MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Результати дослідження проблематики внутрішньо переміщених осіб у Харківській області

11.03.2015   
Світлана Щербань
Результати інтерв’ю з переселенцями дають можливість побачити, який в цілому характер носять проблеми вимушено переміщених людей із зони АТО в Харківській області.

Харківський інститут соціальних досліджень разом із Чугуївською правозахисною групою за підтримки програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження», в рамках громадського аудиту використання бюджетних коштів на забезпечення потреб вимушених переселенців, провели відповідне соціологічне дослідження.

Було опитано 114 таких осіб на території міста Чугуєва, Чугуївського, Шевченківського та Печенізького районів Харківської області. Опитування носить розвідувальний характер і не є репрезентативним.

Результати інтерв’ю з переселенцями дають можливість побачити, який в цілому характер носять проблеми вимушено переміщених людей із зони АТО в Харківській області:

• Вимушено переміщені особи переїжджають невеликими групами у складі 2-6 членів сім’ї, частіше за все – утрьох. Кожна п’ята сім’я переселенців має від однієї до 3 неповнолітніх дітей.

• 40 % опитаних орендують житло, витрачаючи на це від 700 до 3000 гривень. Інші живуть у родичів, друзів (27 %) або у гуртожитках / кімнатах / квартирах, які безкоштовно надала держава (27 %). 6 % – живуть у незнайомих людей, які надали житло безкоштовно, або у волонтерів.

• Серед головних проблем, які хвилюють переселенців більш за все, можна визначити пошук житла (66 % від усіх відповідей), потребу у харчуванні (43 %), труднощі у працевлаштуванні (41 %), відсутність грошей на повернення додому (26 %), потребу у теплих речах (25 %).

• Серед опитаних усі виявилися зареєстрованими в якості вимушено переміщених осіб. 76 % респондентів отримують державну грошову допомогу як переселенці. При цьому ще 23 % зазначили, що документи вже подані і допомогу вони ось-ось повинні отримати. 1 % переселенців зазначив, що не потребує грошової допомоги від держави.

• 87 % переселенців зазначили, що і процедура реєстрації, і процедура отримання державної грошової допомоги виявилися абсолютно або скоріше доступними, ніж ні. Недоступними вони виявилися тільки для 1 % опитаних. Завагалися із відповіддю 12 % опитаних. Більшість переселенців витратили на ці процедури один день (86 %), кожен 11 респондент реєструвався і оформляв грошову допомогу декілька днів. У 3 % опитаних це зайняло тиждень і більше.

• Щодо загальної оцінки ефективності системи надання державної допомоги переселенцям 26 % опитаних зазначили, що вона скоріше ефективна, ніж неефективна; 24 % – що скоріше неефективна, ніж ефективна. Більше половини респондентів не змогли відповісти однозначно (51 %).

• Для того, щоб покращити надання державної допомоги переселенцям, опитані, перш за все, зазначали, що треба збільшити кількість державних програм надання такої допомоги (56 % від усіх відповідей) та покращити доступу до інформації про її надання (18 %).

• На окреме питання щодо необхідності створення громадських рад при державних органах, які займаються проблемами переселенців, 80 % опитаних зазначили, що це потрібно, 20 % – не погодилися. Серед тих, хто погодився, 91 % відмітили, що у складі таких рад повинні бути самі переміщені особи (8 % – не погодилися, 1 % завагався із відповіддю).

Опитування також показало, що 59 % переселенців зверталися за медичною допомогою у державні заклади охорони здоров’я, при чому абсолютно всі, хто звернувся, таку допомогу отримали (78 % із них – повністю безкоштовно, 22 % – частково оплативши).

За результатами громадського аудиту використання бюджетних коштів на забезпечення потреб вимушених переселенців правозахисниками будуть підготовлені відповідні рекомендації органам влади та місцевого самоврядування.

Світлана Щербань, науковий співробітник Харківського інституту соціальних досліджень

 Поділитися