MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 148 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 23.10.2017 – 27.10.2017

08.12.2017   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 41 проект законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 19 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, ініціативою відставки міністра, зі звільненням суддів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 41 проект законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 19 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, ініціативою відставки міністра, зі звільненням суддів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0168 від 27.10.2017 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про взаємний захист секретної інформації.

Як зазначається у пояснювальній записці, на підставі доручення Кабінету Міністрів України від 27.12.2014 № 47710/1/1-14 Службою безпеки України спільно з іноземною стороною підготовлено проект Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про взаємний захист секретної інформації. Необхідність внесення змін до Угоди пов’язана з введенням в дію у Республіці Молдова нової системи ступенів секретності і, відповідно, погодження термінології між сторонами. Зазначений міжнародний договір вчинено шляхом дипломатичного листування 29 листопада 2016 року у м. Кишинів.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 7234 від 24.10.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України щодо забезпечення гарантованого фінансування масштабної енергомодернізації.

Пропонується закріпити таке положення: Установити, що щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на фінансування державних цільових програм енергозбереження та формування річного бюджету Фонду енергоефективності, становить не менше 10% коштів, що передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік на фінансування житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

Проект 7199-1 від 25.10.2017 (Сотник О. С.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо визначення переліку та територіальної юрисдикції місцевих та військових прокуратур.

Альтернативний проекту 7199 від 12.10.2017 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо порядку визначення переліку та територіальної юрисдикції місцевих та військових прокуратур (див. Бюлетень № 146).

На відміну від основного проекту, тут пропонується не змінювати порядок визначення підсудності прокуратур, а лише внести зміни до назв прокуратур у додатку до Закону України «Про прокуратуру» відповідно до процесу дерадянізації, який наразі відбувається.

Внести відповідні зміни цілком логічно, але основний проект є значно глибшим і альтернативність тут багато в чому умовна.

Проект 7239 від 26.10.2017 (Сугоняко О. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедури відкликання депутатів місцевих рад.

Положення проекту загалом є близькими до ініціатив проекту 3693 від 22.12.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо відкликання депутатів місцевих рад) (див. Бюлетень № 54), який ще 23.12.2015 було прийнято в першому читанні. Пропонується посилити контроль з боку партій за обраними від них депутатами. Зокрема, пропонується віднести до числа підстав для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням програми партії, місцева організація якої висувала відповідного кандидата. Відповідно, в статтях 41 та 48 пропонується спростити вимоги, замінивши положення про «вищій керівний орган партії» на просто «керівний орган партії». У разі прийняття керівним органом партії рішення про відмову у задоволенні народної ініціативи про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією партії, відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як на п’ятий день з дня отримання відповідного рішення зобов’язана прийняти рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата. Також пропонується зменшити вимогу до кількості виборців, на  зборах яких може бути прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою щодо депутатів районної у місті ради з 300 до 100 осіб. Ще одним спрощенням є ініціатива зняти заборону виступати офіційним представником ініціативної групи, входити до її складу для службових осіб особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Проект видається доволі спірним. Ідея інституту відкликання депутата полягає у відповідальності його перед виборцями, а не перед партією чи її активними прибічниками. Пропоновані ж ініціативи дедалі більше посилять внутрішню ієрархію партій і залежність депутатів від них, а не від громадськості.

Проект 7242 від 27.10.2017 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» щодо статусу Державної спеціальної служби транспорту.

Пропонується низка змін до Законів України «Про Державну спеціальну службу транспорту», «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Основні ініціативу проекту передбачають таке: змінюється правовий статус та підпорядкування Державної спеціальної служби транспорту (далі – ДССТ), вона стає спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України; уточнюються структура ДССТ, правові засади її діяльності, порядок визначення граничної чисельності особового складу органу управління ДССТ, порядок призначення керівника зазначеного органу управління та його заступників, а також порядок визначення місць розташування на території України всіх структурних підрозділів ДССТ; на законодавчому рівні з урахуванням вимог пункту 22 частини першої статті 85 Конституції України визначається загальна чисельність ДССТ, яка становитиме 5000 осіб, у тому числі 4600 військовослужбовців; окремі норми Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» приводяться у відповідність із вимогами Закону України «Про запобігання корупції»; унормовуються основні аспекти відносин центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, з ДССТ тощо.

Проект 7243 від 27.10.2017 (Білозір О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення процедури застосування заходів, які обмежують права і свободи народного депутата України.

Пропонується зі складу статті 482 «Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу» Кримінального процесуального кодексу України, а рівно й статті 27 «Недоторканність народного депутата України» Закону України «Про статус народного депутата України» виключити приписи про порядок затримання народного депутата, натомість запровадити таке: обшук народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише з дозволу суду, за клопотанням Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора), у разі, якщо народний депутат України  підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а іншими способами одержати інформацію неможливо. Зазначається, що про проведення заходів, які обмежують права і свободи народного депутата України Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) невідкладно інформує Верховну Раду України.

Головне питання до проекту – якою ж має бути процедура затримання народного депутата, якщо її виключають з цих положень, а назву відповідної статті не змінюють.

Проект 7244 від 27.10.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки.

Проект є суто технічним, однак таким, що слід було б зробити ще одночасно з визнанням відповідних діянь караними. У пояснювальній записці зазначається: Верховною Радою України 16 травня 2017 р. було ухвалено Закон України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки». Водночас не було визначено, які саме органи мають розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-3 КУпАП, а також які особи матимуть право складати протоколи про адміністративні правопорушення за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки. Відповідно, пропонується визначити, що протоколи щодо цих правопорушень мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції. На органи Національної поліції покладається завдання розглядають справи передбачені частиною першою статті 173-3 КУпАП, а на суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів – частиною другою статті 173-3 КУпАП.

Проект 7245 від 27.10.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Проект здебільшого лише уточнює чинний Закон. Одна з небагатьох дійсно сутнісних змін стосується положень пункту 2 частини першої статті 11 «Форми і методи роботи громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону» щодо того, що громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону діють під контролем органів Національної поліції, органів або підрозділів Державної прикордонної служби України, здійснюють разом із прикордонниками «спостереження за особами і транспортними засобами, які перетинають державний кордон, їх в’їздом (виїздом) у пункт пропуску через державний кордон, та перевірки його сигналізаційних і контролюючих засобів» [тут і нижче лапками вирізнені новели проекту – авт. огл.], огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, місцевості, суміжної з державним кордоном, «та місцевості навколо пункту пропуску через державний кордон» з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 7237 від 25.10.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо скасування негативних положень «пенсійної реформи».

Черговий проект на цю тематику від цих же народних обранців. Пропонуються доволі значні за обсягом зміни до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Основні пропозиції: встановити величину оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%, а також застосовувати цей коефіцієнт при осучасненні пенсій; встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 58 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років; передбачити можливість призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію для чоловіків після досягнення віку 63 років, а для жінок – 61 року; передбачити заборону на зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком; скасувати положення про те, що мінімальний розмір пенсії за віком виплачується лише після досягнення особою віку 65 років; скасувати заборону на врахування у страховому стажі періоду, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; відновити умови виходу на пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, які були встановлені до 2015 року; забезпечити збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, вже з моменту набрання чинності цим законом, а не з 2021 року, як це передбачено чинними положеннями; скасувати зменшення гарантованого мінімального розміру допомоги по вагітності та пологах, а також максимального розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах для застрахованих осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше 6 місяців; у зв’язку із відновленням положень про пенсійний вік та страховий стаж, які існували раніше, виключити із розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» норми про встановлення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 7230 від 23.10.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (щодо особливостей ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності).

У частині першій статті 3 «Повноваження Вищої ради правосуддя» пропонується пункт 8 «ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя» викласти в такій редакції: «ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, затверджує строк, на який застосовується відсторонення, та курс підвищення кваліфікації, який зобов’язаний пройти суддя». Також у статті 50 закріплюється таке положення: У рішенні про застосування до судді дисциплінарного стягнення у вигляді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності, окрім інформації, передбаченої абзацом першим частини восьмої даної [статті 50 – авт. огл.] статті, має бути визначений також строк, на який застосовується відсторонення, та курс підвищення кваліфікації, який повинен пройти суддя. Очікується, що прийняття проекту сприятиме приведенню положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відповідність до приписів Закону України «Про судоустрій і статус судів», вдосконаленню правової бази щодо порядку здійснення Вищою радою правосуддя тимчасового відсторонення суддів від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням його до дисциплінарної відповідальності та розмежуванню повноважень зазначеного органу та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Проект 7233 від 24.10.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Пропонується статтю 175 «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки» Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнити частинами другою – четвертою, якими встановити відповідальність за «порушення вимог улаштування та утримання систем пожежної автоматики, в тому числі автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж», за «ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою та другою цієї статті» і за «несанкціоноване перекриття проїздів, під’їздів до будівель, споруд, пожежних водоймищ для пожежної техніки». Одночасно у статті 270 «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки» Кримінального кодексу України значно посилюються санкції. Також пропонується останню статтю доповнити приміткою такого змісту: «Під заподіянням шкоди здоров’ю людей або загибеллю людей розуміється заподіяння шкоди здоров’ю або смерть хоча б однієї особи».

Загалом проект цікавий, однак деякі положення викликають принципове заперечення. Особливо це стосується пропонованої частини четвертої ст. 175 КУпАП про відповідальність за «Несанкціоноване перекриття проїздів, під’їздів до будівель, споруд, пожежних водоймищ для пожежної техніки». Недостатня визначеність пропонованої норми, як видається, не сприятиме її ефективному застосуванню.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 7227 від 23.10.2017 (Лопушанський А. Я.) про відзначення 240-річчя від дня народження Григорія Квітки-Основ’яненки.

29 листопада 2018 року виповнюється 240 років від дня народження видатного українського письменника-прозаїка, літературного критика та громадського діяча Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненки. Враховуючи його внесок у розвиток вітчизняної і світової  культури, пропонується відзначити названий ювілей на державному рівні. З числа рекомендацій щодо підготовки та проведення ювілейних заходів слід назвати пропозицію опрацювати питання щодо включення до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2018 рік відзначення 240-річного ювілею з дня народження Григорія Квітки-Основ’яненки.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 7229 від 23.10.2017 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів.

Пропонується визначити, що зміна цільового призначення земельних ділянок, зайнятих лісами, в тому числі лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Зазначається, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями, за умови збереження на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої розміщена відповідна земельна лісова ділянка, оптимальної лісистості, та за результатами оцінки впливу на довкілля, яка проводиться у випадках, визначених законом. Назване положення не поширюється на випадки зміни цільового призначення земельних лісових ділянок для таких суспільних потреб: забезпечення національної безпеки і оборони; будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об’єктів та об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв’язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об’єктів, необхідних для їх експлуатації; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; розміщення та обслуговування об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин; будівництво захисних гідротехнічних споруд; будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;  розташування об’єктів природно-заповідного фонду. Очікується, що проект сприятиме встановленню додаткових гарантій збереження лісів України як національного багатства нашої держави, що виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, а також дозволить уникнути двозначності трактування окремого положення Земельного кодексу України.

Положення є доволі цікавими, але в сучасних умовах видаються занадто поверхневими і такими що самі по собі не дозволять принципово покращити ситуацію з лісовим фондом.

Проект 7235 від 24.10.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правового регулювання використання лісів.

Пропонується положення статей 81, 82 та 205 Земельного кодексу України поширити і на землі лісогосподарського призначення. У статті 99 «Економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів» Лісового кодексу України пропонується визначити, що держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів, зокрема через впровадження нових технологій використання лісових ресурсів. Натомість змінами до Закону України «Про державно-приватне партнерство» пропонується поширити право на державно-приватне партнерство на сферу лісового господарства. Також пропонується таке положення: приватним партнером у сфері лісового господарства може бути юридична особа або фізична особа-підприємець, який має спеціальну правосуб’єктність, тобто основним видом діяльності якого є ведення лісового господарства.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 6016-д від 23.10.2017 (Южаніна Н. П.) про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність.

Доопрацьована в профільному Комітеті з питань податкової та митної політики для повторного першого читання редакція проекту 6016 від 03.02.2017 (Кабінет Міністрів України) про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність (див. Бюлетень № 110). У процесі доопрацювання також були враховані окремі положення проекту 2534 від 03.04.2015 (Кужель О. В.) про аудиторську діяльність (див. Бюлетень № 16) у частині умов проведення обов’язкового аудиту, в тому числі обов’язкового аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес, а саме: загальна кількість штатних працівників не 15, а 10 чол. Порівняно з первісною редакцією (проектом 6016) було уточнено механізм фінансування Аудиторської палати; приведено у відповідність інші закони щодо визначення вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності; відтерміновано накладення стягнень та зменшено розміри в частині відповідальності аудиторів (з 200 мінімальних заробітних плат до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), а також відтерміновано штрафи в частині відповідальності за не оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком; уточнено механізм страхування професійної відповідальності аудиторів; визначено чіткі обмеження щодо одночасного надання послуг з обов’язкового аудиту і неаудиторських послуг; імплементовано вимоги Європейського законодавства в частині атестації аудиторів.

Проект був прийнятий у першому читанні 16.11.2017.

Проект 7180-1 від 23.10.2017 (Рибалка С. В.) про особливості управління банками із державною часткою власності та механізм їх приватизації.

Формально альтернативний урядовому проекту 7180 від 05.10.2017 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей управління державними банками (див. Бюлетень № 145), але має з ним мало спільного, окрім сфери правового регулювання. Хоча деякі зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» є тотожними, загалом альтернативний проект передбачає окремий спеціальний закон, який має визначати загальні засади функціонування та особливості управління державними банками в Україні. Ключовим елементом проекту є ініціатива створення нового господарюючого суб’єкта, а саме Національного агентства розвитку та управління банківськими активами, яке визначається як юридична особа публічного права із спеціальним статусом, що створюється і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, підпорядковується Кабінету Міністрів України та якому делегується реалізація державної політики у сфері управління та приватизації державного майна у вигляді часток в статутному капіталі державних банків та банків із державною часткою власності в капіталі. Проекти звісно вимагає ретельної увагу з боку спеціалістів, але слід зазначити, що вже сама ідея створення названого органу видається сумнівною з огляду на компетенцію Національного банку України, виглядає спробою фактично передати уряду частину функцій НБУ.

Проект 7231 від 23.10.2017 (Рибалка С. В.) про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку).

Пропонується більш ніж вдвічі, з 500 до 200 мільйонів гривень зменшити мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність.

Враховуючи значну девальвацію національної валюти, така пропозиція видається доволі дивною.

Проект 7232 від 24.10.2017 (Каплін С. М.) про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України (щодо відміни оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від участі в заходах, що організовуються професійними спілками, їх організаціями та об’єднаннями).

Пропонується норму «до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми коштів, надані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та їх спілками платникам податку – учасникам конгресів, симпозіумів, зборів, конференцій, пленумів, з’їздів, фестивалів, виставок, концертів, реабілітаційних заходів, фізкультурно-спортивних заходів та конкурсів, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку» поширити також на «суми коштів, надані, професійними спілками, їх об’єднаннями та/або організаціями професійних спілок».

Проект 7236 від 24.10.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання емфітевзису та суперфіцію.

Проект стосується одних з найбільш наближених за змістом до права власності на земельну ділянку прав на користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та для забудови (суперфіцій). Він значною мірою відображає наукові ідеї одного з його авторів – кандидата юридичних наук О. І. Сліпченко, яка минулого року захистила кандидатську дисертацію «Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)». Проектом пропонується: використовувати у відповідних нормах Цивільного та Земельного кодексів України замість терміна «землекористувач» слова терміни «емфітевта» та «суперфіціарій»; законодавчо передбачити право емфітевти та суперфіціарія вимагати відповідного зменшення плати за договором про емфітевзис та суперфіцій у разі, якщо стан земельної ділянки, переданої у користування, погіршився не з їх вини; закріпити положення про те, що емфітевзис та суперфіцій не припиняється зі зміною власника земельної ділянки, щодо якої його встановлено; передбачити односторонню відмову від договору про емфітевзис та суперфіцій лише для емфітевти та суперфіціарія; відмежувати емфітевзис та суперфіцій від користування землею на підставі договору оренди землі через запровадження форми, змісту та істотних умов договору про емфітевзис та суперфіцій, порядку та процедури реєстрації в умовах формування системи реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Україні; удосконалити перелік підстав припинення емфітевзису та суперфіцію, зокрема у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; визнати підставою припинення емфітевтичного та суперфіційного права відмову від договору тому, що відмова землекористувача від користування ділянкою (дерелікція) автоматично не припиняє емфітевзис або суперфіцій, оскільки відмова від права не спричиняє його припинення (до того ж припинення емфітевзису та суперфіцію вимагає державної реєстрації); впровадити припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та під забудову у разі визнання договору про емфітевзис та суперфіцій недійсним; встановити норму про те, що у разі встановлення емфітевзису та суперфіцію на невизначений строк сторона може попередити іншу про відмову від договору не менш ніж за один рік; передбачити можливість припинення договору про емфітевзис у разі несплати емфітевтою належних платежів за цим договором протягом трьох років, як це було передбачено у римському праві для приватних земель, а для суперфіціарія визначити норму про те, що невнесення плати за користування земельною ділянкою під забудову не є підставою припинення суперфіцію, але надає власникові земельної ділянки право вимагати стягнення з суперфіціарія заборгованості у примусовому порядку. Також пропонується закріпити підстави припинення емфітевзису у разі набуття права власності на земельну ділянку третьою особою за давністю володіння.

Проект видається добре аргументованим і загалом заслуговує на підтримку, що не виключає можливої дискусії щодо окремих його положень.

Проект 7238 від 26.10.2017 (Гончаренко О. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення сталого функціонування підприємств житлово-комунальної сфери для проходження опалювального сезону.

Пропонується зі статті 15 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 19 Закону України «Про теплопостачання» виключити норми, які надають право постачальнику природного газу припинити постачання газу за наявності заборгованості щодо розрахунків за нього. Очікується, що прийняття проекту сприятиме сталому функціонуванню підприємств житлово-комунальної сфери для проходження опалювального сезону через надання можливості стабільного функціонування системи теплопостачання, що знизить ризики її остаточного механічного знищення та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 Поділитися