MENU

Катування як форма виправлення

18.09.2012
Андрій Діденко

Напевно рекордсменом серед українських виправних колоній, які мають найбільшу кількість повідомлень про порушення прав людини, що потрапили до публічної сфери за останні два роки, є славнозвісна 89-та колонія в  Дніпропетровську (далі ДВК-89). Саме в цій колонії відбулися масові побиття засуджених із застосуванням спецпідрозділу Державної пенітенціарної служби, і не було жодної реакції з боку держави. А в березні цього року відбулося голодування засуджених, хворих на активну форму туберкульозу, які оприлюднили відео зі своїми коментарями і наявно показали, в яких жахливих умовах вони утримуються.

Є підстави вважати, що умови утримання хворих засуджених в цьому закладі набагато гірші, ніж показано в фільмі Константина Усова «Лук’янівське СІЗО №1», яке наробило багато галасу не тільки серед керівників ДПтС, а й серед депутатів Верховної Ради України. Але склалося враження, що керівництво ДВК-89 замість того, аби виправити недоліки в роботі закладу, надати засудженим належні умови утримання і необхідну медичну допомогу, має звичку вирішувати всі питання шляхом переслідування скаржників, репресіями і катуваннями.

Ми писали про переслідування одного з фігурантів цього відео з камери, в якій знаходяться хворі на відкриту форму туберкульозу, Юрія Клевжиця, про його побиття і безпідставне переведення в 55-ту колонію в Запорізькій області. Також відомо, що Клевжиць, який, за твердженням представників адміністрації ДВК-89, в тому числі і головного лікаря, має  активну форму туберкульозу, після повернення в ДВК-89 майже два місяці перебував в дільниці карантину серед здорових засуджених. І саме його хвороба унеможливлювала його тривале побачення з дружиною. А зараз він перебуває в «палаті ізоляторі».

Також ми провели власне розслідування і з’ясували наступне.

Зі слів першого заступника ДПтС в Дніпропетровській області Юрія Володимировича Завади, в ДВК-89 взагалі немає дільниці посиленого контролю (ДПК), хоча має бути відповідно до нормативно-правових документів. При тому в секторі максимального рівня безпеки існують дві так званих «палати ізолятора» в яких перебувають засуджені, хворі на туберкульоз. Саме одну з таких «палат» і показували засуджені на відео, умови утримання в ній є жахливими і вражаючими. Насправді, зі слів засуджених, це звичайні камери, в яких утримуються засуджені, що відбувають дисциплінарне стягнення. Виникає питання: чому цих людей утримують в подібних умовах? Якщо вони хворі на активну форму туберкульозу, чи можливо в подібних умовах забезпечити їх належне лікування і сподіватися на покращення їх стану здоров’я? Як відомо, для хворих на туберкульоз одним із критеріїв одужання є необхідність у свіжому повітрі, належному харчуванні і медичному забезпеченні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, ненадання медичної допомоги і неналежні умови утримання є нелюдяним поводженням, що кваліфікується як порушення статті 3 Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод.  Засуджений Клевжиць через свого адвоката передав звернення до прокуратури, ДПтСУ, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, повідомивши про те, що він не має змоги безперешкодно відправляти кореспонденцію, а також що його систематично катує ніхто інший, як перший заступник начальника колонії підполковник Баталов А.Л.

 

Також ми отримали повідомлення, що засуджений ДВК-89 Швецов Володимир Володимирович, хворий на активну форму туберкульозу, який рахується за 3-м відділенням туберкульозної лікарні ДВК-89, систематично роздає їжу здоровим людям, не хворим на туберкульоз, що сприяє розповсюдженню захворювання серед засуджених.

І остання інформація, яку ми отримали стосується засудженого Долгого Руслана Олеговича. Він 13-го вересня оголосив голодування на знак протесту проти, як на його погляд, несправедливого рішення суду, який відмовив в умовно-достроковому звільненні. Після цього Долгого перевели до санітарної частини установи, де його 14-го вересня жорстоко побили засуджені – старшина медичної частини і старшина першого відділення, зі слів засудженого за розпорядженням першого заступника Баталова А.Л., а також викинули його речи із санчастини, наголосивши на тому що нехай він голодує, де йому заманеться.

На сьогоднішній день Долгий Р.О. продовжує голодування і має тілесні ушкодження.

Якщо керівництво ДВК-89 вважає, що катування і жорстоке поводження, ненадання медичної допомоги сприяють виправленню засуджених, то це помилка. Метою кримінального покарання насамперед є сприяння до підвищення правосвідомості і зміни ставлення засуджених до скоєння правопорушень. Жорстокістю неможливо змусити поважати закон і вимагати добропорядної поведінки.

Ми звернулися до центрального апарату ДПтСУ з проханням надати дозвіл на відвідування ДВК-89, зокрема, сектору максимального рівня безпеки, подивитися на власні очі на «палати ізолятори» і переконатися в тому, що інформація, яку ми отримуємо, відповідає дійсності, або спростувати її. Сподіваємося на позитивну відповідь з боку керівництва ДПтСУ, а також можливість конструктивного діалогу і співпраці з відомством на захист прав та законних інтересів осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі.

У додатке - тексти клопотань:

 Клевжиць - клопотання прокурору
Клевжиць - клопотання голові пен служ

Клевжиць - клопотання омбудсману

 

 

 

 Поділитися