Опитування: українці низько оцінюють роботу міліції

Більшість громадян України (57, 0%) не підтримують діяльність міліції (рис. 1). Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. Повністю підтримують діяльність міліції 6, 0% опитаних, підтримують окремі дії – 26, 3%. Решта респондентів не визначилися з відповіддю на питання.

рис. 1

Респондентам пропонувалося оцінити роботу міліції свого міста чи району у різних сферах (рис. 2) з 5-бальною шкалою, де «1» означає вкрай низьку оцінку, а «5» – максимально високу оцінку. З восьми запропонованих сфер лише для однієї середня оцінка виявилася задовільною (вище 3-х балів) – роботу міліції з охорони представників влади та забезпечення їх безпеки громадяни оцінили на 3, 62 бала. Для решти сфер середні оцінки були нижчими ніж 3 бали. Зокрема, боротьба з порушеннями правил дорожнього руху була оцінена на 2, 88 бала; охорона і забезпечення громадського порядку – 2, 75 бала; забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод – 2, 62 бала; запобігання правопорушенням та їх припинення – 2, 58 бала; боротьба з вуличною злочинністю – 2, 55 бала; розкриття кримінальних злочинів – 2, 53 бала. Найнижче громадяни оцінили роботу міліції у сфері боротьби з хабарництвом, корупцією в органах влади, інших державних структурах: середня оцінка склала 2, 18 бала. Роботу міліції свого міста (у сільській місцевості – району) в цілому громадяни оцінили в середньому на 2, 72 бала.

рис. 2

Протягом останнього року по допомогу до міліції звертався (рис. 3) кожен дев’ятий респондент (10, 9%), але вчасно і в повному обсязі допомогу отримали лише чверть (рис. 4) (24, 0%) із тих, хто звертався за допомогою. 30, 6% тих, хто звертався за допомогою отримали її не вчасно, або не в повному обсязі, а відносна більшість (43, 4%) – не отримали взагалі. 1, 9% тих, хто звертався за допомогою не змогли оцінити рівень цієї допомоги.

рис. 3

рис. 4

Досить низько громадяни оцінюють законослухняність представників міліції. Респондентам пропонувалося відповісти, як, на їх думку, буде діяти середньостатистичний начальник районного відділення міліції, якщо у ході розслідування кримінальної справи він отримає вказівку від керівництва вчинити протизаконні дії (рис. 5). Абсолютна більшість опитаних (61, 6%) відповіли, що він вчинить за вказівкою керівництва. Лише 9, 4% респонденти очікують, що у цьому випадку начальник відділення вчинить за законом, а 7, 4% схиляються до думки, що він на словах погодиться з керівництвом, але намагатиметься уникати виконання вказівки. 21, 8% опитаних вагалися з відповіддю на питання.

рис. 5

Загалом же, громадяни частіше сприймають міліцію як чинник небезпеки (рис. 6), а не захисту. Так, у ситуації, коли б респондент вночі, на порожній вулиці побачив міліціонера, майже третина опитаних (31, 2%) сприйняли б його як фактор небезпеки і лише 20, 7% оцінили б це як гарантію безпеки, а 31, 8% респондентів не вважали б це ні гарантією безпеки, ні фактором небезпеки. 16, 3% опитаних вагалися з відповіддю на питання. Оцінка міліції у такому аспекті помітно погіршилася порівняно з 2006 роком, коли міліціонера вважали частіше гарантією безпеки (30, 5%), ніж фактором небезпеки (19, 1%).

рис. 6

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 29 вересня по 4 жовтня 2011 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2, 3% з імовірністю 0, 95.