У Харкові обговорили шляхи реформування кримінальної юстиція щодо неповнолітніх
17.12.2013
Щороку в Україні понад 5 тисяч дітей засуджуються за злочини, близько 1200 дітей відбувають покарання у виховних колоніях. Багато з них уже мають попередні судимості й приречені провести свої юні роки в колонії.
13 грудня 2013 р. у Центрі професійних традицій для підготовки персоналу ДПтСУ, що працює на базі Музею А.С. Макаренка при Курязькій виховній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, в рамках Всеукраїнського тижня права відбулись презентація та обговорення документального фільму «Діти за ґратами».
Цей захід став спеціальною подією Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA» у Харківській області.
Співорганізаторами виступили проект «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», громадська організація «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» – партнер фестивалю «Docudays UA» на Харківщині та управління ДПтС України в Харківській області.
Фільм «Діти за ґратами» створено проектом «Реформування системи кримінальної юстиції в Україні» за фінансової підтримки Канадського міністерства закордонних справ.
У перегляді стрічки та обговоренні подальших шляхів реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх взяли участь працівники кримінально-виконавчої інспекції, кримінальної міліції у справах дітей, співробітники державних інституцій, що опікуються проблемами дітей та молоді, фахівці з соціальної роботи, представники громадських організацій – члени Громадської ради при ДПтСУ в Харківській області, журналісти.
У документальному фільмі йдеться про проблеми дітей, які перебувають у конфлікті з законом, на прикладі реальних історій неповнолітніх в Україні, що вчинили злочини і вже відбувають за них покарання, а також про нові підходи у роботі з неповнолітніми правопорушниками, що ґрунтуються на міжнародних стандартах та зарубіжному, зокрема, канадському, досвіді.
Щороку в Україні понад 5 тисяч дітей засуджуються за злочини, близько 1200 дітей відбувають покарання у виховних колоніях. Багато з них уже мають попередні судимості й приречені провести свої юні роки в колонії, оскільки термін відбування покарання становить від 4 до 8 років.
Досвід цивілізованих країн, де ратифікована Конвенція ООН про права дитини, свідчить, що тюрма – не найкращий спосіб виправлення та виховання неповнолітніх. Так, у кінострічці представлена точка зору Уповноваженого президента України з прав дитини Юрія Павленка, який вважає, що в’язниця за бюджетні кошти виховує з неповнолітніх закоренілих злочинців.
У Канаді, до прикладу, термін відбування покарання за середні та важкі злочини для дітей обраховуються місяцями та днями, а не роками, як в Україні, а за так звані майнові кримінали – крадіжку мобільного телефону чи гаманця, – взагалі не передбачається позбавлення волі. Там розбудована ефективна система порозуміння між караючими, соціальними органами та власне неповнолітніми, яким у житті надається другий шанс. Підлітки продовжують ходити до школи, при цьому відшкодовують завдані ними збитки.
В Україні наразі, за даними, наведеними у фільмі «Діти за ґратами», 60 відсотків неповнолітніх правопорушників засуджені за майнові (як правило, повторні) злочини. Так, крадіжка телефону, що вартує 500 гривень, нерідко карається позбавленням волі від 3 до 5 років життя.
По закінченні перегляду спеціальні гості показу – представники проекту «Реформування системи кримінальної юстиції в Україні» Ольга Шевченко та Катерина Дудник, а також заступник начальника Мелітопольського міського відділу КВІ Лариса Солопова повідали про позитивні напрацювання, набуті під час реалізації проекту.
Зокрема, в березні 2011 року в Мелітополі було створено першу в Україні спеціальну службу «Центр відвідування для дітей та молоді, що перебувають у конфлікті із законом». Основними завданнями Центру є надання підліткам, засудженим до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та членам їх сімей комплексної допомоги (безоплатних психологічних, соціально-педагогічних, юридичних та інформаційних послуг), проведення тренінгових занять з питань ризиків алкогольної, тютюнової та наркотичної залежності, попередження інфікування ВІЛ/СНІД, подолання негативних проявів у поведінці тощо.
Діти спершу проходять реєстрацію у кримінально-виконавчій інспекції, для них розробляється індивідуальний план із врахуванням обставин, що штовхнули на злочин. Через «Центр відвідування» у Мелітополі за рік пройшли 39 дітей. В результаті 90% з них покращили особисті навички вирішення проблем, стали більш комунікабельними, у 80% збільшилась відповідальність за свою поведінку.
Зустріч і обговорення фільму стали майданчиком для дискусій щодо подальшого бачення реформування ювенальної юстиції та впровадження її в життя. Представники управління ДПтС України в Харківській області та Громадської ради поділилися власним досвідом роботи з неповнолітніми.
Усі присутні фахівці зійшлися на думці, що психоемоційний стан підлітків є особливим, нерідко авторитетом для них стають не батьки й вчителі, а ровесники чи старші друзі. Тому, аби діти-правопорушники не опинялися за решіткою, потрібно проводити комплексну профілактичну та корекційну роботу не лише з ними, але й з рідними. І долучатися до цього повинні всі відповідальні служби, оскільки зусиллями самих лише пенітенціаріїв вирішити це питання неможливо
І гуманізація кримінальної юстиції щодо неповнолітніх мусить стати одним з основних кроків у цьому процесі.