Врадіївський синдром: в Україні різко зросла кількість протестів проти свавілля міліції
Вбивства, зґвалтування, репресії: кількість протестів проти свавілля або бездіяльності правоохоронних органів б’є рекорди. Під таким рефреном були оприлюднені результати моніторингу, здійсненого «Центром дослідження суспільства» у січні-вересні 2013 року.
На думку експертів Центру, 2013 рік побив усі відносні й абсолютні рекорди за кількістю протестів проти свавілля та бездіяльності правоохоронних органів в Україні.
Вже за перші 9 місяців 2013 року було зафіксовано 333 протестні події, які піднімали питання свавілля або бездіяльності правоохоронних органів, і склали 12% від усіх протестних подій за цей період. Подібних спалахів невдоволення правоохоронною системою країни навіть близько не спостерігалося у попередні роки. Така кількість протестів уже на 25% більше, ніж за весь попередній 2012 рік і в кілька разів більше, ніж у 2010 та 2011 роках.
Основна хвиля невдоволення припадає на липень поточного року, коли правоохоронні органи критикувалися на кожній третій вуличній акції в Україні. Причиною вибуху активності стали події у Врадіївці Миколаївської області, де 2-х міліціонерів підозрювали у побитті та зґвалтуванні місцевої мешканки. Попередні хвилі подібних протестів були вдвічі менші – приводом для них були смерть студента Ігоря Індило у київському відділку (червень 2010), затримання активістів праворадикальних організації у зв’язку зі знищенням пам’ятника Леніну у Запоріжжі (січень 2011), зґвалтування та вбивство мешканки Миколаєва Оксани Макар (березень 2012).
Крім того, у вересні 2013 року у багатьох містах України журналісти та громадські активісти висловили протест проти бездіяльності правоохоронців у розслідуванні справи та пошуку замовників вбивства Георгія Гонгадзе.
Одночасно фахівці Центру зазначають, що створений засобами масової інформації образ агресивно налаштованої юрби, яка штурмує міліцейські відділки, не відповідає дійсності переважної більшості протестів. Навпаки, виступаючи проти бездіяльності або свавілля правоохоронців, українці рідше вдаються до конфронтаційної чи насильницької тактики.
Так з початку 2013 року тільки 4% цих протестів мали насильницький характер. Також під час виступів проти бездіяльності або свавілля правоохоронців у 2013 році лише у 4% акцій пошкоджувалось майно. При цьому в середньому 17 із 100 таких протестів зазнавали репресивних негативних реакцій з боку влади.
Довідково:
Моніторинг протестів, репресій і поступок проводиться Центром дослідження суспільства з жовтня 2009 року. Це унікальний проект з систематичного збору інформації про всі (незалежно від тематики та чисельності) протести, репресії та поступки у відповідь на протести, що відбуваються в реальному часі на всій території України на основі моніторингу більше 190 національних, обласних і активістських Інтернет-медіа. Метою даного проекту є об’єктивне вивчення протестної активності та суспільних рухів в Україні і доведення до відома широкої громадськості цієї інформації з метою захисту права на мирні зібрання та привернення уваги до низових соціально-економічних ініціатив.