MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Вперше в Україні знесли багатоповерховий будинок – які справжні мотиви Львівської міськради?Комуністична партія в Україні сконалаПорошенко: Компартія пішла у минуле рішенням українцівПартія регіонів повністю домінує у передвиборному сегменті ЗМІПартія регіонів зі скандалом захопила владу в тростянецькій виборчій комісіїПартія Регіонів буде першим номером в бюлетенях майже по всій УкраїніЛьвів’яни більше довіряють громадським організаціям, ніж партіямПро розпалення ворожнечі політичними партіями - Заява незалежної експертної ради «З питань діяльності мас медіа під час виборів»Партія регіонів «майже дозріла» для виключення КалашниковаПартія регіонів визначатиме політику в царині прав людиниЧи можна війти в ту ж саму річку вдруге?«Это наш город, и нам в нем жить!» - такий головний бренд нової влади в ХарковіПартія регіонів відкличе законопроект, що передбачає кримінальну відповідальність за наклепМіліція не знайшла у діях нардепа Шенцева ознак хуліганстваЗаява Київської незалежної медіа-профспілкиЖодна партія навіть не обіцяє захисту прав людини після проходу в ПарламентВолодимир Чемерис: 7 листопада для мене не свято, і ніколи ним не булоОлександр Народецький: «Журналізм і партія – речі несумісні...». У гостях в однієї з найавторитетніших світових радіостанційКерівник Адміністрації Президента України Віктор Медведчук подав цивільний позов про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, відповідачами по якому є Олександр Мороз та Соцпартія

Диявол носить Grechku – не «Чернігівське»

27.07.2015   
Ігор Каневський
На думку автора, на осінніх виборах партія «Самопоміч» ризикує стати донором голосів для інших партій коаліції. Зараз для цього вже є необхідні передумови: голосування 25 жовтня напевно дасть партії вагомий процент, а її конкуренти мають мотив і можливість його присвоїти.
А ховається десь у парламентських коридорах. 14 липня Рада схвалила новий закон про вибори, безпомилково обравши з поганого найгірше. Серед фаворитів чергових місцевих перегонів – партія «Об’єднання «Самопоміч», яка спочатку лобіювала свій законопроект, потім глянула, що і коаліційний нічого так, і підтримала незворушний блок владної більшості. Але на осінніх виборах якраз «Самопоміч» ризикує стати донором голосів для інших партій коаліції. Зараз для цього вже є необхідні передумови: голосування 25 жовтня напевно дасть партії вагомий процент, а її конкуренти мають мотив і можливість його присвоїти. Восени 2014 р. «Самопоміч» досягла фантастичного для новачка результату – здобула третє місце в «загальнокомандному заліку» і голоси понад 1, 7 млн. виборців. На дострокових виборах ВР вона стала другою партією в Києві, третьою – в 9 областях, четвертою – ще в 7-ми. Тобто, добрих результатів досягла не лише в західних областях, але й на Київщині, Черкащині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Харківщині. Прохідний бар’єр вона не здолала лише в Донецькій області. Ефект новизни, цілком привабливий список кандидатів, вдала реклама та сміливі ідеї забезпечили «Самопомочі» електоральний успіх без створення в областях значних штабних структур. В більшості округів партія була представлена лише символічними уповноваженими особами, а її кандидати балотувались тільки в кожному 6-му окрузі країни. В окружних виборчих комісіях «Самопоміч» взагалі делікатно відзначилась нульовою присутністю. Для формування повноцінних штабів партія не мала необхідних ресурсів, але вражаючий результат 2014-го когось може переконати, що саме так і потрібно працювати під час виборів. Що змінилось за минулий рік? «Самопоміч» має дві сакраментальні новини: високу популярність – соціологічні опитування березня-червня 2015 р. впевнено дають їй друге місце після президентської «Солідарності». А ось інша новина, як і заведено, погана – дієздатних регіональних організацій у «Самопомочі» як не було, так і немає. Місцеві вибори в партії робити нікому. Партійне керівництво місяцями успішно нехтувало розвитком організації, справедливо вирішив, що солідні партії по областях не гасають, всяких фанів до купи не кличуть. Власне процес творення осередків все ж розпочався. Неквапно, але з гідністю. Партійне будівництво в Україні зазвичай явище таке ж дороге і огидне, як комерційна забудова, тільки ще дурнуватіше. Ймовірно, з урахуванням таких недобрих традицій, лідери «Самопомочі» вирішили будуватися так, наче перед ними вічність. Сьогодні процедура утворення її осередку змодельована як аграрний цикл: весною радісно збуджені ентузіасти засівають – проводять установчі збори, передають їх протокол до вищого керівництва, а місяці за 2-3, як пощастить з погодою, наступають жнива. Влітку все дозріває і місцевий вожак летить, мов лелека, на спеціальний семінар до міста Лева, звідки повертається, міцно вхопивши дзьобом ярлик на княжіння в своїй ініціативній групі. Яким чином така група вписується в наше законодавство про партії та вибори – Господь знає. Але такою мудрою системою «Самопоміч», по-перше, будується якісно, по-друге, переживе всіх нас. Не всякий ворог партії доживе до її остаточного формування. Цікаво, що «Самопоміч» навмисно змішує для публіки однойменні громадське об’єднання та політичну партію. Це добре видно на її офіційному сайті: все там перемішано, поруч з інформацією про партійну фракцію «Об’єднання «Самопоміч» ви бачите лінк «Осередки», який виведе на … ініціативні групи та громадські організації «Самопомочі» в областях. Жодного партійного осередку на карті сайту не позначено, що для легальної політичної організації трохи дивно. Не випускаючи з рук мишку, можна навіть приєднатися до громадського об’єднання, яке у всіх текстах сайту легко сплутати з партією – адже скорочені назви у них однакові. Проте вищенаведена тривала аграрно-навчальна процедура абсолютно виключає ситуацію, коли один необережний рух і ви … не тільки батько, але і член партії. «Самопоміч» все ж таки відзначилась в нашій політиці значним новаторством, тому використання нею політтехнології «Стелс» – партія невидима ні для радарів, ні для виборців, зовсім необов’язкове. Звичайно, всупереч В.Ульянову, життя триває і без партійної організації і партійної літератури. Але без кваліфікованої присутності в тих же виборчих комісіях нормального буття партій не буває. Який смисл боротися за голоси людей, якщо нікому захищати результати голосування? Золота для «Самопомочі» осінь 2014 р. вже не повториться, а закляті партнери не проворонять небезпечного конкурента знову. Відсутність в областях професійних команд (за виключенням, можливо, Львова і Києва), здатних захистити на дільницях результат партії, перетворює її на легку здобич. Для українських виборів, особливо місцевих, крадіжка бюлетенів з відмітками за іншу партію (або кандидата) – стара, цілком відпрацьована практика. У великих містах це можуть робити тихо і ввічливо, в селах и містечках – нахабно та відверто. Якщо, звичайно, для партії А.Садового такі нюанси суттєві. Бюлетені у «Самопомочі» можуть вкрасти не через клептоманію, а користі ради. Деякі провладні сили та скороспілі грошовиті проекти не мають рейтингів «Самопомочі», але прагнуть мандатів, число яких прямо пропорційно бюджетам, землям та іншим місцевим принадам. Сотні тисяч людей готові голосувати саме за неї, незалежно від прізвищ її місцевих висуванців, але структури для забезпечення їх вибору немає. Якісь ініціативні групки, подекуди філіали громадської «Самопомочі» – вся ця королівська рать не забезпечить національну кампанію на 30 тисячах дільниць. Очікувано високий електоральний результат робить «Самопоміч» вгодованою жертвою конкурентів насамперед з коаліційного табору, які втратили популярність в очманілому реформаторстві. Закон про місцеві вибори вигідний партіям з високим рейтингом, тобто і «Самопомочі». Більшість виборців попросту не побачать в бюлетені жодного знайомого кандидата, тому будуть орієнтуватися саме на назву партії. В цьому, мабуть, принадність проголосованого Радою закону для більшості парламентських партій. Іншій варіант – засівання округів гречкою новий закон теж практично не обмежує, всупереч твердженням його авторів. Виборчі фонди – безрозмірні, політична реклама наразі не обмежена. Провідні партії коаліції не особливо й приховують, що саме «Самопоміч» для них є головним конкурентом, бо вони претендують на той самий «євромайданівський» електорат. У цих сил місцеві організації теж слабкі, але вони, як мінімум, юридично оформлені і кадрово забезпечені. Втративши в рейтингах, вони натомість набули адміністративних та фінансових можливостей. Партії «Візьми і зроби» якраз саме час потренуватися в організації якщо не регулярної армії власних виборців, то хоча б їх добровольчих батальйонів.
 Поділитися