«Я прошу тільки людяності» (Відкритий лист)

Шановні колеги! Дорогі друзі!
Я звертаюся до вас з відкритим листом про допомогу. Я є мирною громадянкою моєї країни, яка поважає демократичні права і конституційні форми правління. Я ніколи не була членом екстремістських організацій та націоналістичних груп. Я професор університету і письменниця. Я створюю тести з російської мови і є прихильницею полікультурного суспільства. Але ви повинні знати, що насправді сталося з нашою країною. Це не є екстримістськими діями людей, як ви це можете бачите в окремих ЗМІ. Це протест українського народу різних національностей і релігій проти влади злочинності. У нас відбувається жахлива реконструкція тоталітарної держави. Багато людей заарештовують, жорстоко б'ють або вбивають. Серед них: студенти і журналісти. Силові структури ловлять людей навіть на автобусних станціях. Вони побили лікарів, які допомагають пораненим. Вони загрожують юристам, котрі захищають опозиціонерів в суді.

Ми всі дуже налякані. Сьогодні влада використовувала вогнепальну зброю - у нас є 5 убитих людей. Наша влада хоче відключити Інтернет і ТБ в Києві. Це репресії проти народу. У нашій країні відсутня зараз будь-яка демократії та плюндруються права людини.

Будь ласка, допоможіть нам! Я можу бути наступною. Я хочу, щоб ви розіслали це повідомлення у ваших навчальних закладах і відправили його до інших установ. Зробіть це, тому що люди не можуть терпіти цю жорстокість - вони готові боротися за збереження власного життя і свободи. Ми всі повинні бути на боці людяності.

Я ПРОШУ ТІЛЬКИ ЛЮДЯНОСТІ! Я ПИШУ ВАМ ЯК ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, ПОЕТ, ГРОМАДЯНИН СВОЄЇ ДЕРЖАВИ, ЯК ЛЮДИНА, КОТРА СПОВІДУЄ ДЕМОКРАТІЮ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ.

БО Я ПЕРЕЖИВАЮ ЗА СВОЮ КРАЇНУ І МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ У ВСЬОМУ СВІТІ.

22.01.2014, м. Київ

Євгенія Більченко, поет, член Національноuj літературноuj Форуму, професор культурологічної кафедри Національного педагогічного університету, доктор культурології.