MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

«Взял документы, долго смотрел на слово “Украина”». Мариуполька рассказывает о “фильтрации” в Безымянном «55 років від початку громадянського спротиву в СРСР (1965–1966)» – чергова частина пам’ятних конвертів Сьогодні – День спротиву окупації КримуУкраина: МФПЧ и партнёры приветствуют долгожданный шаг МУС к расследованию злодеяний26 лютого – День кримського спротиву російській окупаціїГерой Сопротивления, ставший кошмаром ПутинаРешение ЕСПЧ по делу Развозжаев против России и Украины и Удальцов против РоссииОлеся Донія противники Маршу рівності облили зеленкоюРешение ЕСПЧ по делу Беляева и других против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Петухова против Украины (№ 2)Сьогодні – День кримського спротиву російській окупаціїСтрасбургский счет: ЕСПЧ в вопросах и ответахРешение ЕСПЧ по делу Бурли и других против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Криволапова против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Щербакова против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Щербакова против Украины (ОКОНЧАТЕЛЬНОЕ)Решение ЕСПЧ по делу Вишнякова против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Михайловой против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Чумака против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу И. Н. против Украины

Сенсації не відбулося. Європейський Суд з прав людини не розглянув заяву "Україна проти Росії (ІІІ)" по суті

24.09.2015
Яра Скрипник

24 вересня 2015 року Європейський Суд з прав людини мав виністи перше у своїй історії рішення у міждержавній скарзі, яка була подана нашим Урядовим уповноваженим у справах Європейського Суду проти Росії. Дана скарга мала назву «Україна проти Росії (ІІІ)» та стосувалася конкретного порушення ст. 2, 3, 5 Конвенції стосовно утримання у СІЗО на території Автономної Республіки Крим сина відомого лідера кримсько-татарської общини Мустафи Джемілєва – Хайсера – без законних підстав, а також стосовно реальної загрози його життю та здоров’ю.


Суть справи полягала у тому, що на момент незаконної анексії Російською Федерацією Кримського півострову пан Хайсер Джемілєв утримувався у СІЗО на території Автономної Республіки Крим на підставі постанови суду про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. На підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» всі кримінальні справи мали бути передані до м. Києва, а особи, що утримуються на тимчасово окупованій території, перевезені у встановленому даним законом порядку на «материкову» частину України. Однак, на думку Урядового уповноваженого, яку вони висловили у міждержавній скарзі, з метою політичного тиску на відомого діяча Мустафу Джемілєва, Російська Федерація відмовилася від передачі Хайсера Джемілєва Україні, а у подальшому – перевезла його до Росії, де він утримується й на сьогоднішній момент.


Після того, як стало відомо про можливість застосування до пана Джемілєва насильства або катувань, Урядовим Уповноваженим була подана заява про забезпечення невідкладних заходів у порядку Правила 39 Регламенту Суду, яка була задоволена Судом 10 липня 2014 року. ЄСПЛ направив Урядам Росії та України припис негайно забезпечити безпеку пану Джемілєву та застосувати заходи, спрямовані на охорону його життя та здоров’я.


Однак оскільки у провадженні Суду є індивідуальна скарга, яка була подана представником пана Джемільова, та яка стосувалася тих самих питань, 15 травня 2015 року Уряд України направив до Європейського Суду заяву про те, що він більше не має наміру підтримувати дану справу, і просить про виключення справи «Україна проти Росії (ІІІ)» із реєстру справ Суду, залишивши там індивідуальну скаргу пана Джемілєва. Уряд Російської Федерації проти виключення справи з реєстру не заперечував.
24 вересня 2015 року Європейський Суд задовольнив цю заяву, виключивши міждержавну справу «Україна проти Росії(ІІІ)» з реєстру.


Тому будемо очікувати розгляду як індивідуальної скарги пана Джемілєва проти України та Росії, так і розгляду інших міждержавних скарг України проти Росії, які, сподіваємось, не будуть виключені з реєстру за ініціативою Уряду.

 Поділитися