«Я не проти, щоб ви були присутнім, але ж ви запишете все!»
16 вересня 2013 року в Червонозаводському районному суді Харківської області слухалася цивільна справа за позовом 3-х мешканців Шевченківського району до правоохоронних органів, які порушили право на свободу пересування означених громадян, необґрунтовано протримавши під кримінальним обвинуваченням та підпискою про невиїзд понад 6 років.
Саме з огляду на резонансність справи та з метою підготовки відповідного матеріалу, до суду завітав кореспондент бюлетеня «Права людини» Юрій Чумак.
Зважаючи на те, що судове засідання, яке мусило розпочатися об 11.00, відкрилося із запізненням у 1, 5 години (до чого, вочевидь, усі вже звикли), журналіст мав змогу попередити секретаря судді про свою присутність.
Напевне – дарма, адже під час засідання суддя Людмила Нікуліна у категоричній формі зажадала від представника ЗМІ подання заяви… на право користування диктофоном у судовій залі.
Усі намагання журналіста пояснити, що таке право закріплене законодавством і не потребує додаткових узгоджень, не знайшли розуміння у представниці судової гілки влади.
«Я нє протів, чтоб Ви прісутствовалі, но Ви ж запішитє всьо», – з такою «аргументацією» суддя зажадала від журналіста полишити зал.
Власне, усі бажаючі можуть ознайомитися зі стенограмою (та аудіозаписом) інциденту, що встиг, за допомогою ПОРТАТИВНОГО ДИКТОФОНУ, зробити кореспондент «Прав людини» до того, як його незаконно позбавили права бути присутнім на ВІДКРИТОМУ судовому засіданні:
- З якого Ви каналу?
- Не з каналу. Видання Харківської правозахисної групи «Права людини». Юрій Чумак.
- Ви хочете присутнім бути у судовому засіданні?
- Так, воно ж є відкритим? – Хочу.
- Воно є відкритим, але Ви… Повторіть, будь ласка, представник кого?
- Чумак Юрій Володимирович. Бюлетень «Права людини», Харківська правозахисна група. Відповідне посвідчення…
- Але це журнал чи газета, чи шо?
- Це є бюлетень плюс Інтернет-видання.
- Це є бюлетень. Дайте… Вообще, надо заявлять перед засєданієм. Єслі засоби ЗМІ, то перед засєданієм нужно пісать заявлєніє на участіє. Ви заявлєнія такого нє далі суду?
- Наскільки мені відомо, це засідання є відкритим.
- Засідання є відкритим, але по Закону «Об інформації», засоби масової інформації своїх представників, яких направляють, вони надають суду заяву – про допуск чи не допуск. Заяви такої немає?
- Немає такого в Законі «Про інформацію».
- Тоді суд не може Вас допустити, залучити. Тому Ви будете давати інформацію у засоби масової інформації, в газету, журнал. Ви не писали заяви! Напишіть, будь ласка, заяву за підписом головного редактора – ми Вас, я Вас допущу до справи. Сьогодні – ні!
- Ваша честь, в Законі «Про інформацію» немає такої вимоги... Є вимога, щодо того, що ми мусимо писати, якщо є бажання здійснювати фото або відеозапис, або аудіозапис зі стаціонарних пристроїв.
- А Ви що будете робити?!
- Ми не будемо робити ні фото, ні відеозапис або…
- Ви запишете на магнітофон?
- Так.
- Шо так?!
- Аудіозаписи мають право здійснювати всі, які присутні на засіданні.
- Но Ви обязани мнє об етом мнє заявлєніє дать! Я Вам разрєшу, что Вам дєлать: прісутствовать, дєлать відєозапісь, аудіозапісь дєлать. Ви будєтє щас дєлать аудіозапісь без дозволу суда! Я нє протів, чтоб Ви прісутствовалі, но Ви ж запішитє всьо! А для етого у мєня должна бить… Сєйчас же у нас не просто так. Нужно, чтоб Ви далі заявлєніє об етом. Я єго сєйчас поставлю на расмотрєніє, рассмотрю і скажу: допускаю Вас ілі нєт. Ви етого нє сдєлалі.
- Ще раз наголошую, що закон визначає права журналістів бути присутніми і…
- Я Вам єщо раз сказала: дайте заявлєніє! Процес открит, но Ви будєтє пісать на аудіозапісь – дайте заявлєніє об етом.
- Я зараз можу це зробити?
- Да, пішітє заявлєніє. Ви шлі в суд для того, чтоби дать заявлєніє. А нє просто… Єслі би Ви просто прісутствовалі – пожалуйста, но Ви прісутствуєтє нє просто. Ви дадітє какую-то інформацію в пєчать. Я дожна Вас… рєшить вопрос: допускать ілі нєт. Я как судья в судє.
- Ну тоді, будь ласка, винесіть процесуальне рішення, яким позбавите мене – я про це дам інформацію в пресу.
- Так заявлєнія Вашего нєт. Про що Вас позбавляти? Ви єщо нє заявлялі о сєбє. Пожалуйста, Ви о сєбє нє заявлялі! Что прошу прісутствовать. Виходітє, пожалуйста! Нема Вашої заяви про присутність!
- Це засідання є відкритим.
- Будь ласка, освободітє зал! Виходітє із зала!
- Ну вот об етом я і напишу!
Виконуючи надану (російською мовою – щоб суддя краще зрозуміла) обіцянку, публікуємо цей матеріал з ціллю, щоб вельмиповажні судді нарешті відкрили відповідні процесуальні кодекси та прочитали норми, якими регулюється присутність осіб, в тому числі й журналістів, у судовому засіданні. Аби у майбутньому не скоювали діянь, що можуть кваліфікуватися як самоправство та/або перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Юрій Чумак, член правління Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України
Правовий коментар:
Частина 2 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що має промовисту назву «Гласність і відкритість судового процесу», чітко формулює, що розгляд справ у судах відбувається відкрито (крім випадків, установлених процесуальним законом).
Фактично, чинне в Україні законодавство передбачає лише один випадок, коли допускається обмеження гласності судового процесу – йдеться про ситуацію, коли суд своєю ухвалою затверджує рішення про закритий судовий розгляд.
У згаданій вище статті Закону наголошено: «Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби».
Спеціалізованим процесуальним законом, що регулює роботу судів під час розгляду цивільних справ, є Цивільно-процесуальний кодекс України, стаття 6 якого має схожу назву – «Гласність та відкритість судового розгляду».
У ній зазначено, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. А її частина 8 визначає: «Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої».
Ні про які «заяви» у даному контексті навіть не згадується, оскільки це право є гарантованим для всіх – і не тільки для журналістів.
Суд може визначатися лише у питанні транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, проведення в залі судового засідання фото-, відео- і кінозйомки, а також «звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури», що допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки портативний диктофон відноситься саме до портативних аудіо-технічних пристроїв, його використання в судовому засіданні є вільним і законодавством не обмежується.
Навпаки, згідно зі статтею 27 Закону України «Про інформацію», порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Арсен Османов, медіа-юрист, член Асоціації українських моніторів дотримання прав людини