МВС та ДМС: в адмінпослугах – регрес
Кожен третій отримувач адміністративних послуг в Україні вважає систему надання таких послуг неефективною – нормативні документи, що регулюють цю сферу незрозумілі і часто протирічать один одному, процедури заплутані, а умови в центрах надання послуг залишають бажати кращого.
Про це свідчать результати спільного дослідження Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціації УМДПЛ) та Харківського інституту соціальних досліджень (ХІСД), які були оприлюднені 2 жовтня у Києві під час прес-коференції «За що і кому ми платимо: аналіз надання адміністративних послуг в Міністерстві внутрішніх справ та Державній міграційній службі».
«Опитування показало, що до найбільших перешкод отримання послуг респонденти віднесли довжелезні, подвійні-потрійні черги (37,7%), складність та заплутаність процедур (27,8%), відсутність мінімального комфорту в зонах очікування (27,9%), труднощі з пошуком достовірної, оновленої інформації про процедуру, платежі, контакти фахівців (20,7%). А 12% опитаних вважають, що давання хабара є й найбільш ефективним шляхом отримання адміністративної послуги», – розповіла експерт ХІСД Марія Колоколова.
Значна частина суспільства вже традиційно сприймає адміністративні послуги як примусово нав’язану та узаконену систему поборів.
Так, експерт Асоціації УМДПЛ Володимир Батчаєв відмітив: «Існуюча схема обслуговування громадян в МВС та ДМС фактично перебуває поза межами законодавчого регулювання, що створює сприятливе підґрунтя для різного роду зловживань та маніпуляцій. Неадаптовані до вимог державних законів відомчі акти не мають запобіжників від корупції, бюрократичної байдужості та халатності посадовців. Непрозорість процедури отримання, залучення до надання послуг комерційних структур-посередників, зокрема державного підприємства «Документ», запровадження супутніх платних послуг, відсутність контролю за якістю їх надання перетворили українську міліцію з органу захисту прав споживачів адміністративних послуг на одного з найбільших порушників у цій сфері».
Крім того Кабінетом Міністрів визначений лише перелік платних послуг ДМС, при цьому уряд залишив без уваги не менш важливу сферу – надання безоплатних послуг. Тому, на думку В. Батчаєва, усі послуги співробітниками ДМС автоматично сприймаються як такі, «за які варто заплатити».
За словами експерта Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Сергія Швеця, послуги, що надає міліція громадської безпеки, що стосуються зокрема, оформлення власності на зброю, взагалі знаходяться поза правовим полем.
«Відповідно до Закону «Про адміністративні послуги», його дія не поширюється на оформлення власності на предмети, обіг яких потребує додаткових дозволів – мисливська зброя, інша вогнепальна чи холодна зброя. Держава має у найкоротші строки виправити ці та багато інших недоліків в законодавстві про адмінпослуги», – наголосив експерт.
Під час прес-конференції також було презентовано видання «Адміністративні послуги ДМС та МВС: аналіз правових засад надання та результати соціологічного дослідження», яке підготовлене експертами Асоціації УМДПЛ та ХІСД за підтримки Європейського Союзу.