«Геморой», а не лікування

В народі словом «геморой» називають ситуації, за яких людині доводиться довго морочитися з якоюсь проблемою. Але в нашій історії головний герой, лікуючи справжній геморой у приватному медичному центрі, зазнав чимало проблем та був вимушений звернутися до суду через матеріальну та моральну шкоду, завдані йому.

Н., що мешкає у місті Куп’янську Харківської області, є інвалідом ІІ групи, страждає на делікатну хворобу – внутрішній геморой. З великим трудом накопичивши певну суму грошей, він, керуючись прислів’ям «лікуватися даром – даремно лікуватися», звернувся для проходження лікування до однієї з відомих приватних медичних установ Харкова.

З означеним закладом 31 травня 2012 р. був укладений договір на надання платних медичних послуг. Відповідно до п. 1.1 клініка повинна був надати Н. низку медичних послуг, які включають в себе амбулаторне обстеження та лікування, а він повинен був оплатити дані послуги.

Н. виконував усі рекомендації лікаря та медичного персоналу, вчасно з’являвся на обстеження та лікування, сплатив 4 150 грн. (що на той час були значними коштами) за надані медичні послуги.

Лікар обіцяв, що проведені 4 рази – з грудня 2012 р. по січень 2013 р. – медичні процедури не є шкідливими та не несуть жодного ризику для здоров’я, а навпаки, зарадять лікуванню хвороби, так як цей спосіб (латексне легування гемороїдальних вузлів) є найбільш ефективним при лікуванні геморою.

Але після проведення повного лікування Н. не відчув себе краще, а з кожним днем йому ставало все гірше. Він звертався до представників клініки, але йому пояснили, що його больові симптоми… з часом самі зникнуть.

Час минав, а симптоми не щезали. Коли стало зовсім зле, Н. звернувся до Харківської міської клінічної лікарні №2, де йому в листопаді 2013 року було здійснено успішну операцію. Після її проведення Н. виписали з лікарні у задовільному стані.

Враховуючи ці обставини, Н. цілком справедливо вирішив вимагати від приватної клініки повернення грошей за неякісне проведення лікування, але в добровільному порядку домовитися не вдалося.

Крім того, Н. переніс значний емоційний стрес, на тривалий час втратив сон, саме з вини платних «гіпократів» був змушений нести додаткові розходи: на проїзд до Харкова, усунення результатів попереднього «лікування», та витрати, пов’язані з оперативним втручанням.

Тому Н. пішов до куп’янської юридичної приймальні відомого адвоката, члена Харківської правозахисної групи Романа Лихачова. Фахівець порадив постраждалому звернутися до суду та підготував відповідний позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Відстоювала інтереси позивача у Куп’янському міськрайонному суді Харківської області юрист Ірина Колій, яка відвідувала усі засідання замість клієнта, що через свою хворобу соромився ходити до суду.

У суді було встановлено, що тільки 29.11.2013 р. Н. зміг добитися, щоб відповідач надав йому виписку з медичної карти амбулаторного хворого. У даній виписці зазначено лише дату, діагноз, з яким він звернувся до відповідача та 4 етапи лікування. У виписці відсутня інформація про його стан здоров’я при виписці, немає будь-яких лікувальних чи трудових рекомендацій.

Натомість, клініка викликала в якості свідка доктора, який проводив це лікування. Виступав він, напевно, години 2, послухавши його, можна було вирішити, що: їх методика має чудодійну силу, лікування моментально дає позитивний результат, а рецидив можливий тільки в крайніх випадках, і то – тільки через 10 років.

Проте, чому ж тоді після такої файної системи лікування у приватній клініці, пацієнт, що сплатив чималі кошти, був змушений йти на операцію до комунального закладу охорони здоров’я, ніхто так і не зміг пояснити.

Через це суд дійшов висновку, що медична послуга, яка надана позивачу відповідачем, мала істотний недолік, оскільки подальше його лікуванні в іншому медичному закладі було проведене з діагнозом: «комбінований геморой, стан після латексного легування гемороїдальних вузлів». На час винесення рішення недоліки безпосередньо відповідачем не були усунені.

І постановив стягнути з приватної харківської клініки на користь Н. матеріальну шкоду – 4 150 грн. (тобто, присудив повернути сплачені за «медичну послугу з істотним недоліком» кошти), а також моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. Та ще й зобов’язав сплатити судовий збір у сумі 493,20 грн. в дохід держави.

А нещодавно судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області цілком погодилася з висновком Куп’янського суду. Та ще й зазначила, що «суд 1-ї інстанції обґрунтовано, із засад розумності, виваженості та справедливості стягнув з відповідача у відшкодування моральної шкоди 3 000грн.».

Хочеться сподіватись, що дана судова справа послужить певним щепленням для деяких самовпевнених докторів та інші громадяни не матимуть такого «геморою» у зносинах з ескулапами.