MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Президента закликають покарати винних у катуваннях

27.06.2014   
Георгій Кобзар
Катування – страждання, що заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди. В Україні катування з боку «правоохоронців» залишаються широко поширеними. 26 червня, до Міжнародного дня солідарності з жертвами катувань, активісти Amnesty International провели публічну акцію біля Адміністрації Президента, вимагаючи розслідування катувань та інших порушень прав людини. Як повідомляє Amnesty International в Україні, представники організації передали понад 50 000 підписів під петицією з вимогою провести незалежне, об’єктивне, ефективне та оперативне розслідування усіх порушень прав людини під час Євромайдану, а також створити незалежний механізм з розслідування злочинів, скоєних правоохоронцями. Під час акції активісти встановили банер навпроти Адміністрації з закликом «Проявіть солідарність – покарайте винних!». На банері були розміщені фотографії людей, які стали жертвами катувань, жорстокого поводження, насильства та викрадень до подій Євромайдану та під час них. Amnesty International занепокоєна тим, що через 7 місяців від першого брутального розгону Євромайдану українська влада не розслідує індивідуальні скарги про порушення прав людини співробітниками міліції так, як того вимагають Європейська конвенція про захист прав людини і Конвенція проти катувань. Постраждалі та їхні адвокати повідомили Amnesty International про проблеми, з якими стикаються у зв’язку з розслідуванням їхніх скарг. Так, у багатьох скаржників були тривалі та необґрунтовані затримки в отриманні судово-медичних висновків і тому розгляд їхніх скарг досі відкладається. Всі постраждалі, з якими спілкувалися експерти організації, та їхні захисники не отримують взагалі або отримують дуже мало інформації від слідчих органів про ситуацію з розглядом їх скарг. Хоча, відповідно до стандартів Ради Європи, постраждалі мають право отримували всю інформацію про хід розслідування їх скарг з моменту подання до результату розгляду. На думку активістів Amnesty International, існують ознаки того, що українська влада неохоче проводить розслідування скарг на дії міліціонерів під час Євромайдану через необхідність застосовувати співробітників Міністерства внутрішніх справ для боротьби з повстанцями на Сході. Але, якщо українська влада не проведе ефективне розслідування заяв про порушення прав людини зі стороні міліціонерів та не притягне до відповідальності винних у прозорій і неполітизованій манері, існує ризик того, що суспільну довіру буде знову підірвано, а атмосфера безкарності зміцниться, що призведе до подальших зловживань. Нагадаємо, 26 червня, відзначається Міжнародний день підтримку жертв катувань, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 12 грудня 1997 року. Згідно Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, під катуваннями розуміють будь-яку дію, якою особі навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди. Україна ратифікувала Конвенцію ООН проти катувань у 1987 році, проте тортури – особливо зі сторони співробітників міліції – залишаються широко поширеними, а відсутність належних розслідувань за такі діяння породила практику безкарності.
 Поділитися