MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Відкрите звернення щодо незаконного позбавлення волі в Чернігівському ПТПІПлата за несвободу (ОНОВЛЕНО)‘У дідовій хаті — у стелі ракета’: російська армія майже знищила село Залиман на ХарківщиніЗаявники, які звернулися до ЄСПЛ, не зможуть скаржитися до інших міжнародних органівМоніторинговий візит до ДУ “Cинельниківська виправна колонія (№94)”Під час російського наступу на Маріуполь постраждала майже кожна школа у місті: Дослідження ХПГМоніторинговий візит до ДУ “Солонянська виправна колонія (№21)”Моніторинговий візит до ДУ “Криворізька виправна колонія (№80)”‘Тримали людей в боксах’ — після деокупації на Харківщині знайшли вже 10 катівень В Ізюмі знайшли масове похованняМоніторинговий візит до ДУ “Криворізька установа виконання покарань (№3)”‘Нам соромно за дії нашої країни’, — члени Меморіалу про атаки Росії на електростанціїПро воєнні злочини Росії тепер можна буде прочитати на семи мовахДожити до звільнення. Чому засуджених прирікають на страждання та смерть в умовах несвободи?Примусова, загальна, регіональна. Евакуація у питаннях і відповідях‘Ми бачили з вікна потяга, як чоловіки у Слов’янську тримали ломами дорогу, щоб ми проїхали…’‘Стреляли под ноги, рядом с нами, а одного парня ранили электрошокером...’ Медицина, що вбиває: за ґратами без лікування помер в’язень із тяжкою онкологієюНапади на об’єкти гумдопомоги та евакуаційні колони: Дослідження T4PДостукатись до небес: що робити, коли додому можна потрапити лише з повітря

Після звернення Центру стратегічних прав засудженого, якого не звільняли протягом двох місяців, вдалось звільнити за 7 днів

23.03.2017
Василь Мельничук

До Харківської правозахисної групи звернувся засуджений П., який скаржився на те, що утримується під вартою в Вінницькій установі відбування покарання №1 (УВП №1) понад строк, який йому було встановлено вироком.

Згідно з вироком, який не набрав законної сили через його оскарження, П. було засуджено до одного року п’яти місяців позбавлення волі та визначено дату початку відбування покарання, а саме 26.08.2015 р.. Таким чином засуджений П. відбув призначене покарання 26.01.2017 р., проте, незважаючи на це, його продовжували утримувати в УВП №1 через встановлений у вироку безстроковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Таке застосування запобіжного заходу вже розглядалось Європейським судом з прав людини у справі «Руслан Яковенко проти України» (Заява № 5425/11), рішення від 4 червня 2015 року, п.п. 65-66, де було встановлено, що таке застосування запобіжного заходу становить порушення пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв’язку з цим 10.03.2017 р. Центром стратегічних справ було подано заяву про звільнення П. в порядку ст. 206 КПК України до Вінницького міського суду Вінницької області. Проте, не зважаючи на вимогу розглянути дану заяву у день її подання, розгляд було призначено на понеділок, 13 березня. Але через недоставку засудженого засідання цього дня не відбулось, як і через два дні, 15 березня.

Справу призначили до судового розгляду на 17 березня, однак це засідання також не відбулось, оскільки цього дня зранку засудженого з УВП №1 доставили до апеляційного суду, не зважаючи на те, що судове засідання апеляційного суду на дану дату не призначалось. Апеляційний суд виніс ухвалу про часткове задоволення апеляційних скарга прокурора та П., та про звільнення П. з-під варти в залі суду, як такого, що відбув покарання.

Звільнення стало підтвердженням того, що засуджений П. безпідставно утримувався після 26.01.2017 р., що становить порушення визначеного в статті 5 Європейської конвенції права на свободу та особисту недоторканність. 

 Поділитися