"Рідненьке" Родинське
2 лютого 2016 року юристи Харківської правозахисної групи Володимир Глущенко, Павло Шваб та Наталія Охотнікова у рамках виконання проектів Європейського Союзу «Захист прав внутрішньо переміщених осіб» та Датської Ради з питань біженців ««Юридична підтримка ВПО та постраждалому від конфлікту населенню в Україні». «Точкою прикладення» зусиль юристів було обране невеличке місто Родинське Донецької області, у якому проживають більше 10 тисяч осіб. За останні два роки кількість мешканців невеличкого містечка збільшилась на 1300 «новачків»– це переселенці з Авдїївки, Горловки, Донецька, Пєсок, Ясинуватої.
Як каже одна з волонтерів – пані Вікторія Ліхачова – більшість переїхали з територій, які знаходилися під постійним обстрілом, у травні-червні 2014 року, бо стало страшно, але не за себе – за дітей. Постійні звуки канонад лякали малечу, вони боялися засинати. Навіть після переїзду до безпечного Родинського трьохрічна дитинка знайомих після того, як сусід зверху вирішив зайнятися ремонтними роботами – вмить залізла під стіл і почала плакати, думаючи, що це знову розриваються боєприпаси. Тому Вікторія, як і більше тисячі переселенців, зробила сміливий крок – переїхала з чоловіком та двома дітьми до Родинського, де зараз і винаймають квартиру. Вдома не сидять – чоловік, за освітою газосварщик, хотів влаштуватися до шахти, але робочих місць не знайшлося, прийшлося змінити спеціальність, Вікторія також знайшла місце роботи, діти пішли до школи та садочка. Звичайно, хочеться додому, - зізнається Вікторія - там залишилися друзі, рідна домівка, робота, але Авдіївка стоїть напіврозбита. Велика подяка благодійним фондам, та коксохімічному заводу за будматеріали для ремонту домівок, але до мирного життя ще далеко.
Переселенці, що завітали на консультацію до юристів, скаржилися, в основному на соціальні питання – одному не виплачують «переселенські» виплати, багатьох Красноармійський УТСЗН дивує свою трактовкою нещодавно прийнятих змін до профільного Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «у народі» – законопроект №2166. Місцеві чиновники чомусь не поспішають визнавати нові правила, і «рекомендують» все одно подовжувати дію довідки ВПО, яка стала безстроковою.
Однак і позитивні моменти є – одна з небайдужих переселенок, яка перемістилася з селища Сєвєрне у 2014 році, що не було на той момент включено до Переліку населених пунктів, у яких проводиться Антитерористична операція, незважаючи на те, що воно знаходиться дуже близько до Пісок та Донецька. Соціальні служби відмовилися визнавати її переселенкою, та видавати довідку про такий статус. Однак за підтримки місцевої прокуратури жінка звернулася до місцевого суду, який і захистив її права, визнавши відмову УТСЗН неправомірною.
Дуже багато питань стосувалося оформлення спадщини на нерухоме майно, що залишилося на непідконтрольній території, компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно, комунальних платежів та виплати іпотеки за таке житло тощо.
Дякуємо за гостинність координаторам Гуманітарного штабу м. Родинського. Чудові та гостинні волонтери Марина Кравчина, Вікторія Ліхачова, Наталія Істоміна за декілька годин стали для юристів ХПГ майже друзями, що не дивно – якими ж ще можуть бути волонтери у Родинському, аніж «родненькими».