Агентство ООН у справах біженців глибоко занепокоєне долею двох біженців, затриманих в Україні
Агентство ООН у справах біженців глибоко занепокоєне долею двох біженців, затриманих в Україні з метою екстрадиції, і висловило рішучий протест проти умов їхнього утримання, що є відвертим порушенням основоположних прав людини
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців залишається глибоко занепокоєним долею двох біженців, визнаних у відповідності з мандатом УВКБ ООН. Обидві особи були затримані з метою екстрадиції і перебувають у Київському і Харківському СІЗО.
Один з них очікує на термінове переселення до країни-учасниці Конвенції ООН 1951 року «Про статус біженців» (країни ЄС) після того, як ця держава визнала його потребу в міжнародному захисті. Протягом тижня після його таємного перевезення з Києва до Харкова біженець залишається ізольованим і не має доступу до адвоката. Генеральна прокуратура України надала дозвіл Регіональному представнику УВКБ ООН та його колегам на відвідання біженця в Києві, однак, коли його було перевезено до Харкова, цей дозвіл втратив свою чинність і не був визнаний керівництвом Харківського СІЗО. Це порушує положення Угоди між УВКБ ООН та Урядом України від 1996 року (ч. 4 ст. 3 «…Уряд надає вільний доступ співробітникам УВКБ до біженців та інших осіб, що належать до компетенції УВКБ…») , а також низки інших міжнародних стандартів у сфері захисту біженців.
Другого підмандатного біженця УВКБ ООН, який також перебуває під захистом Європейського суду з прав людини, що, згідно з Правилом 39, заборонив Україні повертати його до країни походження, було жорстоко побито, коли він перебував під вартою у Київському СІЗО № 13. Наразі він перебуває в лікарні під вартою прикутий наручниками до ліжка з серйозними травмами, що спричинили тривалу втрату свідомості. УВКБ ООН сподівається, що з біженцем будуть поводитися гуманно і не відправлять назад до в’язниці до ретельного медичного обстеження на предмет внутрішніх ушкоджень. УВКБ ООН закликає пенітенціарну службу та правоохоронні органи негайно розпочати прозоре розслідування цього жахливого злочину і притягти до відповідальності осіб, які не забезпечили безпеку особи, яка перебувала в затримані в державній установі.
УВКБ ООН неодноразово наголошувало у своїх зверненнях до державних органів України, зокрема до Державної міграційної та Пенітенціарної служб, а також до Генеральної прокуратури, що екстрадицію біженця чи шукача статусу біженця до країни походження буде розцінено як вислання і серйозне порушення національного законодавства та міжнародних зобов’язань України. УВКБ ООН продовжує закликати утриматися від екстрадиції, звільнити першого біженця з ув’язнення та дозволити йому виїзд до країни переселення.
Пан Антоніу Гутерріш, Верховний Комісар ООН у справах біженців звернувся з листом до Президента України, щоби привернути його особисту увагу до даної справи та заручитися його допомогою у її вирішенні. Верховний Комісар висловив свою глибоку стурбованість, оскільки екстрадиція буде розцінена як порушення основоположних принципів міжнародного права у сфері захисту біженців.
Попри багаторазові спроби як УВКБ ООН, так і посольства приймаючої країни у випадку з першим біженцем, вирішити обидві справи з Генеральною прокуратурою і Міністерством закордонних справ України, жодної відповіді не було отримано. Регіональний представник також зустрівся з Головою Державної міграційної служби, вимагаючи швидкого та ефективного вирішення проблеми, оскільки обидва біженці досі перебувають під вартою.
Регіональний представник УВКБ ООН і його колеги очікують на отримання вільного доступу до осіб під опікою організації, оскільки за даних обставин неможливо переконатися, чи перший з них досі перебуває на території України і чи другий отримує належний догляд.
«Важко уявити, що через 10 років після того, як Україна приєдналася до Конвенції ООН 1951 року «Про статус біженців», термін утримання біженців під вартою може перевищувати рік, що їх продовжують тримати в ізоляції без доступу до адвоката чи УВКБ ООН і вони переживають величезні страждання перед загрозливою перспективою бути висланими на Батьківщину», – сказав Олдріх Андрисек, Регіональний представник УВКБ ООН в Білорусі, Молдові та Україні, додаючи: «Побиття біженця під вартою до втрати свідомості і подальше прикуття його наручниками до лікарняного ліжка є безпрецедентним випадком для України, і я сподіваюся, що особи, відповідальні за вчинення цього жахливого злочину будуть притягнуті до відповідальності».
УВКБ ООН продовжує закликати українську владу поважати свої міжнародні зобов’язання в галузі притулку і переглянути практику утримання біженців під вартою впродовж тривалого часу, коли їхні життя і свобода під загрозою.
Загальна інформація:
• Офіс Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців був створений 14 грудня 1950 р. і почав працювати 1 січня 1951 р.
• УВКБ ООН працює в Україні з березня 1994 р. З 1996 по 2011 рр. УВКБ ООН надало Україні, у різних формах, понад 36 мільйонів доларів США. Програми УВКБ ООН протягом багатьох років збільшили можливості низки урядових і неурядових організацій та надали допомогу у підтримці життя тисячам осіб (пряма допомога у вигляді харчів та інших предметів першої необхідності, житла, медичної допомоги або щомісячних виплат 2010 р. досягла 600 тис. доларів США).
• УВКБ ООН за час свого функціонування надало навчальну та матеріальну підтримку у вигляді обладнання (комп’ютери, автомобілі, ремонт приміщень) низці урядових інституцій (Державному Комітету у справах національностей і релігій, обласним міграційним службам, прикордонним службам) на суму бл. 2,5 мільйонів доларів США.
• Станом на 1 січня 2012 року в Україні перебуває бл. 2 500 визнаних біженців та 5 875 осіб без громадянства.
• У 2011 році на програми у трьох країнах (Білорусь, Молдова та Україна), втілюваних під керівництвом Регіонального Представництва УВКБ ООН у Києві, було виділено 4,7 млн. доларів США .
• УВКБ ООН надає захист біженцям та іншим переміщеним особам на неполітичній та гуманітарній основі. Воно також намагається знайти постійні рішення для тих, хто залежить від міжнародного захисту і хто, у разі неможливості повернутися до країни походження, повинні мати можливість інтегруватися там, де вони живуть, за сприятливих умов.
• Натепер в усьому світі нараховується 43 мільйони вимушених переселенців, переважною більшістю яких опікується УВКБ ООН (15,2 мільйони біженців, 27,1 мільйони людей, які були змушені переселитися в межах однієї країни, 983 тис. шукачів притулку).
• За деякими оцінками, у світі нараховують до 12 мільйонів осіб без громадянства. УВКБ ООН вдалося встановити 6,6 мільйона з них у 60 країнах.
• Протягом останніх 60 років УВКБ ООН вдалося врятувати мільйони життів, залучаючи кошти донорів та міжнародну політичну волю до вирішення проблем біженців у масштабах, небачених до його заснування.
• Внесок УВКБ ООН у підтримання миру було відзначено двома Нобелівськими преміями миру – 1954 та 1981 років.
• УВКБ ООН відзначає, що Україна взяла на себе зобов’язання дотримуватися норм міжнародного права у сфері захисту біженців коли ратифікувала Конвенцію про статус біженців 1951 року та повідомила про готовність розглянути можливість ратифікації Конвенцій по подоланню проблеми безгромадянства 1954 та 1961 років.