«Шизофрения, как и было сказано»
Худшего несчастья, чем лишение разума,
нет на свете.
Михаил Афанасьевич Булгаков
Амбівалентна шизофренія? Наш співробітник виїхав у відрядження за межі України на три дні. Приїхав з круглими очима: «Їхав туди – була одна країна. Приїхав – інша!». Так він прокоментував блискавичний стрибок України в обійми Росії. Я відповіла, що країна тут ні до чого. Вона така ж як була. А от нашій владі потрібна швидка психіатрична допомога.
Бо зараз влада розривається між Митним союзом та Євроінтеграцією, і все через такі речі, як утримання під арештом Тимошенко та Луценко – креативних лідерів опозиції. Всі ці «повороти» з одного боку в інший дуже нагадують розповіді про те, що спочатку за тобою слідкували кадебісти, отруювали та опромінювали, або ще й вставили в голову запрограмований чип, а тепер те ж саме роблять американці.
Різниці ніякої, адже у випадку з нашими можновладцями, і у випадку з типовим хворим шизофреником підґрунтя однакове – абсолютна маячня.
Як у пісні з телешоу «Веселый песецъ»: «Пусть все лежит – это, в общем-то, по фиг – //Главное, чтобы Луценко сидел».
Але люди добрі, в нас теж є мозки, і вони з такою «обґрунтованою» та «самостійною» політикою у нас теж їдуть «дахи» неабияк.
Європа не дає гроші, якщо політв’язні будуть сидіти? Росія дасть. Обіцяють же. А на який хрін Росії годувати таку велику країну, як Україна? Та ще й таку занедбану. Та ще після Майдану-2004 мозки в українців трішки інакші, ніж у русскіх... Російська влада, на відміну від української, здається, ще з глузду не з’їхала! Пообіцяти – так! Імперський комплекс потішити. Путін, можливо рейтинг свій перед виборами трішки підвищить, якщо норовлива Україна під Росію ляже, а іншого розкладу і бути не може.
Але всупереч всім обіцянкам Росії, ніяких грошей Україна не отримає, і зайдемо в такий глухий кут, що вийти з нього найближчим часом зможемо тільки через серйозні катаклізми, може, й навіть, через розвал країни. Наші можновладці, яких приваблює то Європа, то Росія, не віддають собі тями, як сприймуть входження до Митного союзу СНД не те, що на Заході країни, але й у Центрі та на Сході. Може, владна команда взагалі не знає слова «геополітика»? Як і не чула про те, що 57% громадян України за євроінтеграцію? Втім, хто такі для цієї влади громадяни України? Привиди? Можна від них відмахнутися, та й робити своє.
Головне, щоб Тимошенко і Луценко сиділи. На жаль, так при шизофренії буває – коли якась думка, навіть безумна, має для хворого найбільшу цінність та перевагу. Хвороблива свідомість відшукує те, на чому зациклюється. Але для нормальних людей є очевидними інші аргументи – геополітичний, цивілізаційний, історичний досвід країни, яка за всі віки нічого на сході гарного не отримала,
Невже ж влада так боїться цих двох лідерів опозиції? Авжеж. Та і хвороба є хворобою – з Тимошенко доборолися до того, що підняли своїми божевільними діями її рейтинг, який до початку цього процесу тільки падав.
Процес над Луценком довів, що, попри всі плітки, Юрій Віталійович – порядна людина. Але це ми, громадяни, розуміємо! А влада бачить, що вони вороги країни і шкідники. І що, якщо випустити їх, то почнуть тих, хто зараз при владі, опромінювати чи насилати на них усілякі хвороби. То хто ж їх випустить? Це ж жах невимовний для влади... Одним словом: привиди та вампіри.
Ту не тільки Європу, а й свою країну на фіг пошлеш.
Хай навіть Росія нічого не дасть, зате шкідників і вампірів, які владу можуть відібрати, відпускати не треба!
Я не перебільшую. Так воно все і виглядає. І не дарма психіатри стверджують, що останнім часом побільшала кількість психічно хворих, та й кількість суїцидів зросла.
Навіжене повітря, яким ми всі дихаємо через те, що відбувається у верхах, зводить з розуму розгублених, соціально незахищених громадян, які не можуть ані нормально жити в країні, ані нормально працювати, ані лікуватися.
От би полікувати наших можновладців в якихось геніальних світових психіатрів. Тоді була б хоч якась надія, що між Європою та Росією буде існувати наша країна – Україна.
Європейський вибір для України є абсолютно природнім. Країна сторіччями прагнула цього вибору. Але розірвана між двома імперіями, вона не могла втілити свої наміри та намагання.
Тому будь-який політик, який приведе країну до Європи, ввійде в історію, як героїчна постать.
І навпаки – той, хто провалить це, знехтує цим шляхом – в історії залишиться як невдаха і злодій!
Господи, допоможи!