MENU

Подібні статті

Під час російського наступу на Маріуполь постраждала майже кожна школа у місті: Дослідження ХПГДожити до звільнення. Чому засуджених прирікають на страждання та смерть в умовах несвободи?Україна не виконує рішення Європейського суду! Масове побиття засуджених Сокирянської виправної колонії №67 — камери спостереження не працювалиЄСПЛ застосував Правило 39 щодо засудженого з четвертою стадією ракуЗвільнення від відбування покарання у зв'язку із хворобою — дослідження ХПГВ очікуванні суду можна загинути: чому не евакуюють Харківський СІЗО?Судилище над українськими військовополоненими окупанти можуть провести 24 серпня – мер МаріуполяЧеловек, который был в мариупольском Драмтеатре: «Я не хочу видеть их в суде. Я хочу видеть их мертвыми» «Людина, схожа на заступника начальника колонії, б’є людину, схожу на засудженого» – позаплановий моніторинговий візит до “Полицької виправної колонії  (№76)”У рф трьох кримських татар засудили до тривалих строків ув'язнення Людмила Денісова про свою відставку, 4 роки роботи омбудсманом, переміщення українців у РФ, усиновлення українських дітей. Інтерв’ю ХПГ«Ходив із зображенням ветерана, народженого в Україні»: у рф депутата засудили за «неправильний» плакатЧоловік, який був у маріупольському Драмтеатрі: ‘Я не хочу бачити їх у суді. Я хочу бачити їх мертвими’Українських полонених тримають в російських СІЗО та колоніях, але адвокатам до них не дістатися – Радіо СвободаВидавав себе за бразильця – російський шпигун намагався отримати роботу у Міжнародному кримінальному судіУ «ДНР» трьох іноземців засудили до стратиДоставили 80 вантажів: Як адвокати з півдня України стали волонтерамиЗа вбивство цивільного судитимуть першого російського військового – Офіс ГенпрокурораЕкспрезидента Бразилії Лулу да Сілву засудили несправедливо, — Комітет ООН з прав людини

Залізна стратегія адвоката

25.02.2017
Геннадій Токарев

На початку травня 2014 року мешканець м. Києва пан Г. отримав на вокзалі у м. Києві від  чоловіка, що прибув з м. Харкова, пакунок, в якому були вибухові пристрої, який він викинув на смітник. Наприкінці того ж місяця пана Г. затримали працівники міліції і доставили до одного із районних відділів міліції в м. Києві, де його опитували з приводу убивства невідомого йому громадянина. В ході опитування пан Г. згадав про отримання ним підозрілого пакета та вирішив розповісти про це правоохоронцям. Після його зізнання у отриманні і зберіганні заборонених предметів з Харкова до Києва приїхала слідчо-оперативна група, яка за участі пана Г. за його заявою провела огляд місця, на яке він вказав, в ході якого був знайдений пакунок. Отже, пан. Г. в день його фактичного затримання  зробив добровільну видачу вибухових пристроїв, що було підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне придбання та зберігання цих заборонених речей. Проте, правоохоронці мали інші наміри, замість протоколу добровільної видачі оформили протокол вилучення, після чого доставили пана Г. до Харкова. Достеменно усвідомлюючи, що пан Г. має бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст.263 Кримінального кодексу з причини здійснення ним добровільної видачі заборонених предметів, слідчі органи склали протокол його затримання за підозрою у вчиненні злочину із значною затримкою у часі (оскільки фактично його затримали попереднього дня у м.Києві), а далі щодо пана Г. здійснювали кримінальне переслідування у звичайному порядку.

Адвокат Сергій Мєдвєдєв, який здійснював захист пана Г. з моменту його допуску у справу як оскаржував незаконність його затримання і отримання доказів, так і заявляв клопотання про звільнення пана Г. від кримінальної відповідальності, але сторона обвинувачення ігнорувала його  скарги  і клопотання і взагалі не відповідала на них. Адвокат подав численні заяви про вчинені представниками сторони обвинувачення кримінальні правопорушення, аж до Генеральної прокуратури, але всі зусилля були марними – не було жодного реагування на них.

Одночасно здійснювався психологічний тиск на пана Г., який на той час перебував під вартою і, звичайно, бажав якнайскорішого звільнення з-під варти. Під тиском обвинувачення пан Г. підписав угоду про визнання винуватості з прокурором. Але сторона обвинувачення, як це часто-густо трапляється, не дотрималась всіх вимог закону при укладенні такої угоди, а саме, обов’язкової  участі захисника з моменту ініціювання укладення такої угоди. Адвокат С.Мєдвєдєв не брав участі у кримінальному провадженні в якості захисника пана Г. під час ініціювання угоди з прокурором, тому на цій підставі подав апеляційну скаргу на вирок, яким була затверджена угода про визнання вини.

На той час пан Г. був уже звільнений з-під варти, тому сторона обвинувачення втратила важелі тиску на нього. Апеляційний суд Харківської області скасував вирок, оскільки недотримання вимоги про обов’язкову участь захисника вважається істотним порушенням кримінального процесуального законодавства і, відтак, в будь-якому випадку тягне за собою скасування судового рішення.

Після скасування вироку обвинувачення знов намагалося схилити пана Г. до визнання вини у вчиненні злочину, але на цей раз він не піддався на цей влив, а адвокат С.Мєдвєдєв продовжив наполегливо проводити свою стратегію на звільнення свого підзахисного від кримінальної відповідальності. Треба віддати належне судді Московського районного суду м.Харькова   Наумовій С.М., яка відхилила доводи прокурора про те, що добровільна видача паном Г. вибухових пристроїв органам досудового розслідування не була оформлена належним чином, з мотивуванням такої позиції тим, що це було обов’язком слідчих, прокурорів.

21 лютого 2017 року Московський районний суд (суддя Наумова С.М.) проголосив вирок, яким пана Г. було звільнено від кримінальної відповідальності.

За майже три роки боротьби за справедливе рішення у справі адвокат С.Мєдвєдєв  реалізував своєю чітку стратегію захисту і досяг поставленої мети, в черговий раз продемонструвавши свій високий професіоналізм.

Геннадій Токарев, адвокат

 Поділитися