ДНРівські бойовики затримали та побили журналіста російської «Нової газети»
15 червня 2015 р. Канигін працював у Донецьку на стихійному мітингу, де присутні вимагали зупинити війну і вивести військову техніку з Київського району міста, припинити стрілянину, щоб не викликати у відповідь вогонь української армії.
Як повідомляє «Нова газета», 16 червня журналіста схопили «органи безпеки ДНР». Канигін встиг зателефонувати знайомим та промовити: «Мене везуть в управління, не можу говорити», після чого зв’язок з ним обірвався.
Через деякий час головному редактору «Нової газети» Дмитру Муратову співробітник ДНР, що представився «Ігорем Михайловичем» (своє прізвище він назвати відмовився) повідомив що Канигін, «судячи з усього, працював не на «Нову газету», а на одне з українських видань».
На запитання про те, що є підґрунтям для цієї брехливої заяви, «Ігор Михайлович» сказав, що підставою послужила «знайдена у Канигіна візитна картка українського журналіста на прізвище Мацуга». «Більш абсурдне звинувачення для журналістів, які носять в кишені десятки візиток, придумати складно», – зазначили в редакції «Нової газети».
Тоді головред «Нової газети» Дмитро Муратов звернувся до МЗС РФ і Адміністрації президента РФ з проханням втрутитися в ситуацію з Канигіним.
Вочевидь, після того московські ляльководи дали певних прочуханів своїм ДНРівським маріонеткам, і ті ввечері відвезли та висадили Павла Канигіна неподалік від прикордонного КПП «Матвєєв Курган».
Вже о 20:30 журналіст зв’язався з редакцією та повістив, що при затриманні його побили, внаслідок чого розсічена брова.
Про побиття Павло розповів так: «Коли мене привезли в МГБ, їх співробітник направив на мене пістолет і запитав: я за них або за «укропів». Я сказав, що я – за мир. У цей момент він дав мені кулаком в око. Добре дав, з відтяжкою. І після мене відразу повели на допит. Там говорили, що я наркоман, що отримую наркотиками зарплату з Держдепу, з СБУ. Я запропонував подивитися в Інтернеті мої роботи. Мене повели в іншу кімнату, де «є Інтернет», подивилися: так, об’єктивно, але немає акредитації – це злочин. А через знайдену в мене візитку українського журналіста мене звинуватили ще й у злочинній співпраці».
До речі, Павло Канигін нещодавно в Києві розповідав українським ЗМІ, що в ДНР можна працювати і журналістів там більше не садять у підвал…
