Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 125 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 15.05.2017 – 19.05.2017

Надійшло 58 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 24 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням та рекомендаціями парламентських слухань, достроковим припиненням повноважень народного депутата, призначенням позачергових виборів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 6470 від 18.05.2017 (Парубій А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України).

Пропонується внести зміни до Законів України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» і «Про основи національної безпеки України» з метою «відновлення цілеспрямованого прагматичного курсу України на набуття членства в НАТО як стратегічного зовнішньополітичного пріоритету держави». Так, пріоритетом національних інтересів України визначається набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.

Прийнято як закон 08.06.2017 і 22.06.2017 направлено на підпис Президенту України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 6461 від 17.05.2017 (Курило В. С.) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо мораторію на сплату комунальних послуг внутрішньо переміщеними особами на їх нерухоме майно, яке знаходиться в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).

Пропонується статтю 2 названого закону доповнити частиною такого змісту: «На час проведення антитерористичної операції звільняються від сплати комунальних послуг та інших платежів, пов’язаних із утримуванням житлових приміщень, а також прибудинкових територій, громадяни України, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, на нерухоме майно, що є їх приватною власністю, яке знаходиться в населених пунктах, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».

По суті пропозицій проект не викликає заперечень, але форма його вираження потребує приведення у відповідність до нормативів української мови.

Проект 6472 від 18.05.2017 (Суслова І. М.) про надання житлової допомоги громадянам України, житло яких було зруйноване (знищене) або пошкоджене внаслідок збройної агресії держави-агресора.

Проект є розвитком проекту 4301 від 24.03.2016 (Недава О. А.) про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких було пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції (див. Бюлетень № 66). Відповідно, близько третини положень проекту 6472 повторюють попередній проект. Чимала доля новел стосується 1 та 2 статті, визначення термінів та загальних положень. Значна увага приділена процедурі судового оскарження звітів про обстеження, проведення повторного обстеження, а також затвердження органами влади таких звітів. Замість реєстру житла, яке потребує відновлення або знищене, пропонується запровадити Державний реєстр осіб – отримувачів житлової допомоги. Є в проекті і положення, що держава Україна та особи, зазначені в частині другій статті 7 цього Закону, мають право стягнути з держави-агресора в повному обсязі кошти, надані фізичним особам як житлову допомогу.

Водночас проект містить мало процедурних положень. Багато питань лишилися охоплені лише в найзагальнішому вигляді, хоча сама проблема є доволі великою та різносторонньою.

Проект 6473 від 19.05.2017 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до Законів України щодо уточнення питань військової служби за контрактом.

Пропонується ряд змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Так, скасовуються особливі вимоги для жінок, для проходження служби за контрактом. Пропонується встановити єдині вікові вимоги незалежно від статі щодо можливості укладення договору особами від 18 років і до граничного віку перебування на військовій службі військовослужбовців рядового (сержантського і старшинського) складу. Також пропонується закріпити такі положення: «За письмовою згодою громадянина, який виявив бажання проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України, та за зверненням військових комісаріатів (командирів військових частин), Служба безпеки України в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводить перевірку цього громадянина щодо причетності до дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Строк такої перевірки не може становити більше 30 календарних днів починаючи з дати подання письмової згоди громадянина на проведення даної перевірки. У разі встановлення за результатами перевірки відомостей щодо причетності громадянина до дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, або посягання на територіальну цілісність і недоторканність України або ненадання письмової згоди на проведення такої перевірки, він не підлягає прийому на військову службу». Крім того, під час особливого періоду для військовослужбовців за їх бажанням, строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років. Також пропонується у  Прикінцевих положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» уточнити, що звільнення таких військовослужбовців з військової служби здійснюється (за бажанням військовослужбовця) у строки та в обсягах, визначених центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, не пізніше двох (наразі – 1 рік) років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби».

Проект 6474 від 19.05.2017 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо проходження служби у військовому резерві на особливий період.

Головні зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» стосуються скасування добровільності проходження служби у військовому резерві на особливий період. Зазначається, що громадяни України в особливий період, в обов’язковому порядку можуть бути зараховані у військовий оперативний резерв. Зазначається, що при укладанні контракту про проходження служби у військовому резерві, громадянам України, які проходять службу у військовому оперативному резерві, або які звільняються з військової служби, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, розміри та порядок виплати якої встановлюються Кабінетом Міністрів України. Громадяни, які проходять службу у військовому оперативному резерві, мають право укласти контракт про проходження служби у військовому резерві на умовах, визначених цим Законом та Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України. Уточнюється, що резервістам на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється виплата грошового забезпечення в порядку та розмірах, встановлених для військовослужбовців. Також у статтях 33–35 названого закону порядок обліку військовослужбовців поширюється і на резервістів. Більшість же змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стосуються поширення ряду відповідних соціальних гарантій військовослужбовців на резервістів і військовозобов’язаних. Окрему групу змін складають зміни до кримінального та адміністративного законодавства. Так, уточнюється положення частини 1 статті 336 «Ухилення громадян України від призову за мобілізацією» Кримінального кодексу України, а саме встановлюється відповідальність за «Ухилення громадян України від призову за мобілізацією, у тому числі відмова від отримання персональної повістки для відправки до військової частини (збірного пункту)». У статті 337 значно розширено коло осіб, які підпадають під її дію, а саме чинне положення про те, що караним є «Ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попередження зробленого військовим комісаріатом» заміняється таким «Ухилення громадянина України від військового обліку». Також уточнюються положення статті 210 «Порушення резервістами, військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу» Кодекс України про адміністративні правопорушення, які викладаються в такій редакції: «Порушення резервістами, військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку, відмова від отримання персональної повістки, неявка їх на виклик до військового комісаріату (військової частини) без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів». Змінами до обох кодексів значно підвищуються і розміри санкцій за названі діяння.

Обидва проекти дістали негативні висновки з боку ГНЕУ, але були рекомендовані профільним Комітетом з питань національної безпеки і оборони для прийняття у першому читанні за основу.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 6462 від 18.05.2017 (Немировський А. В.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо уточнення вимог до кандидатів у народні депутати України в частині ступеня освіти та володіння державною мовою

Пропонується доповнити статтю 9 названого Закону частиною п’ятою такого змісту: «Не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, якому не присвоєно ступінь вищої освіти не нижче бакалавра; який не володіє державною мовою». Інші зміни стосується необхідності подання відповідних документів про освіту.

Як видається, такі зміни мають здійснюватися на конституційному рівні. По суті ж вони передбачають встановлення недемократичних виборчих цензів, з якими важко погодитися.

Проект 6466 від 18.05.2017 (Дехтярчук О. В.) про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення.

Пропонується Розділ IV «Прикінцеві положення» названого закону доповнити пунктом 3-1 такого змісту: «Визнати такими, що є спроможними об’єднаними територіальними громадами для випадків, передбачених статтями 8-1 – 8-3 цього Закону, територіальні громади міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення». У пояснювальній записці так коментуються ці зміни: Об’єднання територіальних громад міст обласного значення з іншими територіальними громадами не здійснюється через об’єктивне небажання міських голів та міських рад міст обласного значення, які представляють переважно дуже великі або великі територіальні громади, йти на нові місцеві вибори для об’єднання з малими сільськими, селищними територіальними громадами. Для вирішення цієї проблеми автори пропонують поширити на територіальні громади міст обласного значення порядок приєднання до спроможних об’єднаних територіальних громад інших територіальних громад без проведення перших виборів до міської ради. Відповідно, пропонується прирівняти територіальні громади міст обласного значення до спроможних об’єднаних територіальних громад. Визначається, що територіальні громади міст обласного значення у всіх випадках є спроможними територіальними громадами і є основою формування нових територіальних громад, а тому прирівнювання їх до спроможних об’єднаних територіальних громад є виправданим.

Суто юридично головні вади проекту полягають в тому, що він порушує існуючий в самому ж законі, до якого вносяться зміни, порядок віднесення громад до числа спроможних, а також умови, коли громади стають об’єднаними.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 6457 від 17.05.2017 (Береза Ю. М.) про внесення змін до статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо права на реабілітацію).

Пропонується уточнити, що військовослужбовцям Національної гвардії України, державним службовцям, працівникам, особам, звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, та ветеранам військової служби Національної гвардії України гарантується не тільки безоплатне медичне забезпечення, а й реабілітація в лікувально-профілактичних закладах Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України. Визначається, що санаторно-курортне забезпечення військовослужбовців, державних службовців та працівників Національної гвардії України, осіб, звільнених з військової служби Національної гвардії України за віком, станом здоров’я та ветеранів військової служби Національної гвардії України, здійснюється відповідно до законодавства України в санаторно-курортних закладах Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України.

Проект 6460 від 17.05.2017 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відпустки при народженні дитини.

Пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки». Зміни передбачають, що працівникам надається одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів. При цьому скасовується чинна норма про те, що чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, може надаватися відпустка без збереження плати. Відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів має надаватися не пізніше двох тижнів з дня народження дитини таким працівникам: 1) чоловіку, дружина якого народила дитину; 2) батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; 3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає дитину та матір дитини, якщо мати дитини є одинокою матір’ю. Така відпустка надається на підставі письмової заяви такої особи з додаванням копії документу, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини. Підкреслюється, що відпустка при народжені дитини надається лише одній з названих осіб. Відпустка при народженні дитини надається працівникам із збереженням на її період місця роботи (посади) та заробітної плати.

Проект 6463 від 18.05.2017 (Немировський А. В.) про внесення зміни до частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (щодо розширення підстав позбавлення батьківських прав).

Проект передбачає можливість позбавлення батьківських прав особи, яка була засуджена за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо одного з батьків.

Проект 6465 від 18.05.2017 (Герасимов А. В.) про внесення змін до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» щодо вдосконалення механізму реалізації прав мешканців багатоквартирних будинків.

Пропонується статтю 5 «Спільне майно багатоквартирного будинку» названого закону доповнити такою частиною: «Використання допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, належних до нього будівель та споруд, його прибудинкової території для розміщення закладів (підприємств) ресторанного господарства та підприємств  оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями  здійснюється за погодженням співвласників такого багатоквартирного будинку у порядку, встановленому статтею 10 цього Закону». В прикінцевих та перехідних  положення проекту міститься така вимога: суб’єктам господарювання, які здійснюють свою діяльність в галузі ресторанного господарства та оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та які розташовані у допоміжних приміщеннях багатоквартирних будинків, належних до нього будівлях та спорудах, прибудинковій території, не пізніш як через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом здійснити необхідні заходи з метою забезпечення виконання вимог цього Закону. Розташування суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в галузі ресторанного господарства та оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями у допоміжних приміщеннях багатоквартирних будинків, належних до нього будівлях та спорудах, прибудинковій території, які протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом не отримали відповідного погодження у порядку передбаченому цим Законом, – забороняється.

Як видається,  норми, викладені в прикінцевих та перехідних  положення проекту, мало б сенс закріпити в загальному порядку в тексті Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Проект 6469 від 18.05.2017 (Батенко Т. І.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо захисту права громадян України на справедливе пенсійне забезпечення.

Пропонується закріпити два положення: «Жінки мають право на призначення пенсії за віком за наявності страхового стажу не менше 30 років незалежно від віку» та «Щороку з 1 березня здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт, що відповідає 100 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком. Порядок такого підвищення пенсії визначається Кабінетом Міністрів України».

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 6427-1 від 16.05.2017 (Одарченко Ю. В.) про Конституційне судочинство в Україні.

Альтернативний проекту 6427 від 04.05.2017 (Алєксєєв С. О.) про Конституційне провадження (див. Бюлетень № 123). Фактично ж є спробою реанімувати проект 5336 від 01.11.2016 про Конституційний Суд України (Одарченко Ю. В.), відхилений Верховною Радою України 09.02.2017 (див. Бюлетень № 98). Відповідно, на відміну від основного проекту цей проект передбачав скасування чинного Закону України «Про Конституційний Суд України» і прийняття нового закону «Про Конституційне судочинство в Україні», який мав визначити  порядок здійснення конституційного судочинства в Україні, організацію роботи Конституційного Суду України, формування його складу та процедуру розгляду Конституційним Судом України конституційних подань, звернень та скарг.

Обсяг проекту (106 сторінок) не дає змоги навіть оглядово висвітлити його основні положення. Утім, парламентарі 8 червня 2917 р. відхилили цей проект, основний проект теж був знятий з розгляду його ініціатором на користь іншого (третього) проекту.

Проект 6447 від 16.05.2017 (Бурбак М. Ю.) про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звільнення органів місцевого самоврядування від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій.

Пропонується уточнити, що від сплати авансового внеску звільняються, окрім державних органів, також і органи місцевого самоврядування. У пояснювальній записці зазначається, що у процесі виконання своїх повноважень місцеве самоврядування має користуватися рівними з органами державної влади можливостями і не повинно мати додаткових перешкод для реалізації своїх законних прав та інтересів. Відповідно, зазначається, що органи місцевого самоврядування так само, як і органи державної влади, мають бути звільнені від сплати авансового внеску у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Проект 6448 від 16.05.2017 (Одарченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо процесуального забезпечення судової реформи).

Проект передбачає реформу процесуального законодавства, а саме внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Цивільного процесуального, Кримінального процесуального та Господарсько-процесуального кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства України і Кодексу України про адміністративні правопорушення. Змін дуже багато (більше 80 сторінок), а описання лише основних положень у пояснювальній записці займає більше 6 сторінок, що виключає можливість їх викладу в даному огляді. Як приклад радикальності реформи слід назвати запровадження судового прецеденту: «Суди першої, апеляційної та касаційної інстанції зобов’язані застосовувати правову позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права, висловлені великою палатою Верховного Суду у аналогічних справах. Суди першої та апеляційної інстанції зобов’язані застосовувати правову позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права, висловлені Касаційним цивільним судом, за винятком випадків, коли така позиція суперечить позиції, висловленій великою палатою Верховного Суду. Суди першої та апеляційної інстанції застосовують правові позиції, висловлені судами касаційних інстанцій (крім Касаційного цивільного суду) щодо застосування норм матеріального та процесуального права у випадках, якщо вони не суперечать правовій позиції Касаційного цивільного суду чи великої палати Верховного Суду. Суд має право відступити від правової позиції суду касаційної інстанції чи великої палати Верховного Суду, зазначивши у судовому рішенні мотиви такого відступу».

Фактично пропонується альтернатива президентським ініціативам, викладеним у проекті 6232 від 23.03.2017 про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (див. Бюлетень № 117). Див. також альтернативний проект 6232-1 від 10.04.2017 (Шкрум А. І.) про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (див. Бюлетень № 120).

Проект 6449 від 16.05.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості.

Пропонується два головні напрями змін: запровадження примусової хімічної кастрації, а також запровадження довічного адміністративного нагляду та створення «публічного реєстру осіб, які були засуджені  до  позбавлення волі відповідно до статей 152, 153, 155, 156 Кримінального кодексу України за зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх». У першому разі пропонується таке: «Покарання у виді примусової хімічної кастрації полягає у примусовому введенні засудженому антиандрогенних препаратів, які складаються з хімічних речовин, що мають на меті зменшити лібідо та сексуальну активність. Примусова хімічна кастрація не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років». Примусова хімічна кастрація передбачається як частина санкції до частини 4 ст. 152 Кримінального кодексу України, тобто як покарання за «зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього». В свою чергу, довічний адміністративний нагляд встановлюється «щодо повнолітніх осіб, засуджених  до  позбавлення волі відповідно до статей 152, 153, 155, 156 Кримінального кодексу України за зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх». У межах цих змін скасовується і загальне правило про те, що піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду у разі погашення або зняття судимості з нього. Проектом передбачені й інші зміни, зокрема посилення відповідальності за дії, передбачені частиною 3 статті 152 та частиною 1 статті 156.

Проект порушує важливе питання, але є доволі неоднозначним, особливо враховуючи вельми складну судову практику у питанні притягнення до відповідальності осіб, звинувачених у статевих зносинах з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещенні неповнолітніх. Щонайменше слід було б ретельніше опрацювати положення щодо створення названого публічного реєстру. Також слід звернути увагу на технічні неузгодженості проекту, зокрема невідповідність тексту проекту порівняльній таблиці до проекту.

Проект 6451 від 16.05.2017 (Сольвар Р. М.) про внесення змін до статті 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (щодо забезпечення рівного доступу на здобуття професії).

Пропонується установити, що від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки, а також особи, «які мають стаж роботи на посадах судді, прокурора, слідчого, детектива Національного антикорупційного бюро України не менше 5 років».

Проект спрямований на захист приватних інтересів представників державного сектору правопорядку та юстиції, які часто-густо після звільнення зі своїх посад йдуть працювати адвокатами. Принагідно зауважимо, що зворот «доступ на здобуття» видається  не властивим українській мові.

Проект 6452 від 16.05.2017 (Чекіта Г. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів).

Проект передбачає підвищення розмірів штрафів у статті 56 «Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами» Кодексу України про адміністративні правопорушення а також запровадження підвищення розмірів штрафів до чинних частин та внесення додаткової частини до статті 204 «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» Кримінального кодексу України за вчинення повторно або за попередньою змовою групою осіб незаконного придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збуту чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів.

Проект 6454 від 16.05.2017 (Данченко О. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом та посилення відповідальності за викрадення телекомунікаційного обладнання).

Основні зміни стосуються посилення адміністративної та кримінальної відповідальності, зокрема пропонується доповнити Кримінальний Кодекс України статтею 188 «Викрадення кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання», якою передбачити відповідальність за «Викрадення шляхом незаконного демонтажу та іншим способом кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання». Обтяжуючими обставинами щодо таких дій пропонується визнати вчинення їх «повторно, чи за попередньою змовою групою осіб», «поєднане з проникненням у приміщення чи сховище, а саме: споруди електрозв’язку, кабельної каналізації електрозв’язку (трубопроводи, тобто канали кабельної каналізації,  закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання), інше приміщення підприємств, незалежно від форми власності, підвальне, побутове приміщення житлових будинків, незалежно від способу проникнення, або у великих розмірах». У примітці до статті уточнюється, що «діями, що завдали тяжкі наслідки, вважаються дії, що спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг промисловим підприємствам, органам державної влади, державним установам, медичним закладам, правоохоронним органам, частинам пожежної охорони, збройним силам, залізничному, морському, річковому, повітряному, автомобільному транспорту та електротранспорту. Викрадення у великих розмірах – вчинене на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину». Частину 2 статті 164-10 «Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом» Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за «приймання посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, промислового металобрухту» пропонується доповнити положенням, що караним є також прийняття й «кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання від фізичних осіб, юридичних осіб, фізичних  осіб-підприємців та від суб’єктів господарювання, які використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, без наявності оригіналу чи належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акта на списання такого майна». Також в Законі України «Про металобрухт» пропонується зазначити, що приймання брухту кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання дозволяється тільки від суб’єктів господарювання, які використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, за наявності оригіналу чи належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акта на списання такого майна. Також змінами забороняється проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій при прийманні брухту кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання.

Враховуючи, що останнім часом дуже сильно посилилися такі викрадення, проект є цілком на часі.

Проект 6459 від 17.05.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обов’язкової правничої допомоги адвоката при проведенні процесуальних дій.

Пропонується у тексті Кримінального процесуального кодексу України замінити слова «правова допомога» на слова «професійна правнича допомога» в усіх відмінках. Також пропонується віднести до засад кримінального провадження забезпечення права не тільки на захист, а й на отримання професійної правничої допомоги. Серед інших змін слід назвати закріплення в статті 236 «Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи» такої норми: «Слідчий, прокурор не має права заборонити особі, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, її представнику користуватися професійною правничою допомогою адвоката. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката до обшуку на будь-якому етапі його проведення».

Проект 6477 від 19.05.2017 (Каплін С. М.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, депутата обласної, районної, міської ради за вчинення ним політичної корупції у вигляді прийняття корупційних законопроектів чи інших нормативно-правових актів).

Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 364-2 «Прийняття корупційних законопроектів чи інших нормативно-правових актів народним депутатом України, депутатом обласної, районної, міської ради», якою встановити відповідальність за: «прийняття корупційних законопроектів чи інших нормативно-правових актів народним депутатом України, депутатом обласної, районної, міської ради, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб». Пропонується така санкція за ці дії: «позбавлення волі на строк від 5 до 15 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, із конфіскацією набутих матеріальних цінностей». У примітці до статті уточнюється, що «під будь-якою неправомірною вигодою треба розуміти: отримання народним депутатом України, депутатом обласної, районної, міської ради нерухомого, рухомого майна, коштів, акцій чи інших цінностей, які покращують матеріальне становище такої особи». Також частину 3 Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України пропонується викласти у новій редакції такого змісту: «Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 364-2, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Ініціатива видається доволі сумнівною. По-перше, слід визначитися, за що саме пропонується призначати покарання: за «прийняття корупційних законопроектів чи інших нормативно-правових актів» чи за «одержання будь-якої неправомірної вигоди»? По-друге, хто і як має визначити «корупційність» проектів?

Проект 6479 від 19.05.2017 (Тетерук А. А.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо удосконалення порядку розгляду судами окремих категорій адміністративних справ).

Проект містить 4 блоки змін. Так, пропонується установити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян, не може бути звільнена від адміністративної відповідальності в порядку, визначеному частиною першою статті 21 «Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу» та частиною першою статті 22 «Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення». Пропонується також з 3 до 6 місяців від дня вчинення правопорушення подовжити строк, у який можливо накладення стягнення у разі, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів є підвідомчими суду (судді). Далі пропонується помітно збільшити санкції, передбачені статтями 126 «Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки» та 265-1 «Тимчасове вилучення посвідчення водія». Пропонується виключити частини другу та третю статті 268 «Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» (скасовується можливість приводу до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) та частини другу та четверту статті 277 «Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення» (скасовуються вимоги до порядку та строку розгляду деяких видів справ). Останній блок змін стосується питання вручення копії постанови суду та порядку подачі апеляції. Так, у статті 285 «Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови» пропонується установити, що копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається органу (посадовій особі), який склав протокол про адміністративне правопорушення. Також перше речення частини другої статті 294 «Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови» пропонується викласти у такій редакції: «Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, органом, посадова особа якого склала протокол про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня отримання постанови».

Проект не викликає принципових заперечень.

Культура та освіта

Проект Постанови 6471 від 18.05.2017 (Кремінь Т. Д.) про відзначення 100-ліття від часу заснування Національної академії наук України.

Пропонується урочисто відзначити у листопаді 2018 року на державному рівні 100-ліття від часу заснування Національної академії наук України. Далі постанова містить традиційні рекомендації Кабінету Міністрів України щодо створення відповідного організаційного комітету, розроблення та затвердження плану заходів з відзначення 100-ліття від часу заснування Національної академії наук України, а також рекомендації Державному комітету телебачення і радіомовлення України щодо  висвітлення в засобах масової інформації наукових досягнень Національної академії наук України  та ювілейних заходів, Українському державному підприємству поштового зв’язку «Укрпошта» щодо видання відповідної поштової марки, Національному банку України щодо виготовлення і введення в обіг відповідної ювілейної монети.

Проект видається таким, що повністю втратив свою актуальність, оскільки того ж дня (18 травня 2017 р.) було видано Указ Президента України №136/2017 «Про відзначення 100-річчя Національної академії наук України» аналогічного (навіть ширшого) змісту.

Охорона здоров’я

Проект 2430-д від 18.05.2017 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання у сфері виробництва, обігу, заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів, електронних сигарет і трав’яних виробів для куріння.

Проект є доопрацьованою у профільному Комітеті з питань податкової та митної політики редакцією проектів 2430 від 19.03.2015 (Богомолець О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність до вимог Директиви 2014/40/ЄС Європейського Парламенту (див. Бюлетень № 14), він же згодом вносився під номерами 2430-1 від 03.04.2015 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до деяких законів України щодо виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (стосовно виробництва, презентації та реалізації тютюнових виробів, їх реклами і спонсорства) (див. Бюлетень № 16) та 2820 від 13.05.2015 (Богомолець О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (див. Бюлетень № 22). Крім того, як зазначається у висновку профільного комітету, в тексті проекту також враховані слушні пропозиції щодо регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів, запропоновані у проектах 2697 (Денисенко А. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розповсюдження та реклами електронних сигарет (цигарок), (див. Бюлетень № 19), 2880 (Бобов Г. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони виробництва, ввезення, пересилання, перевезення та торгівлі насваєм (див. Бюлетень № 22), 4507 (Кривошея Г. Г. ) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів та електронних сигарет з метою зменшення їх привабливості (див. Бюлетень № 70), 4891-1 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення заходів з контролю за тютюном та запобігання незаконній торгівлі тютюновими виробами) (див. Бюлетень № 83).

Доопрацьованим проектом передбачено: 1) оновити і доповнити термінологічно-поняттєвий апарат відповідно до вимог Директиви 2014/40/ЄС; 2) заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю, а також імпорт для реалізації на території України: тютюнових виробів для перорального застосування (вимога Директиви 2001/37/ЄС і Директиви 2014/40/ЄС); сигарет і тютюну для самокруток з характеризуючим ароматом (вимога Директиви 2014/40/ЄС); тютюнових виробів, що містять встановлені законопроектом добавки (вимога Директиви 2014/40/ЄС); сигарет і тютюну для самокруток, що містять ароматизатори у визначених законопроектом компонентах (вимога Директиви 2014/40/ЄС); сигарет і тютюну для самокруток, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин (вимога Директиви 2014/40/ЄС); 3) комплексно врегулювати особливості виробництва та обігу трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет і заправних контейнерів, включаючи необхідні обмеження та відповідальність за їх недотримання (вимоги Директиви 2014/40/ЄС); 4) встановити жорсткіші, ніж передбачені чинними законодавством, вимоги щодо звітності про інгредієнти тютюнових виробів і продукти, що виділяються (вимоги Директиви 2014/40/ЄС); 5) заповнити наявну у чинному законодавстві прогалину щодо подання звітності про інгредієнти трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет і заправних контейнерів (вимоги Директиви 2014/40/ЄС); 6) встановити конкретні стандарти Міжнародної організації стандартизації (ISO), на основі яких визначаються рівні вмісту нікотину, смоли та монооксиду вуглецю у димі сигарет, а також точність їх вимірювання (вимоги Директиви 2001/37/ЄС і Директиви 2014/40/ЄС); 7) встановити максимальний показник вмісту монооксиду вуглецю у димі однієї сигарети, зменшити (у порівнянні з чинним законодавством) максимальні показники вмісту смоли та нікотину в димі однієї сигарети (вимоги Директиви 2001/37/ЄС і Директиви 2014/40/ЄС); 8) передбачити вимогу щодо нанесення на пачки сигарет відомостей про вміст монооксиду вуглецю (вимоги Директиви 2001/37/ЄС); 9) запровадити механізм запобігання нелегальному обігу тютюнових виробів, який передбачає можливість відстеження руху тютюнових виробів (вимоги Директиви 2014/40/ЄС); 10) суттєво збільшити розмір штрафів за роздрібну торгівлю, оптову торгівлю та імпорт тютюнових виробів із порушеннями вимог законодавства; 11) заборонити дозволену статтею 22 Закону України «Про рекламу» рекламу тютюнових виробів у мережі Інтернет на веб-сайтах, призначених для повнолітніх осіб, обов’язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів; 12) поширити передбачену КУпАП відповідальність за порушення правил торгівлі тютюновими виробами, порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів, а також введення в обіг тютюнових виробів з порушенням вимог законодавства щодо медичних попереджень на трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети та заправні контейнери; 13) виокремити у спеціальну статтю законодавчі обмеження щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом тютюнових виробів, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет і заправних контейнерів, та доповнити цією статтею Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; 14) перенести положення щодо відповідальності за роздрібну торгівлю, оптову торгівлю та імпорт тютюнових виробів із порушеннями вимог законодавства з Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; 16) заборонити виробництво, експорт, імпорт, зберігання, транспортування та торгівлю насваєм, встановити фінансову (для суб’єктів господарювання) та адміністративну (для фізичних осіб) відповідальність за зазначені дії.

Проект є дуже цікавим, однак ряд його положень, зокрема ініціатива заборони реклами тютюну в мережі Інтернет, видаються доволі сумнівними.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 6464 від 18.05.2017 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» (щодо забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку сільських територій).

Пропонується доповнити названий закон двома такими положеннями: «У разі передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до договору оренди включається зобов’язання орендаря щодо укладення з органом місцевого самоврядування угоди про соціально-економічне та культурне партнерство, яке полягає у здійсненні орендарем інвестицій у розвиток відповідної територіальної громади» та положенням про те, що орендар земельної ділянки зобов’язаний «у разі оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – здійснювати інвестиції у розвиток відповідної територіальної громади відповідно до укладеної з органом місцевого самоврядування угоди про соціально-економічне та культурне партнерство. Розмір та умови здійснення таких інвестицій встановлюються в угоді між орендарем та органом місцевого самоврядування, однак їх річна сума в грошовому еквіваленті має складати не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки за кожну одиницю площі».

Ініціатори проекту в пояснювальній записці звертають увагу виключно на випадки, коли орендарями є юридичні особи, натомість для фермерських господарств, особливо невеликих за розміром, такі вимоги можуть бути дуже обтяжливими. Тому проблема потребує подальшого вивчення з боку спеціалістів.

Проекти з інших питань

Проект 6443 від 15.05.2017 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (щодо впровадження світового досвіду у розвантаженні транспортних потоків).

Пропонується статтю 41 названого закону доповнити двома новими положеннями, а саме: «При ввімкненому червоному сигналі світлофора водію дозволяється здійснити поворот праворуч з крайньої правої смуги руху за умови, що він не створить перешкод транспортним засобам і пішоходам, які рухаються з інших напрямків» і «При ввімкненому червоному сигналі світлофора водію дозволяється при виїзді з дороги з одностороннім рухом здійснити поворот ліворуч з крайньої лівої смуги руху за умови, що на перехресній дорозі також організовано односторонній рух транспортних засобів». У обох випадках робиться уточнення, що таке положення не застосовується у разі, коли такий напрямок руху буде суперечити дорожнім знакам чи дорожній розмітці.

Проект 6450 від 16.05.2017 (Констанкевич І. М.) про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо скасування тендерних процедур для закупівлі товарів і послуг з організації безплатного гарячого харчування для дітей, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Черговий проект, спрямований на скасування застосування чинних антикорупційних процедур щодо певних видів державних закупівель. Пояснення завжди одне й те саме: невчасність виділення коштів та тривалість процедури закупівель. У пояснювальній записці до проекту це визначено так: «Особливо актуально ця проблема постає на початку кожного бюджетного року, коли у зв’язку з необхідністю проведення тендерних процедур діти не можуть скористатись своїм законним правом. У зв’язку зі значною тривалістю передбаченого законодавством механізму відбору фактично з лютого таке харчування припиняється і відновлюється у вересні з початком нового навчального року». На нашу думку, слід було б порушити питання про вдосконалення процедури загалом, а не про створення додаткових виключень у чинній системі.

Проект 6417-2 від 17.05.2017 (Вілкул О. Ю.) про особливості та заборони здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості - колекторської діяльності.

Альтернативний проектам 6417 від 26.04.2017 (Сидорович Р. М.) про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості (див. Бюлетень № 122) та 6417-1 від 11.05.2017 (Опанасенко О. В.) про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості (див. Бюлетень № 124).

Проект є втричі коротшим від основного (12 проти 43 сторінок) і більшість його положень співпадають з основним проектом. На відміну від основного проекту, проект 6417-2 визначає суб’єктами колекторської діяльності виключно юридичних осіб. З огляду на це, проект  видається не кращим за основний, але має бути врахований при підготовці у комітеті до винесення єдиного проекту до зали засідань.

Проект 6456 від 17.05.2017 (Галасюк В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань ліцензійних та дозвільних процедур.

Зміни пропонуються до Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», а також до деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». У проекті пропонується: виключити норми щодо продовження внесення органами ліцензування та дозвільними органами інформації про видачу ліцензій, документів дозвільного характеру відповідно до Єдиного ліцензійного реєстру та Реєстру документів дозвільного характеру; доповнити Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» нормами щодо набуття права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності, або видів господарської діяльності, що потребує одержання документу дозвільного характеру шляхом оприлюднення на веб-сайтах дозвільних органів рішень про видачу документів дозвільного характеру, реєстрацію декларацій, у тому числі, застосування принципу мовчазної згоди. Також пропонується врегулювати питання ліцензування у сфері освіти. В пояснювальній записці звертається увага на те, що освітня галузь складається з кількох сфер, зокрема, дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти і кожна сфера має свою специфіку, особливості, умови її здійснення. Відповідно, застосовувати однакові вимоги до ліцензування освітньої діяльності у різних сферах освіти є неможливим. Тому пропонується передбачити проведення процедури ліцензування освітньої діяльності з урахуванням специфіки, встановленої законодавством для кожної сфери освіти.

Проект потребує уваги з боку спеціалістів, хоча постійні зміни щодо запровадження та скасування тих чи інших реєстрів видаються вкрай непослідовними. ГНЕУ у своєму висновку звертає увагу на те, що  прийняття таких змін може призвести до того, що інформація, яка міститься у Єдиному ліцензійному реєстрі та Реєстрі документів дозвільного характеру, може бути втрачена, що негативно позначиться на діяльності відповідних суб’єктів господарювання. Також неприйнятною видається практика внесення змін до законів про внесення змін.