MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Чи можна зупинити жорнова історії звичайним "вето"

30.07.2015   
Яра Скрипник
Сподіваємося, що біблейська фраза про те, що млини Господні мелють поволі, але вірно, стане епіграфом до багатосторінкового вироку, який буде винесено компетентним трибуналом стосовно винних осіб, що забрали життя 298 пасажирів цього рейсу, який так назавжди і залишився у небі.

29 липня 2015 року Рада Безпеки ООН на своєму засіданні розглянула проект резолюції про створення міжнародного трибуналу для розслідування катастрофи Boeing - 777 (рейс MH-17 Малайзійських авіаліній), яка сталася 17 липня 2014 року над м. Торез Донецької області над територією, яка була фактично контрольована так званою Донецькою народною республікою.

Малайзія, якій і належав збитий літак, виступила з ініціативою розробити проект даної резолюції з метою ініціювати ретельне розслідування та як результат – знайти та покарати за допомогою незалежного судового органу всіх осіб, що винні у цій трагедії. До робочої групи з розробки даного проекту резолюції долучилися Нідерланди, Бельгія, Австралія як країни, громадяни якої загинули у цій безпрецедентній катастрофі, та Україна, над територією якої власне і був збитий літак.

Однак дана резолюція так і не була прийнята – Російська Федерація, скориставшись своїм правом «вето», наголосила, що не бачить сенсу у створенні подібного трибуналу, оскільки вже зараз робоча група не запросила до свого складу експертів з Росії. Окремо російською делегацією було наголошено на тому, що Росія – найбільш зацікавлена країна у розслідуванні, і це підтверджується тим, що вона перша надала всі необхідні дані нідерландській стороні, як-то: дані радіолокаційного центру м. Ростов-на-Дону, обнародувала зйомки зі супутника, свій аналіз та розрахунки стосовно версії того, що «Боїнг» був збитий ракетою системи «земля-воздух», спеціально знявши гриф «таємно» з тактико-технічних характеристик даного типу ракет.

Лише Російська Федерація підняла перед Радою Безпеки питання стосовно порушення Києвом домовленостей щодо доступу до місця падіння літака, коли нібито у серпні заявила про односторонній вихід з режиму припинення вогню. «Після того, як пройшов рік з прийняття резолюції №2166, зберігаються серйозні питання до того, як проводиться поточне розслідування. Російським експертам не забезпечено рівний доступ до матеріалів технічного розслідування. Вони в односторонньому порядку надають свої дані розрахунків, але не знають, що робиться з ними далі», - зазначив Віталій Чуркін, представник РФ у Раді Безпеки ООН. Саме тому Росія наголосила, що має моральне право накласти «вето» на рішення про створення трибуналу, тому що бачить вже зараз, що він буде політично заангажованим.

Виступи представників Литви, США та України, що пролунали після даного вотування містили різку критику такої позиції РФ. Так, зокрема, Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, зазначив, що Україна сприймає цю трагедію як особисту, і вимагає швидкого і незалежного розслідування як цього інциденту, так і взагалі всіх дій терористичної направленості, що відбуваються на Сході України за фактичної підтримки Російської Федерації. Представник Литви у Раді Безпеки ООН у своєму виступі наголосив, що трагедія з «Боїнгом» - лише невелика частина жахливих подій, що відбуваються на Донбасі. Намагання терористів та офіційних представників Російської Федерації довести, що сучасні системи залпового вогню, БТРи та системи «Бук» місцеве населення могло купити на базарі у м. Луганськ – це просто знущання над цілим світом.

У підсумку Рада Безпеки ООН мала голосування стосовно можливості прийняття проекту резолюції про створення міжнародного трибуналу для розслідування катастрофи Boeing – 777 у липні 2014 року. Результати наступні: одинадцять голосів - «за» (Малайзія, США, Литва, Нігерія, Велика Британія, Австралія, Бельгія, Нідерланди, Франція, Україна, Чад), один – «проти» (Російська Федерація), три – утрималися (Ангола, Венесуела, Китай).

Чим важливі для України ці результати? По-перше, очевидно, що система Ради Безпеки ООН опинилася у глухому куті завдяки своєму статутним документам, і дане голосування ще раз загострило цю проблему. Одна з п’яти держав – фундаторів даного органу, так звані держави, що мають мандат постійного представництва – США, Франція, Велика Британія, Китай, Росія (як правонаступник СРСР) може заблокувати своїм правом «вето» будь яке рішення, що є невигідним даній країні. По-друге, і про це заявили представники Нідерландів, Бельгії, Австралії та Малайзії, вони не відступляться від ідеї того, що винні у цій трагедії мають бути покарані, і вони шукатимуть інші підходящі механізми для проведення незалежного та всебічного розслідування даної трагедії.

Позиція офіційної України також співпадає з даним переконанням: «Ми ніколи не опустимо рук, і зробимо все, щоб винні в катастрофі МН17 постали перед незалежним міжнародним судом», - зазначив міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Тому сподіваємося, що біблейська фраза про те, що млини Господні мелють поволі, але вірно, стане епіграфом до багатосторінкового вироку, який буде винесено компетентним трибуналом стосовно винних осіб, що забрали життя 298 пасажирів цього рейсу, який так назавжди і залишився у небі.

 Поділитися