Сьогодні в Україні відмічають день пам’яті жертв політичних репресій
Кожного року в третю неділю травня Україна традиційно вшановує пам’ять понад півмільйона українців, загиблих під час політичних репресій. Призначення Дня - привернути увагу суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким насадженням комуністичної ідеології.
День пам’яті жертв політичних репресій не відразу з’явився в календарі пам’ятних дат незалежної України. У 2000 році Указом президента України Леоніда Кучми був встановлений День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій, який відзначався кожну четверту суботу листопада. Однак пізніше було вирішено, що таке поєднання двох різних за змістом пам’ятних дат є неточним.
Тому 21 травня 2007 указом президента Віктора Ющенка Дні пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій був розведені не тільки в часі, але й розділені тематично - пам’ять про Голодомор і про масові репресії, які відбувалися в той же час. І третя неділя травня була визначена як День пам’яті жертв репресій. Традиційно в цей день вище керівництво України покладає квіти до національного меморіалу «Биківнянські могили» під Києвом. Биківня була одним з місць масових розстрілів під час сталінських репресій і це місце стало символом сталінських розстрілів. У цього селища в 30-х роках минулого століття таємно здійснювалися масові поховання осіб, репресованих органами НКВС.
Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Протягом 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних в київських тюрмах НКВД для таємного поховання у Биківнянському лісі. Останній спочинок тут знайшли, за різними оцінками, від 15 тис. до понад 100 тис. осіб, закатованих під час допитів або розстріляних у позасудовому порядку органами НКВС у Києві. Серед них - письменники Михайло Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський і десятки тисяч інших жертв сталінського «Великого терору» 1937-1938 рр.
В 1994 році відбулося відкриття Биківнянського меморіального комплексу, а з 2001 року створений державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».
Сьогодні Президент Петро Порошенко, керівництво парламенту і громадськість взяли участь в пам’ятних заходах на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
У Харкові заходи, присвячені 80-річчю сталінського терору почалися ще навесні. Долі харків’ян, зламані політичними репресіями, не забуті нащадками. Ця тема повсякчас викликає непідробну зацікавленість та жваве обговорення.
Так, наприкінці квітня в рамках міжнародної конференції «Двадцять перші Слобожанські читання» відбувся Круглий стіл, присвячений 80-річчю масових політичних репресій. Під час цього заходу виступали відомі харківські дослідники сталінських репресій, краєзнавці.
А 5-го травня в Харківській державній науковій бібліотеці ім.. В.Г Короленка пройшли краєзнавчі читання, під час яких жваво обговорювалась доповідь старшого нукового редактора Редакційно-видавничої групи Харківського тому серії «Реабілітовані історією». Участь в цьому заході взяли працівники освіти – маємо надію, що інформація про сталінські репресії буде використана під час навчання і в школах, і в вищих навчальних закладах.
Сьогодні в Харкові відбулося урочисте покладання квітів на Українсько-польському Меморіалі жертвам тоталітаризму. Квіти до меморіалу поклали Генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський, представники керівництва облдержадміністрації, обласної ради, православного і католицького духовенства, громадських організацій.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій. Меморіал жертвам тоталітаризму, до якого ми покладаємо квіти, знаходиться на місці масштабних розстрілів 1940 року, що забрали життя понад 4000 чоловік, - сказав заступник голови ХОДА Михайло Черняк. - Сучасне українське держава засуджує будь-які прояви агресії в ХХI столітті. Український народ ціною життя тисяч патріотів сьогодні відстоює шанс на своє мирне майбутнє і майбутнє Європи «.
Під час заходу була проведена панахида священиками православної церкви і молебень священиками Римо-католицької церкви.
Але нам потрібні не тільки офіційні заходи з вшанування жертв політичних репресій, а й велика робота як державних, так і громадських організацій, з встановлення прізвищ закатованих, кількості похованих жертв, з’ясування неупереджених фактів про події тих страшних часів. Незважаючи на війну, яке йде в країні, кризу в економіці і інші негаразди, держава має зробити все для увічнення пам’яті про тисячі невинно убієнних співвітчизників.
У Харкові ще в 1990 році за ініціативою управління КДБ по Харківській області в Парку памяті (на місті колишнього Єврейського кладовища) було встановлено гранітний камінь із написом російською: «На цій території масового поховання буде споруджено меморіал жертвам сталінських репресій. Квітень 1990 р.». Попри неспростовну доведеність масового поховання жертв тоталітарного комуністичного режиму на ділянці Парку памяті та рекомендації Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України, меморіалізації та належного облаштування пам’ятного місця так і не відбулося.