Вибори воєнного періоду…
Початок кампанії з позачергових виборів до парламенту України, ознаменувався, серед іншого, й тим, що представники ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» і рух «Чесно» провели акцію біля будівлі комітетів Верховної Ради з вимогою схвалення профільним комітетом законопроекту про забезпечення прозорості фінансування політичних партій в Україні та передвиборної агітації.
Учасники пікету тримали плакати: «За чий рахунок передвиборний банкет?», «4846 - виведіть партійні фінанси з тіні», «Прозоре фінансування - чесні вибори - нова країна», «Геть брудні гроші з політики». http://ua.interfax.com.ua
Повідомлення дане широкого розповсюдження в українських медіа не набуло. Однак цю, хоч і не надто численну, громадянську акцію можна назвати своєрідним лакмусовим папірцем – суспільні очікування щодо нинішніх виборів, як найбільш чесних і демократичних, поки що не справдилися. І ось чому.
Знову кіт в мішку?
Так, нам знову доведеться вибирати до законодавчого органу країни таких собі «котів у мішку». Адже не відбулося зміни законодавства на користь більш демократичного процесу як, скажімо, вибори за відкритими списками.
«Неушкодженою» залишилася і мажоритарна система. Тож знову зберігається можливість, що до парламенту, вже вкотре, прийдуть люди, які свою спроможність вирішувати державні справи доводять, даруючи нужденним списану у власних бізнес-структурах оргтехніку, горезвісні продуктові набори чи ще щось.
Не пройшла Україна і процесу очищення через люстрацію. Про це так багато говорили у зв’язку з позачерговими виборами. Однак проекти законів щодо люстрації в Україні, спрямовані на захист демократії, верховенство права і основоположних свобод, у розробці яких, зокрема, брали участь й представники правозахисних організації, було успішно заведено у трясовину критики і різних розмірковувань про їх своєчасність та доцільність.
А відтак, виникає і чимало питань.
Чи не поглине ця ж трясовина і очікування суспільства щодо повного перезавантаження влади?
Кого, наприклад, приведуть в парламент деякі політичні сили, що за останні кілька місяців успішно «перелицювалися», змінивши назви і бренди?
Чи не виявляться у лавах «недоторканних» ті, хто ще вчора втікав з України, як злочинець? І чи не стануть знову місця у парламенті предметом торгу, як було вже не раз?
Після всього, що ми пережили за останній час, дуже вже не хочеться, щоб ці питання залишилися риторичними.
Кандидатські примхи за наші гроші
Старт нинішньої виборчої кампанії ознаменувався не тільки активізацією діяльності громадських рухів. «Повідомили» нам про це й агітаційні білборди партій та окремих політиків, а також заповзання, так званої, «джинси» в українські ЗМІ.
Правду кажучи, з огляду на мало не щоденні заклики до народу України про необхідність щільніше затягнути паски, здавалося, що передвиборна агітація нинішніх позачергових виборів до парламенту буде скромнішою. Та без традиційного параду політичних портретів і на цей раз не обійшлося.
Тож слідом за громадськими активістами дуже хочеться запитати: «За чий рахунок передвиборний банкет?». І скільки тисяч гривень, в тому числі й з сум державного бюджету, передбачених на передвиборну агітацію, вкладено у портрети кандидатів?
І чи етично вдаватися до таких засобів агітації в той час, коли дехто з українців віддає свої останні, часом зібрані «на смерть» гроші, щоб зберегти життя військових, які на сході України відстоюють нашу спільну незалежність?
«Препарування» виборців
Здавалося б термін препарування, що за словником означає «обробляння, переробляння чого-небудь певним чином, надавання якомусь матеріалу, зразку певної форми, відповідного вигляду, необхідного, наприклад, для його дослідження», немає до виборів жодного стосунку.
Виявляється, має. Ще й як.
Так, недавно до рук потрапили рекомендації для задіяної на виборах партійної команди. Їх надто не афішують.
І йдеться в цих матеріалах саме про те, як слід «обробляти» виборців. Наприклад, під час проведення опитування, яке «…маскується під соціологічне дослідження». Чи з залученням до роботи вашого балакучого сусіда, як волонтера партії… Чи за якою-небудь іншою легендою, аби лише інформація про те, що «наш кандидат найкращий» доводилася до респондента через «агітаційний, по суті, захід, що має неявний агітаційний характер».
Фактично, це - розробка для мережевого бізнесу, де враховано побудову системи управління, логістику, планування агітаційних хвиль. І навіть вивчення освітнього рівня виборців та їх психологічного стану: схильності до агресії чи доброзичливості.
Отже, майте на увазі, цілком може статися така ситуація. У ваші двері подзвонять двоє молодих людей, скоріше за все, чоловік і жінка. Вони повідомлять, буцім проводять соціологічне опитування. Один з них запропонує поговорити про ціни на ліки, наприклад, чи про медичне обслуговування, чи про вивіз сміття або відсутність гарячої води, чи щось інше...
Але це тільки перший крок для того, щоб втягнути вас у потрібну розмову. І, можливо, насправді у них на меті лише «препарування» вас – як виборця.