міжнародних організацій. Вирубка відбулася, автошлях проклали – влада перемогла.

З весни 2011 року знову у всьому місті розпочалися масові вирубки цілком здорових дерев. Без зелені залишилася одна з найголовніших вулиць міста – проспект Гагаріна, порубані дерева в історичному центрі Харкова – вулицях Римарській і Пушкінській, Артема і Чернишевський. Іноді мешканцям вдавалося припинити вирубування дерев, але це тільки якщо дерева знищували на невеликих майданчиках – або під магазин, заправку або гаражі. Логічного пояснення цих дій харків’янам місцева влада не вважала за потрібне надати, але коли на засіданні Харківської міської ради депутати від фракції БЮТ задали питання стосовно вирубок дерев, то перший заступник Харківського міського голови Олександр Кривцов пояснив: «ну, мы ж не в лесу живем!». Так ото ж і справжня біда, що можновладці живуть у заміських будинках в лісі, а більшість харків’ян будуть жити у пустелі, дихати пилом та вихлопними газами. Влада створює в Харкові умови, неможливі для нормального життя, не враховує особливості розташування міста, мабуть, не знає, що Харків має лесові ґрунти, і пил у нашому місті пов’язаний саме з такими географічними особливостями міста.

Влітку, так звані  (бо документів їх ніхто не бачив) «представники муніципальних служб» знову взялися за парк Горького і почали винищувати велику кількість абсолютно здорових дерев, посилаючись на рішення міськвиконкому, але нікому таке рішення побачити не вдалося.

Першими з цими «муніципальниками» стикнулися подружжя Анна і Артем Поляк. Їх затримали у парку Горького міліціонери, яких на місце події – вирубки дерев без документів – самі ж Анна та Артем і викликали. У Дзержинському райвідділу міліції з ними поводилися дуже брутально, не давали сісти, не пустили до них юриста-захисника. Як наслідок, склали протокол про адміністративне порушення  за тою ж статтею 185 КУпАП. Міліціонери навіть вручили затриманим судову повістку на засідання 1-го серпня.

Але, коли подружжя Поляк разом із своїм захисником та друзями прийшли до суду 1-го серпня, суддя п. О. Шестак цю повістку не визнав, тому що у міліції немає ані повноважень відкривати впровадження та призначати засіданні, ані роздавати судові повістки. До сьогодні невідомо, чи буде суд розглядати цю справу.

Але далі більше: 1-го серпня в парку знов почали рубати дерева. Зеленофронтовцям А Цуканову і В Полєтаєву  робітники, які спилювали дерева, надати дозвільні документи відмовилися і почали погрожувати.

На місце подій прибула міліція, і, як стверджує  А. Цуканов, міліціонери почали захищати лісорубів.

Цуканова відтіснили з площадки в такий спосіб, що він був весь у синцях і потрапив до лікарні із струсом мозку. Полєтаєва затримали і відвезли до сумнозвісного Дзержинського райвідділу міліції і пред’явили звинувачення у порушенні тої самої статті 185 КУпАП, але де «ті законні вимоги», коли ані дозвільних документів на вирубку дерев, ані посвідчень міліціонерів представникам «Зеленого фронту» ніхто не надав.

2-го серпня об 11-й годині біля Екоінспекції зеленофронтовці провели пікет проти бездіяльності цього органу. Але чиновники навіть й не подумали вийти до пікетуючих та пояснити їм, що відбувається у Харкові, чому і на підставі яких документів ведеться масове знищення дерев.

У парку Горького разом із представниками муніципальної охорони знаходилися і якісь молодики спортивної статури у цивільному, які допомагали міліції затримувати та відтісняти зеленофронтовців.

Потім, вже ввечері, коли четверо членів «Зеленого фронту» йшли додому, біля них зупинилася машина з якої вийшли семеро схожих молодиків з палицями і почалася бійка. Усі четверо зеленофронтовців отримали тілесні ушкодження, двоє з них перебувають у лікарні швидкої допомоги.

Я підкреслюю, що все це робиться при повній підтримці порушників закону міліцією. В кращому випадку, міліція проявляє бездіяльність, що, як відомо, теж є злочином.

Усі ці події та обставини навколо них дозволяють зробити єдиний висновок: у Харкові вже рік як відбуваються політичні переслідування незгодних з місцевою владою харків’ян – членів територіальної громади. Тобто, місцева влада, яка зобов’язана діяти в інтересах громади та її членів, навпаки, бореться з цією громадою.

Незважаючи на те, що за цей час була безліч скарг і до прокуратури, і до органів центральної влади ніякої реакції і часто навіть відповідей на ці звернення немає. Тим більше, ніхто не покараний за порушення законів, за побиття громадян.

Уявіть собі такі дії влади в країнах цивілізованого світу, де без дозволу мерії не можна зрубати дике дерево (в’яз або сосну) навіть на власній ділянці. І уявити, що мерія не вважає за потрібне залагодити конфлікт з членами територіальної громади, який тягнеться вже другий рік. Де б була така мерія?

Але постійні конфлікти між місцевою владою та мешканцями Харкова аж ніяк не хвилюють центральну владу. І це виглядає як справжнє божевілля, дикунство, коли до будь-якого будинку чи вулиці приїжджають лісоруби, спилюють здорові дерева, а сухі і хворі залишають. Нема чому дивуватися, що харків’яни впевнено стверджують, що чиновники міськвиконкому та належні їм бізнесові структури просто заготовляють деревину у місті. Чи то на столярні вироби чи то на гроби.

На протести людей, та ще й зважаючи на те, що вони не дуже чисельні, влада взагалі не звертає уваги. Якщо збирається багато громадян на захист дерев, «лісоруби» мовчки їдуть. Вулиць багато, дерев теж. Можна й в іншому місці поспилювати.

Таке враження, що на наше місто напала саранча і нищить все зелене. От тільки, на жаль, саранча ця на двох ногах, та й ще «освячена» виборцями . або, краще сказати, – рішенням міської виборчої комісії.

Але, безумовно, загальний вигляд всього цього дурного безладу, особливо, якщо поєднати це із судовими процесами опозиціонерів  в Києві, виглядає, як початок широких політичних репресій влади проти своїх громадян.

І дуже дивно, що такі події, як у парку Горького, примушують до активних дій тільки купку молодих людей з «Зеленого фронту».

Коли влада починає діяти так, як зараз, – це зачепить кожного.

 Поділитися