MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Рак за ґратами — система знову вбиваєСистема вбиває двічі. Помер Сергій ТроцькоДворівнева система тортур: катування українців у Харківській області під час окупаціїЗ такою навалою злочинів не впоралася б жодна правоохоронна система світу, — Євген Захаров‘Концтабори для українців’: росіяни систематично вдаються до тортур Конституція, конституційна доктрина, конституційний процес і війна«Свобода – це процес, під час якого ви розвиваєте звичку бути недоступним для рабства»Складний діагноз для медицини, або Чи охороняє нас вітчизняна система охорони здоров’я?РФ: Процес Юрія Дмитрієва – навіщо суд так поспішає?Чи готова кримінально-виконавча система України до протидії коронавірусу?Новий Процес: кафкіанське покарання за співпрацю з ЄСПЛНове видання: О. М. Несінов. «Складові успіху в кримінальному процесі». КНИГА ДРУГАВони мали бути на волі...ЄСПЛ: система довічного покарання в Україні порушує права людиниЧи повинні заможні люди платити більше? Перспективи запровадження прогресивної податкової системи в УкраїніНова ініціатива щодо вдосконалення захисту речових прав учасників кримінального провадженняКолонія-привидЄвропейський Суд знову знайшов порушення принципу справедливості судового процесу – юристи ХПГ святкують перемогуУкраїна не змогла вирішити систематичну проблему щодо невиконання рішень національних судівРепутація адвоката інколи є вирішальною для долі підзахисного в процесі

Метаморфози кредитно-модульної системи

10.02.2012   
Федір Веніславський, доцент, НУ «ЮАУ ім. Я.Мудрого»
або Свята і будні «особливих» студентів

Метаморфози кредитно-модульної системи
або
Свята і будні «особливих» студентів

 

В ідеалі будь-яке реформування системи вищої освіти має своєю кінцевою метою підвищення її якісного рівня, забезпечення отримання майбутніми фахівцями глибоких знань, умінь та навичок подальшої практичної діяль-ності. Саме задля досягнення таких високих цілей Україна приєдналася до так званої Болонської Декларації, основою якої є “Європейський стандарт вищої школи”. Як наслідок у ВНЗ України в цілому і в Національному уні-верситеті «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» було запроваджено кредитно-модульну систему оцінки знань студентів. Її головна відмінність від існуючої раніше системи полягає в запровадженні спільної постійної роботи викладача і студента в отриманні і закріпленні знань, умінь та навичок в процесі навчання. А окрім підсумкового контролю знань у формі іспитів та заліків, з’явилися декілька проміжних змістовних модульних оцінювань. Тепер студент розуміє, що обов’язковою умовою допуску до іспиту й високої підсумкової оцінки є активна робота на семінарських і практичних заняттях і виконання контрольних модульних робіт.

Однак це все теоретично. А практика, на превеликий жаль, досить часто суттєво відрізняється від теорії. На практиці в університеті є достатньо чи-сленна категорія “особливих” студентів, які можуть взагалі не відвідувати семінарських (практичних) занять, не мати жодного балу з кожного змістовного модулю і почуватися абсолютно щасливим. Адже вони щиро і абсолютно обґрунтовано переконані, що сам факт їхнього зарахування до такого престижного і популярного серед абітурієнтів ВНЗ, яким є наш університет, це велике щастя і небачений успіх саме для навчального закладу, а не для студента. І взагалі не зрозуміло, чому і для чого між наказом ректора про їх зарахування і святковим днем отримання бажаного диплому такий тривалий проміжок часу, який, чомусь, як виявляється, відведено для відвідування лекцій, семінарських і практичних занять, а ще й ¬для самостійної роботи?

Ні, це вже занадто надмірні вимоги, які істотно обмежують конституційні права “особливого” студента на свободу та вільний розвиток своєї особистості. Адже Конституція України прямо закріпила, що людина є найвищою соціальною цінністю. А усвідомивши цю істину, окремі студенти протягом навчального року взагалі не вважають за потрібне відвідувати якісь там заняття. А коли й дозволяють собі це зробити, то абсолютно не для того, щоб взяти участь в обговоренні проблемних питань тієї чи іншої теми, а винятково заради задоволення свого інтересу: “А що ж там відбувається? І що там роблять одногрупники?”

А що ж далі? А далі – нічого страшного. Адже вони – «особливі» сту-денти, і університет не зможе саме без них існувати. Без жодних перешкод їх переводять на наступний курс (а потім – і ще на наступний), після чого декан факультету буде їх «за ручку» водити до викладача і гнівно вимагати від останнього «негайно» (максимум – за тиждень-другий) забезпечити перескладання «особливими» студентами всього матеріалу, на засвоєння якого навчальною програмою відведено цілий навчальний рік. А якщо таких студентів багато? Ну, наприклад, на 4-му курсі факультету № 10 «успішно» навчається біля двох десятків студентів, що не склали іспит з конституційного права України за 2-й курс. На 3-му курсі студентів, які за навчальний рік (два навчальні семестри) жодного разу не відвідали семінарське заняття з конституційного права України також більше двох десятків. Та в цьому немає нічого страшного, адже вони “особливі”, а тому “оцінювання” їх знань можуть здійснити й інші викладачі. Як наслідок, “особливим” студентам створюються усі мож-ливості для успішного складання змістовних модульних робіт. А студенти, які за навчальний рік або не з’являлися на заняттях взагалі, або дозволяли собі відвідати 1-2 заняття з 24, за один-два тижні здають 4-6 змістовних модулів і отримують право складати іспит. Ще й самостійну роботу ви-конують з найвищим можливим балом. І все це з усвідомленням своєї соціальної самозначущості і «особливості»!

Виникає цілком закономірне запитання: яким чином і за що саме можна за-служити таке уважне і бережливе ставлення до своєї особистості? Так що, шановні «особливі» студенти, не переобтяжуйте свій інтелект наполег-ливим навчанням, не чиніть насильство над своєю волею, відпочивайте і насолоджуйтесь усвідомленням унікальності свого нинішнього становища. Немає бажання відвідувати заняття – не відвідуйте. Не хочеться до них готуватися – не готуйтесь. Ви ж знаєте: те, що необхідно опановувати цілий рік, можна «успішно» скласти за один тиждень. А не захоче викладач своїм підписом засвідчити ваші глибокі знання, засвідчить завідувач кафедрою, або, за його дорученням, інший викладач, який вміє цінити “особливих” студентів. І немає жодної різниці. Навіщо працювати більше? І навіщо хвилюватися? Адже нормативні акти, що передбачають відрахування студентів, які мають академічну заборгованість, та передбачають обов’язкове відрахування тих з них, які отримали оцінку «незадовільно», складаючи іспит комісії, до студентів-юристів не застосовуються! Так само не застосовується передбачена кредитно-модульною системою можливість залишення студента на повторний курс. Адже вони – МАЙБУТНІ ПРАВОЗНАВЦІ!!!

 

Ф. В. Веніславський, к.ю.н.,
доцент кафедри конституційного права України
НУ «ЮАУ ім. Я.Мудрого»



 

 Поділитися