Декомунізація у Харкові поки що відбувається безсистемно і декоративно

04.01.2016

Марія Тахтаулова, Сергій Жуков

Концептуальні засади формування урбанімічного простору сучасного українського міста

Міський простір та його символічний вимір формують стратегію життєвих пріоритетів його мешканців, наповнюють особливим змістом та ціннісними орієнтирами. Урбаноніми[1], разом з архітектурою та пам’ятниками, є одними з основних складових елементів міського символічного простору. Назви вулиць та інших міських об’єктів вплітаються в життя городян, стають особисто значущими місцями – локусами особистісного буття. Тому звернення до питання номінації вулиць міста, визначення концептуальних засад формування міського топонімічного простору є важливим та пріоритетним напрямком розбудови сучасного європейського мегаполісу.

В основу концепції покладено Закони України та методологію формування урбанімічного простору у відповідності до принципів топоніміки[2]. Закони України, що регулюють формування та використання географічних назв, в тому числі урбанонімів:

· Закон України «Про географічні назви»;

· Закон України «Про засади державної мовної політики»;

· Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»;

· Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

· Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті»;

· Закон України «Про місцеве самоврядування».

Інші нормативні документи:

· Положення про міську топонімічну комісію, або інші аналогічний структурний підрозділ органів місцевого самоврядування (за наявності у вашому місті).

Отже, базуючись на наявній нормативно-правовій базі, а також користуючись науково обґрунтованими законами топоніміки, автори концепції пропонують у формуванні топонімічного ландшафту міст керуватися наступним:

І. Загальні принципи та правила номінації урбанонімів:

1. найменування та перейменування урбанонімів мають сприяти відновленню історично сформованої топоніміки міста, збереженню та відтворенню його історико-культурного середовища;

2. пріоритетними серед інших пропозицій перейменування є історичні або довготривалі назви урбаноніма;

3. назва, яка присвоюється об’єкту, повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об’єкта, враховувати географічні, історичні, природні та інші умови місцевості, у якій він розташований;

4. назва має гармонійно вписуватися у наявні топонімічні ансамблі[3] та не порушувати їхньої цілісності;

5. у назвах міських об’єктів мають бути збалансовано відображені всі віхи історичного минулого міста та України;

6. назви мають відтворювати цінності сучасної України (Незалежність, Єдність, Свобода, Конституція, Соборність тощо);

7. урбаноніми мають виконувати свою основну функцію – бути орієнтирами у просторі, тому не допускається:

· використання однакових назв у межах одного населеного пункту;

· номінація урбанонімів з однаковою назвою у різних частинах міста, навіть за зміни типу урбаноніма (майдан, вулиця, провулок, проспект, узвіз, бульвар, в’їзд, проїзд, набережна);

· не допускається зміна присвяти назви урбаноніма;

· бажано уникати номінації урбанономів з приставками Ново-, Мало-, Старо- тощо;

8. назва має складатися з мінімальної кількості слів (бажано не більше трьох слів), бути милозвучною, легко вимовлятися, запобігати провокуванню неоднозначних або смішних асоціацій;

9. разом з пропозицією номінації/перейменування урбаноніма обов’язково має подаватися відповідна історична довідка;

10. не допускаються назви, які використовувалися у радянській пропаганді теорії класової боротьби;

11. не допускається відновлення історичних та номінація нових назв, які є елементами російського імперського історичного міфу, як то імена представників правлячої династії, державних та військових діячів, символічні назви тощо;

ІІ. Використання антропонімів[4]:

1. увічнення імені особи можливо лише після її смерті;

2. пріоритетним є номінація урбаноніма за ім’ям особи, життя та/або діяльність якої пов’язана з цим урбанонімом;

3. імена осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про них за особистий внесок у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;

4. увічнюються імена осіб, що здійснили героїчний вчинок, у т.ч. за новітньої історії України (учасники АТО, герої Євромайдану тощо);

5. увічнюються імена осіб, що зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інші сфери суспільного життя;

6. благоустрій та місце розташування урбаноніма має відповідати масштабу діяльності особистості, ім’я якої присвоюється урбаноніму;

7. не допускати збереження та поширення у топонімічному просторі імен осіб причетних до політичного терору, тероризму та протиправної діяльності тощо, а також назв, які мають бути змінені згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

ІІІ. Присвоєння назв історичних подій має сприяти:

1. популяризації видатних фактів історії України, що відображають звершення та надбання в ім’я України;

2. формуванню історичної свідомості українського народу;

3. збереженню історичної пам’яті українського народу;

4. розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя.

IV. Використання географічних назв. Урбанімічна мапа міст бажано має відображати:

1. назви усіх обласних центрів України;

2. назви районних центрів певної області;

3. бажано має відображати назви населених пунктів інших країн – міст-побратимів, європейських та світових столиць тощо.

V. Використання нейтральних та «позитивних» назв:

1. для формування комфортного топонімічного середовища спальних житлових масивів та районів малоповерхової забудови бажано використовувати нейтральні назви та назви, які у своїй семантиці несуть позитивну конотацію.

Таким чином, процес номінації та перейменування урбанонімів має сприяти гармонізації топонімічного середовища міста, бути виваженим та цілісним.

[1] Урбанонім – вид топонімів, які позначають власне ім’я будь-якого внутрішньоміського об’єкта.

[2] Топоніміка – це галузь лінгвістики, яка вивчає історію створення, змін та функціонування географічних назв.

[3] Топонімічний ансамбль – це метод формування топонімічного простору за яким двом та більше урбанонімам, що знаходяться у безпосередній близькості, надають назви об’єднанні тематично. Наприклад: м. Харків вулиці навколо Харківського фізико-технічного інституту увічнюють імена вчених-фізиків, які брали участь у розчепленні атома А. Вальтера, О. Лейпунського, К. Синельникова, Г. Латишева.

[4] Антропонім – власна назва людини.