Переселенець з Безіменного – не переселенець?

Село Безіменне Новоазовського району Донецької області, що на узбережжі Азовського моря, покинуло більше половини з двох тисяч його жителів. Ще пару років тому це був бюджетний курорт, а зараз тут панує так звана «ДНР». К., який є ВІЛ-інфікованою людиною, втік від «принад» «новоруського світу», від замінованого моря, обстрілів та закамуфльованих бойовиків – до Маріуполя. Проте, навіть одержавши довідку переселенця, він не зміг добитися від держави будь-яких виплат, оскільки… села Безіменного у переліку населених пунктів (затвердженому Кабінетом Міністрів України), що тимчасово не контролюються українською владою, немає. Багато разів К. звертався до різних державних та муніципальних установ міста Маріуполя, щоб отримати хоч якусь допомогу як ВПО та людина, що живе з ВІЛ (ЛЖВ), але чиновники йому завжди відмовляли і розмовляти з ним не хотіли. Лише після того, як вимушений переселенець натрапив на місцеву благодійну організацію «Клуб «Майбутне», йому надали безоплатну правову допомогу. Юрист НУО Григорій Курачицький допоміг клієнтові скласти заяву, відповідно до постанови Кабінету Міністрів №505 від 01.10.2014 р. «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Були зібрані всі необхідні документи, щоб подати до Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Маріуполя. Мало того, Г. Курачицький ще й особисто супроводжав К., щоб сприяти у подачі всіх цих паперів до УПСЗН, оскільки К. раніше вже неодноразово відмовляли в прийомі документів. 23 червня 2015 року, після того, як відвідувачі цілий день вистояли в черзі, в прийомі документів К. знову було відмовлено – в усній формі. Тоді юрист прийняв рішення написати звернення до начальника даного районного Управлінні праці та соціального захисту населення. 26.06.2015 року була отримана відповідь від УПСЗН, в якій йшлося, що К. знову відмовлено в прийомі документів. Мовляв, тому що село Безіменне Новоазовського району Донецькій області, де він мешкав, не включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Не включене навіть після того, як до відповідного розпорядження КМУ були внесені зміни від 5 травня 2015 р. Можливо, чиновники вирішили, що село з іменем «Безіменне» є якимось жартівливим словом та пропустили його повз свою увагу? Отже, з вини держави виникла правова колізія: довідка ВПО у К. є, але він не може отримати належну соціальну допомогу. Тому 14.07.2015 було відправлено запит до керівництва сектору «М»* щодо надання інформації з приводу села Безіменного – чи знаходиться воно під контролем Українському Уряду, чи ні. Скоріше за все, чиновницьку недбалість правозахисникам доведеться виправляти у судовому порядку. *Довідка «ПЛ»: Сектор «М» – ареал дій сил АТО, починаючи з весни 2014 р. у Донецькій області в районах довкола міста Маріуполь.