MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

‘Росія має відповісти перед судом за свої жахливі злочини’: у Гаазі створять міжнародний центр з розслідування злочину агресії‘Ви там є’: ЄСПЛ підтвердив, що у 2014 році Росія окупувала частину Донеччини та Луганщини й відповідає за скоєні там правопорушенняЄвропарламент проголосував за створення спеціального трибуналу щодо розслідування злочину агресіїДесантники 234-го полку РФ цілеспрямовано вбивали людей у Бучі — розслідування The New York TimesРосійське кривосуддя vs новий трибунал для розслідування злочинів РосіїЄСПЛ застосував Правило 39 щодо довічникаУкраїні знадобляться роки для розслідування всіх випадків зникнень людей — Метью Холідей“Мушинський проти України”: перемога адвоката ХПГ у ЄСПЛЄСПЛ визнав у справі українських довічників порушення права на справедливий судРозслідування геноциду в Україні: проблемні питання | Анонс вебінаруЗаявники, які звернулися до ЄСПЛ, не зможуть скаржитися до інших міжнародних органів40 днів від теракту в Оленівці: рідні полонених вимагають розслідуванняВрятувати захисників “Азовсталі” — Україна звернулася до ЄСПЛ за Правилом 39 ЄСПЛ застосував Правило 39 щодо засудженого з четвертою стадією раку‘Коли я отримаю гроші?’ Що не так із обіцянками компенсацій від ЄСПЛ за воєнні злочиниДокументування та розслідування міжнародних злочинів в Україні: масштаб злочинів такий, що його не охопитиЄСПЛ продовжив призупинення розгляду справ проти УкраїниМіжнародний кримінальний суд в Гаазі розпочинає розслідування воєнних злочинів РФСправа «Україна та Нідерланди проти Росії» – в ЄСПЛ розпочалися слухання Україна на третьому місці за кількістю скарг проти неї до ЄСПЛ

Одинадцять відмов у порушенні кримінальної справи "коштували" державі шість тисяч євро

28.01.2016   
Наталія Охотнікова

28 січня 2015 року Європейський Cуд з прав людини виніс рішення у справі «Васюнець проти України». Інтереси заявника як перед Європейським Судом, так і протягом останнього року у національних інстанціях представляв адвокат з м. Чернівці – пан Богдан Фокій.
У 2006 році у родині заявника сталося страшне горе: його 9-літня донька загинула внаслідок нещасного випадку – отруєння чадним газом. Двоє дорослих та одна дитина лягли спати та вранці не прокинулись. Представники газової компанії, яких одразу після інциденту викликали у помешкання для перевірки обставин, склали звіт, у якому зазначили, що все газове обладнання у будинку було у ідеальному стані, а нещасний випадок спричинив напрочуд сильний порив вітру, який задмухував чадний газ у кімнату замість того, щоб направляти його у димохід. Другою причиною, яка була зазначена у звіті, стала недбалість хазяйки будинку, яка останньою вмикала газовий котел перед сном та нібито залишила його без нагляду.
Не погодившись з таким одностороннім звітом, вбитий горем батько подав заяву до Рожнятівської районної прокуратури Івано-Франківської області, але і там зазнав невдачі. У період з 14 листопада 2006 року до 24 травня 2012 року прокуратура відмовляла йому одинадцять разів (!!) в порушенні кримінальної справи стосовно смерті його доньки. Всі ці рішення заявник оскаржував, і всі вони були скасовані або прокурорами більш високого рівня підпорядкування, або судами на підставі неповноти слідства та необхідності проведення додаткових слідчих заходів.
Скаргу до ЄСПЛ було подано аж у 2011 році, після того як заявник зневірився, що зможе домогтися об’єктивного та повноцінного розслідування національними органами обставин, що передували смерті його доньки.
Паралельно з цим, скориставшись змінами у кримінально-процесуальному законодавстві, 25 січня 2013 року пан Васюнець подав заяву про злочин за правилами нового КПК, що вступив у силу наприкінці 2012 року. Однак прокуратура і у рамках даного провадження двічі виносила рішення про відсутність складу злочину, і закривала справу, яку знову «відкривав» суд у 2014 та 2015 році, відповідно.
Європейський Суд, розглянувши справу, дійшов висновку, що протягом 9 років українські правоохоронці так і не спромоглися належним чином розглянути всі обставини смерті доньки заявника та винести обґрунтоване рішення щодо наявності або відсутності у цій трагедії чогось злого умислу чи необережності. Тому одноголосно і вирішив, що Україна не змогла провести ефективне розслідування обставин смерті дочки заявника, як того вимагає стаття 2 Конвенції.

 Поділитися