MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 93 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 26.09.2016 – 30.09.2016

28.10.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 54 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 24 проекти процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, звільненням суддів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 54 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 24 проекти процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, звільненням суддів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0110 від 30.09.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо співробітництва у сфері оборони.

Названий Меморандум був вчинений між урядами зазначених країн 17 березня 2016 р. Він спрямований на забезпечення правових процедур для подальшого співробітництва у сфері оборони за численними напрямами (підготовка військовослужбовців у військових навчальних центрах, сприяння розвитку співробітництва у військово-технічній сфері, визначення можливостей для закупівель військової техніки, запчастин та припасів тощо).

В умовах, в яких зараз опинилася Україна, налагодження та поглиблення співробітництва у сфері оборони з однією з провідних країн НАТО видається важливим і своєчасним.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 5189 від 28.09.2016 (Кісельов А. М.) про здійснення протимінної діяльності в Україні.

Проект за змістом є подібним до урядового проекту 4137 від 23.02.2016, який зустрів нищівну критику з боку ГНЕУ і 14.04.2016 був відкликаний (див. Бюлетень №62). Утім, новий проект є в п’ять разів більшим за обсягом і, відповідно значно докладнішим.

Метою проекту декларовано визначення засад організації та діяльності системи протимінної діяльності в Україні, статусу та особливостей діяльності Національного органу з протимінної діяльності в Україні та його Оперативного центру, а також порядку організації гуманітарного розмінування, зменшення ризику, економічного та соціального відродження територій, забруднених вибухонебезпечними предметами та задоволення потреб постраждалих осіб.

Значний обсяг проекту (85 статей, 57 сторінок) виключає можливість його належного аналізу. Залишається дискусійним питання про доцільність прийняття такого акта загалом.

 

Участь громадян в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади

 

Проект 5196 від 29.09.2016 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо народної законодавчої ініціативи.

Головна пропозиція проекту полягає у доповненні  Регламенту Верховної Ради України новою статтею 89-1 такого змісту:

«Стаття 89-1. Народна законодавча ініціатива

1. Громадяни України, в порядку, визначеному цією статтею, мають право на народну законодавчу ініціативу, підтримку народних законодавчих ініціатив інших громадян, а також врахування свого голосу на підтримку прийняття чи проти прийняття законопроектів, зареєстрованих в Апараті Верховної Ради України.

2. Громадянин України, який виступає із народною законодавчою ініціативою, голосує за підтримку народної законодавчої ініціативи, або на підтримку прийняття чи відхилення законопроектів, зареєстрованих в Апараті Верховної Ради України, має бути ідентифікований за допомогою електронного цифрового підпису, що прирівнюється за правовим статусом до власноручного підпису, або системи електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID.

2. Народна законодавча ініціатива реалізується шляхом розміщення законопроекту, підготовленого з дотриманням вимог статті 91 цього Регламенту, ініціатором якого є громадянин (громадяни) України, в спеціально призначеному для цього сервісі на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

3. Законопроект, внесений до Верховної Ради України в порядку народної законодавчої ініціативи, вважається таким, що прийнятий до розгляду, у разі, якщо протягом 30 днів з моменту його розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, кількість голосів, поданих на його підтримку становитиме не менше 25 тисяч громадян України.

Про прийняття до розгляду законопроекту, внесеного до Верховної Ради України в порядку народної законодавчої ініціативи, Апаратом Верховної Ради України складається відповідний протокол, електронна та паперова копія якого додається до справи законопроекту.

4. Законопроект, прийнятий до розгляду в порядку народної законодавчої ініціативи, реєструється в Апараті Верховної Ради за підписом Голови Верховної Ради України та розглядається за процедурою, визначеною Розділом IV цього Регламенту.

5. Законопроект, підтриманий, з урахуванням вимог частини другої цією статті, не менш, як 150 тисячами громадян України, розглядається Верховною Радою невідкладно».

Відповідні зміни пропонується внести і в інші статті Регламенту.

Пропозиція видається цікавою, але передчасною до внесення відповідних змін щодо суб’єктів законодавчої ініціативи в Конституцію України.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 5203 від 30.09.2016 (Денісова Л. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань реорганізації фондів соціального страхування та їх державної реєстрації.

Проект дослівно повторює однойменний проект 4831 від 16.06.2016 внесений тим же народним депутатом (див. Бюлетень № 78), дві спроби (12.07.2016 і 14.07.2016) включити який до порядку денного не дістали підтримки народних депутатів.

Проект 5207 від 30.09.2016 (Юринець О. В.) про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення процедурних питань.

Пропонується скасувати чинну норму кодексу про те, що «Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 цього Кодексу)» натомість пропонується таке положення «Місцева державна адміністрація може приймати рішення щодо передачі коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету у період між сесіями відповідної місцевої ради за умови делегування нею таких повноважень місцевій державній адміністрації з наступним внесенням змін до рішення про місцевий бюджет». Слід зазначити, що чинне і пропоноване положення спрямовані на впорядкування не одних і тих самих відносин, а тому такі зміни, у разі їх прийняття, створюватимуть прогалину в законодавстві. Пропонується також закріпити положення про те, що «Порядок розгляду та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього визначається Кабінетом Міністрів України», а місцеві ради під час затвердження відповідних бюджетів (внесення змін до їх показників) мають дотримуватися цього порядку. Окремо пропонується установити, що «Забороняється проведення будь-яких розрахунків за рахунок субвенцій з державного бюджету шляхом взаємозаліку». Передбачені ще ряд технічних змін.

Запропоновані новели не викликають принципових заперечень, а ось скасування чинної норми може мати значні негативні наслідки.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 5094-1 від 26.09.2016 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення працівників та профспілок від сплати судового збору при розгляді трудових спорів).

Альтернативний проекту 5094 від 08.09.2016 (Дроздик О. В.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору при розгляді трудових спорів) (див. Бюлетень № 90).

Ініціатори проекту 5094-1 уточнили надто широкі формулювання основного проекту з метою захисту інтересів саме працівників та профспілок. Відповідно, пропонується пункт 1 частини першої названої статті викласти в такій редакції: «позивачі – працівники у справах щодо трудових спорів, у тому числі – про поновлення на роботі, оскарження відмови в прийнятті на роботу та укладення трудового договору», а також доповнити цю частину новим пунктом 1-1 такого змісту: «позивачі – профспілки, їх організації, об’єднання профспілок у справах про порушення роботодавцем гарантій діяльності профспілок, встановлених законодавством, колективними договорами і угодами».

Проект 5183 від 26.09.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо полегшення доступу до правосуддя внутрішньо переміщених осіб та інших категорій осіб, права, свободи чи інтереси яких були порушені внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Пропонується доповнити ст. 110 «Підсудність справ за вибором позивача» ЦПК України новою частиною 6-1 такого змісту: «Позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку з військовою агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред’являтися також за місцем проживання чи перебування позивача». Також вносяться доповнення до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якими звільняються від сплати судового збору «заявники – у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку з  військовою агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно» та «позивачі – у справах за позовами до країни-агресора про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, військовою агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно».

Проект 5192 від 29.09.2016 (Гринів І. О.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання злочинам проти життя і здоров’я особи та проти власності.

Пропонується віднести до інформації з обмеженим доступом, яка не підлягає відображенню у відкритому доступі, окрім чинних положень також і такі: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування; дані про усіх співвласників рухомого майна, яке перебуває у спільній власності; дані про власників рухомого майна, яке перебуває у володінні або користуванні; відомості про вартість та розмір подарунків; данні про кошти, позичені третім особам; персональні та ідентифікаційні дані осіб, у яких позичені кошти.

Проект відкликано 03.10.2016.

Проект 5195 від 29.09.2016 (Євтушок С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне зайняття рибним та іншим водним добувним промислом.

Проект фактично є альтернативним проекту 2797 від 08.05.2015 (Купрієнко О. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незаконного полювання та зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом) (див. Бюлетень № 21).

Пропонується у частинах 3–5 ст. 85 «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу» Кодексу України про адміністративні правопорушення підвищити суми штрафів у 12–20 разів. Так само посилити санкції пропонується і в ст. 249 «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» Кримінального кодексу України (збільшення розмірів штрафів у 25–40 разів). Крім того, останню статтю пропонується доповнити новою частиною третьою, якою передбачити відповідальність за «Перебування у межах водного об’єкту із засобами для незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (отруйні речовини, вибухові пристрої та вибухівка, електровудка, або інше знаряддя для масового вилову риби, звірів чи інших видів тваринного світу)». За такі дії передбачається обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією засобів незаконного добування та усього добутого.

Проект не викликає принципових заперечень, окрім, як видається, заважких і недостатньо альтернативних санкцій, запропонованих для частини 3 ст. 249 КК України.

Проект 2133а-1 від 30.09.2016 (Мосійчук І. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю.

Альтернативний проекту 2133а від 19.06.2015 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (див. Бюлетень № 27), який був 20.09.2016 відправлений на повторне перше читання і повернутий у профільний Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на доопрацювання.

Проект є вдвічі скороченою версією проекту 2133а. Нових положень порівняно з названим проектом немає.

Проект 5197 від 30.09.2016 (Власенко С. В.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо строку застосування до судді дисциплінарного стягнення, притягнення до відповідальності судді за грубе чи систематичне нехтування обов’язками).

Проект є доопрацьованою редакцією внесеного тим же народним депутатом проекту 4293 від 23.03.2016 про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо строку застосування до судді дисциплінарного стягнення) (див. Бюлетень № 66) і який був 29.09.2016 відкликаний.

Хоча зміни вносяться до іншої статті того ж закону, але суть їх лишилася незмінною – подовжити з 3 до 5 років строк, коли може бути накладено на суддю дисциплінарне стягнення. Як і проект 4293, проект у порушення вимог юридичної техніки містить суттєві норми в прикінцевих положеннях, а саме зазначається, що «Наявність рішення органу, який здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, про відмову у відкритті дисциплінарної справи з підстави спливу строку давності застосування дисциплінарного стягнення до судді, наявність рішення органу, що розглядає питання про встановлення фактів грубого чи систематичного нехтування обов’язками судді, не перешкоджає повторному розгляду цими органами питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову у її відкритті, звільнення судді з посади у разі вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, за власною ініціативою цих органів чи за зверненням осіб, що мають право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком відповідальність судді відповідно до закону, якщо із дня вчинення суддею дисциплінарного проступку або дій, що, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 № 192-VIII, є порушенням присяги (з подальшою їх кваліфікацією як грубе чи систематичне нехтування обов’язками відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 № 1402-VIII) минуло не більше п’яти років».

Враховуючи наведене, до проекту можна висунути ті самі зауваження, що й до проекту 4293.

Проект 5199 від 30.09.2016 (Дейдей Є. С.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.

Чергова ініціатива щодо посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Цій проблемі, зокрема, були вже присвячені проект 2687 від 21.04.2015 (Єднак О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами, який був відкликаний 03.02.2016 (див. Бюлетень №19), а також проекти, які ще перебувають на розгляді в профільному комітеті: 4895 від 05.07.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту тварин від жорстокого поводження) та 4895-1 від 13.07.2016 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії жорстокому поводженню з тваринами  (див. Бюлетені № 81 та 82).

Пропонується ст. 299 «Жорстоке поводження з тваринами» названого кодексу викласти в новій редакції, передбачивши відповідальність за «Виготовлення з метою розповсюдження матеріалів із закликами до жорстокого поводження з твариною, яка відноситься до хребетних, чи до спричинення такій тварині смерті, або розповсюдження таких матеріалів» та «Знущання над твариною, вказаною в частині першій цієї статті, вчинене із застосуванням жорстоких методів», а як кваліфікуючі обставини до останнього складу визначаються ті ж дії, вчинені у присутності малолітньої особи, повторно або групою осіб, або, якщо вони спричинили каліцтво чи смерть тварини, яка відноситься до хребетних. За останні дії санкція передбачає лише «позбавленням волі на строк до чотирьох років».

Як видається, у цьому проекті немає нічого принципово нового порівняно з попередніми. Утім, очевидною є потреба в узгодженні усіх проектів відповідного змісту, які нині перебувають на розгляді.

Проект 5204 від 30.09.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за правопорушення у сфері будівництва.

Пропонується посилити відповідальність за зазначені в назві дії шляхом суттєвого (більш ніж у 100 разів) підвищення розмірів штрафів за дії, передбачені частинами 3–10 ст. 96 «Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва» Кодексу України про адміністративні правопорушення та частиною 1 ст. 275 «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд» Кримінального кодексу України.

Зазначений проект, як і будь-який інший про посилення санкцій, потребує перевірки на предмет можливості порушення системності норм відповідних кодексів.

Проект 5205 від 30.09.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).

Пропонується доповнити ст. 286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» новою частиною 4, в якій визначити додаткові кваліфікуючі ознаки, що посилюють відповідальність, а саме встановити що за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, «вчинене особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів» покарання встановлюється у виді «штрафу від чотирьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років». Передбачається, що прийняття цього проекту як закону дозволить посилити відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами та внесення відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, а також дасть змогу підвищити рівень безпеки на дорогах України, сприятиме більш стриманій поведінці водіїв і, як наслідок, зменшення випадків ДТП та збереженню життя громадян.

Ще раз маємо нагадати про необхідність виключного системного підходу до зміни розмірів санкцій за адміністративні та кримінальні правопорушення.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 5202 від 30.09.2016 (Юринець О. В.) про відзначення 70-річчя Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

Зазначається, що у 2017 році виповнюється 70 років від часу заснування Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (далі ЛДУ БЖД), який є одним з провідних навчальних закладів з підготовки фахівців для системи цивільного захисту в Україні і в Європі. Також додається досить значний перелік рекомендованих заходів.

Проект, окрім іншого, не відповідає нормативно встановленим вимогам до державного святкування таких ювілеїв.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 5201 від 30.09.2016 (Мепарішвілі Х. Н.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження продажу тютюнових виробів.

Пропонується заборонити продаж сигарет у споживчих упаковках, що містять не тільки менше а й більше, ніж 20 сигарет. Відповідні положення закріплюються в Законах України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, його ціллю та завданням є заборона продажу на території України сигарет у споживчих упаковках (пачках), що містять більше (та менше), аніж 20 штук сигарет, що обмежить можливості щодо стимулювання споживання сигарет споживачами за рахунок продажу більшої кількості сигарет (у порівнянні зі стандартною пачкою) за меншою ціною.

Реальна ефективність таких заходів, як видається, навряд чи виправдовує ті засоби, які слід буде застосувати для реалізації відповідних змін законодавства.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 5182 від 26.09.2016 (Кіраль С. І.) про державне регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії.

Як зазначається у преамбулі проекту, він визначає правові засади здійснення державного регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії, що містять фосфати та поверхнево-активні речовини, та узгоджує положення національного законодавства з вимогами європейських стандартів щодо таких миючих засобів та товарів побутової хімії з метою захисту здоров’я людини та забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Загалом проект визначає загальні принципи та завдання і є багато в чому декларативним. Проектом передбачається запровадження обов’язкового етикетування та маркування синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії. Опис специфічних символів, їх використання, етикетування та маркування синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії має здійснюватися у встановленому законодавством порядку. Посилання на спеціальні властивості миючих засобів та товарів побутової хімії не можуть надаватись без наявності підтверджуючої науково-обґрунтованої інформації. Пропонуються обмеження в наданні державної підтримки виробництва синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, а саме зазначається, що державна підтримка не може надаватися юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, якщо: вони є нерезидентами України; якість їх продукції поступається європейським стандартам у сфері мийних засобів; вони подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за наданням державної підтримки. Пропонуються такі обмеження у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії: з 1 січня 2017 року забороняється ввезення на територію України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії на основі фосфатів та/або поверхнево-активних речовин для мийних засобів, які не відповідають європейським стандартам; з 1 січня 2017 року забороняється виробництво, використання та розповсюдження на території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії з масовою часткою фосфатів більш як 8,5 відсотка маси мийного засобу; з 1 січня 2018 року в Україні забороняється виробництво, використання та розповсюдження синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії засобів з масовою частковою аніонних поверхнево-активних речовин більш як 3,0 відсотка маси мийного засобу; з 1 січня 2019 в Україні забороняється виробництво, використання та розповсюдження синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії з масовою часткою фосфатів більш як 0,2 відсотка маси мийного засобу. За порушення вимоги щодо заборони виробництва, імпорту та реалізацію на ринку на митній території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії з вмістом фосфатів (загальний фосфор) суб’єкти господарювання мають сплатити штраф у розмірі 200 відсотків вартості виробленої (імпортованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), а у разі приховування або надання недостовірної інформації про вміст фосфатів (загальний фосфор) суб’єкти господарювання повинні заплатити штраф у розмірі 500 відсотків вартості виробленої (імпортованої) продукції (за оптово-відпускними цінами). Також на Кабінет Міністрів України покладається завдання у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, зокрема: розробити та затвердити зміни до Плану заходів із застосування Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717; подати на розгляд Верховної Ради України проект Концепції Загальнодержавної програми про підтримку найефективніших розробок у сфері мийних засобів та їх впровадження; розробити серію національних стандартів на малофосфатні миючі засоби (терміни та визначення, загальні технічні вимоги, визначення масової частки фосфорнокислих солей тощо).

Головний недолік проекту полягає в тому, що не зрозуміло, наскільки запропоновані положення відповідають тим зобов’язанням щодо стандартизації, які взяті на себе Україною в межах угоди з ЄС. Наявні ж в пояснювальній записці посилання на законодавство ЄС є досить загальними і не проливають світло на це питання.

Проект 5184 від 26.09.2016 (Шверк Г. А.) про дорожній рух та його безпеку.

Проект передбачає скасування чинного закону і прийняття принципового нового, на думку ініціаторів проекту, нормативно-правового акта щодо дорожнього руху та його безпеки. Проте обсяг проекту, який навіть без додатків, становить 83 статті і 6 пунктів перехідних та прикінцевих положень (169 сторінок) унеможливлює його належний аналіз.

Утім, звертає на себе увагу безпрецедентна пропозиція проекту, згідно з якою будь-яке оприлюднення, опублікування, розповсюдження або тиражування неофіційних перекладів цього Закону, коментарів до нього або навчально-методичних матеріалів на основі цього Закону дозволяється лише за умови погодження з Національним бюро безпеки дорожнього руху або уповноваженою ним установою (підприємством, організацією). Як відомо, тексти законів не є об’єктом авторського права чи інформацією з особливими умовами її поширення, тож подібне обмеження видається абсолютно безпідставним і недемократичним.

Проект 5185 від 26.09.2016 (Шверк Г. А.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо безпеки дорожнього руху.

Йдеться про забезпечення функціонування передбаченої законодавством, а також проектом 5184 системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Проект 5186 від 27.09.2016 (Тарута С. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ресторанного господарства).

Основні зміни стосуються заміни слів «громадське харчування» на слова «ресторанне господарство» у відповідних відмінках у ряді статей  Господарського кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Крім того, у статтях 1 та 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» слова «суб’єкти господарювання громадського харчування» пропонується замінити на «заклади (підприємства) ресторанного господарства», а у статті 17 збільшити майже у двічі штраф (з 6800 гривень до 10 мінімальних заробітних плат) за порушення положень згаданої статті 15-3. Пояснюючи витоки даної ініціативи, автори проекту звертають увагу на таке: Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 № 216 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства» скасовано Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 03.07.1995 № 129 «Про затвердження Правил роботи підприємств громадського харчування», у зв’язку з чим поняття «громадське харчування» змінено на поняття «ресторанне господарство». Зміни до ряду законодавчих актів з цього питання вже були внесені, але низка нормативно-правових актів все ще містить це поняття.

Проекти 3549-3 від 29.09.2016 (Мороко Ю. М.) та 3549-4 від 30.09.2016 (Лук’янчук Р. В.) про електронні комунікації.

Проекти альтернативні однойменним проектам 3549 від 27.11.2015 (Мороко Ю. М.), 3549-1 (Данченко О. І.) та 3549-2 (Лук’янчук Р. В.) від 11.12.2015 (див. Бюлетені № 50 і 52). На пленарному засіданні 20.09.2016 проекти 3549 та 3549-2 були відхилені, а проект 3549-1 – повернутий в Комітет з питань інформатизації та зв’язку для доопрацювання і підготовки до повторного першого читання. Відповідно, автори цих проектів подали нові альтернативні проекти, які є доопрацьованими версіями попередніх (3549-3 доопрацьована версія проекту 3549, а 3549-4 – 3549-2). Розглянути ж зміст проектів в межах огляду цілковито нереально через їх величезний обсяг (3549-4 досяг обсягу у 161 сторінку).

Проект 5194 від 29.09.2016 (Палатний А. Л.) про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо закупівлі товарів і послуг необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України).

Черговий проект, спрямований на виведення з під регулювання згаданого закону певних видів закупівель. В даному разі пропонується визначити, що дія названого закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є «товари та послуги, необхідні для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань і заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, в тому числі заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, якщо кожний з таких заходів включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих заходів України». Автори проекту пояснюють свою ініціативу посиланням на існуючу практику, а саме: проведення публічних закупівель через систему «Prozoro» потребує тривалого часу, а накази і кошториси регіональні центри «Інваспорт» отримують від Укрцентру «Інваспорт» за 2 тижні до проведення всеукраїнських заходів, тому на практиці забезпечити та здійснити закупівлю неможливо.

Проект, як і всі подібні, є потенційно корупційним. Як видається, зусилля мають бути спрямовані не на виключення певного виду закупівель із загального порядку, а на впорядкування процедур виділення коштів чи надання фінансових (банківських) гарантій під проведення конкурсних закупівель.

Проект 5200 від 30.09.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пропонується скасувати особливий правовий режим зони посиленого радіологічного контролю. Водночас уточнюються визначення інших зон та самої території забруднення: «Поділ території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на зони проводиться на підставі даних дозиметричної паспортизації, ландшафтних і геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому природному середовищі, пов’язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров’я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення. Такими зонами є: зона відчуження – територія, що охоплює частину радіаційно-небезпечних земель, рівень забруднення яких внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС зумовив необхідність евакуації населення; зона безумовного (обов’язкового) відселення — територія, на якій розрахункова ефективна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини перевищує 5 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період; зона гарантованого добровільного відселення – територія, на якій розрахункова ефективна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини перевищує 1 мЗв (0,1 бер) за рік, але не перевищує 5 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період». У пояснювальній записці зазначається, що проект розроблено на підставі «Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, об’єкт «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження», затверджених Постановою Верховної Ради України від 22 квітня 2015 р. № 348-VIII, Концепції проекту Закону України «Про внесення змін до законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 408-р, доручення Прем’єр-міністра України від 19.01.2015 № 121/3/1-15 щодо узгодження нормативно-правових актів із Законом України від 28 грудня 2014 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» та Кабінету Міністрів України від 22.05.2015 № 17756/2/1-15.

 Поділитися