• Рубрики / Впровадження норм європейського права
• Рубрики / Катування та жорстоке поводження
• Рубрики / Право на охорону здоров’я
• Рубрики / Кримінально-виконавча система
Європейський комітет з питань запобігання катуванням оприлюднив доповідь про візит на Україну в грудні 2012 року
У доповіді підкреслюється необхідність здійснення подальших заходів у боротьбі з жорстоким поводженням із засудженими.
5 вересня 2013 року, Страсбург. Комітет Ради Європи із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) опублікував доповідь про свій спеціальний візит в Україну, що відбувся у грудні 2012, разом з відповіддю української влади. Основною метою візиту було перевірити, як ув’язнених, які відбувають покарання, лікують в так званих "виправних колоніях ".
Доповідь КЗК вказує, що мало місце певне поліпшення ставлення до ув’язнених з боку персоналу виправної колонії № 89 у Дніпропетровську, яку Комітет вперше відвідав 2009 року. Схоже, що заходи, здійснені, аби покласти край жорстокому поводженню з ув’язненими, яке спостерігалось під час попереднього візиту, почали приносити свої плоди.
Крім того, поводження з засудженими жінками у Качанівській виправній колонії № 54, яка розташована у Харкові, в цілому не викликають серйозної тривоги. Проте, що стосується сили, нібито використаної співробітниками колонії проти Юлії Тимошенко під час її переводу до Центральної клінічної лікарні № 5 у Харкові у квітні 2012 року, у доповіді висловлені сумніви в ретельності розслідування, проведеного в цьому випадку.
На противагу цьому, у Олексіївській виправної колонії № 25, що у Харкові, та Стрижавській виправної колонії № 81, що недалеко від Вінниці, у делегації Комітету склалося враження, що жорстоке поводження з ув’язненими стало майже штатною функцію підтримки порядку та боротьби з тюремною субкультурою. Співробітники зазначених колоній використовують ретельно підібрані групи ув’язнених з метою забезпечення покірної поведінки всіх ув’язнених, з самого початку їхнього перебування в колонії. Опитані ув’язнені скаржилися на жорстоке поводження з ними в цих установах, яке може бути визначено, як катування.
Комітет рекомендував наступні подальші дії у боротьби з жорстоким поводженням з ув’язненими у виправних колоніях :
I) що обумовлюють зміни на самому високому рівні і розробку етичного кодексу поведінки тюремного персоналу
II ) поліпшують відносин між персоналом та ув’язненими (у тому числі боротьба з корупцією)
III ) посилюють роль медичного персоналу у профілактиці жорстокого поводження
IV) більш чітко визначають межі застосування сили та поліпшують підготовку відповідного персоналу
V ) забезпечують ефективність розслідування випадків можливого поганого поводження, зокрема, шляхом невідкладного створення національної команди, яка спеціалізується на розслідуванні подібних справ
VI ) впроваджують ефективний національний превентивний механізм.
У своїй доповіді Комітет зазначає, що умови утримання жінок, які відбувають довічне ув’язнення, значно покращилися. Однак, основні рекомендації, зроблені раніше щодо утримання чоловіків, які відбувають довічне ув’язнення, ще не виконані . У зв’язку з цим Комітет виступає проти практики установки камер відеоспостереження у камерах, де перебувають ув’язнені цієї категорії.
У ході візиту делегація Комітету розглянула ситуацію Юлії Тимошенко. Умови її утримання були визнані належними, а надання їй медичних послуг у клінічній лікарні № 5 у Харкові не викликало особливих зауважень. Однак, КЗК наполегливо закликає українську владу забезпечити конфіденційність медичної інформації Тимошенко, а також не вживати щодо неї надмірних заходів безпеки, зокрема, це стосується відеоспостереження приміщень, в яких вона перебуває.
У своїй відповіді, українська влада представила інформацію про вжиті заходи для вирішення деяких термінових питань, піднятих КЗК в доповіді за результатами свого візиту. Зокрема, запобіганню катувань та антикорупційні заходи у виправних колоніях та інших пенітенціарних установах; результати, отримані органами прокуратури при розгляді ймовірного жорстокого поводження з ув’язненими з боку персоналу та розробку керівних принципів з використання "технічних засобів спостереження та контролю" (у тому числі відеоспостереження). Що стосується Юлії Тимошенко, українська влада посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 30 квітня 2013 року, в якому суд не знайшов ознак катувань та нелюдського поводження або такого поводження чи покарання, що принижує гідність.
Звіт про візит та відповідь були оприлюднені на прохання української влади і доступні англійською та українською мовами на веб-сайті Комітету: http://cpt.coe.int .