MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Приречені на муки: проблеми звільнення з місць позбавлення волі через тяжкі захворювання‘Сусід був живий і дзвонив онучці з-під завалів’, — мешканець БородянкиЗаконопроєкт про мобілізацію дозволить призивати з 18 років за певних умовВикористання репродуктивних клітин після смерті: Рада виправила норму законуІл-76, масований обстріл, незаконне всиновлення українських дітей — підсумки тижняНа фронт — лише морально готових? Законопроєкт про ‘мудру’ мобілізацію‘У нас в квартире был спрятан флаг’ — жизнь в Изюме во время оккупации Боротьба з міжнародним викраденням дітей — законодавча ініціативаВ окупованому Криму катували людину, яка шукала незаконно вивезених з України дітей Президент підписав закон про повернення e-декларуванняНарімана Джелялова незаконно етапували до російської тюрмиПрезидент підписав законопроєкт, що впроваджує новий вид покарання — пробаційний наглядДля СБУ закон неписаний?ВР підтримала у першому читанні законопроєкт, що дозволяє розлучатися під час вагітності та першого року життя дитиниВибір майбутнього. Аркадій Даваров — про покаяння та звільненняПарламент ухвалив законопроєкт про відновлення e-декларування у першому читанні Законодавча ініціатива: за кордон без супроводу дорослих — лише з 18 роківВР підтримала в першому читанні законопроєкт про легалізацію медичного канабісуВід трьох до п’яти років за неправомірну психологічну допомогу — до ВР подали два законопроєктиЗаконопроєкт 9314 паралізує досудове розслідування під час війни

«Закон Савченко» - помилка чи рух вперед?

29.06.2017   
Анастасія Нікіфорова
Про позитивні та негативні сторони "Закону Савченко", а також наслідки його скасування, розповідає експерт.

26 листопада 2015 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання” №838-VIII. Так званий “Закон Савченко”.

Цим законом було встановлено новий порядок зарахування строків попереднього ув’язнення – один день попереднього ув’язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

Прийняття “Закону Савченко” мало свої позитивні та негативні сторони.

Зокрема, його прийняття поставило Україну на шлях гуманізації та приведення її кримінально-процесуальних норм до європейських. Вказаний закон був спрямований на відновлення прав і законних інтересів людей, засуджених до позбавлення волі, права яких значно обмежені під час довгого утримання у слідчих ізоляторах.

Для засуджених, які дійсно стали на шлях виправлення і для осіб, які незаслужено відбували покарання це стало беззаперечним шансом на пришвидшення дня виходу на волю. Інша ситуація з особами, які жодним чином не виправились. Дійсно великим мінусом є те, що така гуманізація у вигляді “Закону Савченко” посприяла тому, що на волю вийшло багато насильників і вбивць.

Завдяки прийнятому закону значно було розвантажено пенітенціарну систему, приблизно на 1/7, що є немалозначним фактором.

Вказаний закон посприяв тому, що слідчі стали більш кваліфіковано виконувати свою роботу, адже їхня бездіяльність могла призвести до дострокового виходу злочинців на свободу і по суті виступив чи не єдиним важілем, який міг заставити проводити досудове розслідування в розумні строки.

Негативні сторони у цього закону також присутні, серед них: механізм зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, тобто механізім та нерівність у покаранні осіб, які вчинили однаковий злочин.

Щоб визначити, чи був цей Закон помилкою чи рухом вперед потрібно зважити усі фактори.

Зокрема, якщо досудове слідство буде проводитися в розумні строки, то в подальшому не буде виникати питання про доцільність застосування “Закону Савченко”.

Можливо, проблема абсолютно не в прийнятому законі, а в системі, яка повинна забезпечити відповідні умови для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами, яка беззаперечно є недосконалою. Такий закон не повинен бути “одноразовою акцією”, він повинен носити системний характер, зокрема, одночасно при його застосуванні держава повинна бути готова наглядати за звільненими особами.

“Закон Савченко” беззаперечно був недосконалим і потребував доопрацювання. Можливо одним із факторів його недосконалості було занадто швидке його прийняття, адже 5 листопада 2015 року його було зареєстровано, 24 листопада — поставлено до порядку денного, а вже 26 листопада остаточно проголосовано.

18 травня 2017 року “Закон Савченко” було скасовано. Чи було це кроком назад? Думаю, так, оскільки метою прийняття такого закону було поставити Україну на шлях гуманізації, але, мабуть, Україна ще не готова стати на цей шлях.

 Поділитися