MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Росія: блокування Telegram є масштабною атакою на свободу вираження поглядів у Інтернеті

15.05.2018   
Результатом спроб влади РФ стали широкомасштабні порушення свободи вираження поглядів і доступу до інформації – Звернення 53 правозахисних організацій.

Ми, нижчепідписані 53 міжнародні та російські правозахисні організації, що працюють у сфері медіа- та інтернет-свобод, рішуче засуджуємо спроби влади Російської Федерації заблокувати інтернет-месенджер Telegram, результатом яких стали широкомасштабні порушення свободи вираження поглядів і доступу до інформації, і в тому числі масове блокування сторонніх веб-сайтів.

Ми закликаємо російську владу зупинити блокування Telegram і припинити невпинні нападки на свободу Інтернету в цілому. Ми також закликаємо Організацію Об’єднаних Націй, Раду Європи, Організацію з безпеки і співробітництва в Європі, Європейський Союз, Сполучені Штати Америки та інші зацікавлені уряди відреагувати на дії влади Росії і підтримати основні права на свободу вираження поглядів і недоторканність приватного життя в Інтернеті й поза ним. Нарешті, ми закликаємо інтернет-компанії протистояти необґрунтованим і неправовим вимогам, які порушують права їхніх користувачів.

Масові перебої в роботі Інтернету

13 квітня 2018 року Таганський районний суд Москви задовольнив позов Роскомнагляду про блокування доступу до Telegram на підставі того, що компанія не виконала датоване 2017 роком розпорядження передати ключі шифрування Федеральній службі безпеки (ФСБ). З того часу дії, вжиті російськими органами влади з метою обмежити доступ до Telegram, привели до масових перебоїв в роботі Інтернету, в тому числі:

• 16–18 квітня 2018 року Роскомнагляд віддав вказівку про блокування майже 20 мільйонів IP-адрес у спробі обмежити доступ до Telegram. Значна частина заблокованих адрес належить міжнародним інтернет-компаніям, у тому числі Google, Amazon і Microsoft. На 30 квітня число заблокованих IP-адрес складало 14,6 млн. На 16 травня 2018 року 10,9 мільйонів із них залишаються заблокованими.

• Масове блокування IP-адрес негативно впливає на велику кількість мережевих сервісів, які жодним чином не стосуються до Telegram, у тому числі – сайти для інтернет-банкінгу, бронювання готелів і купування авіаквитків, а також онлайн-крамниці.

• Міжнародна правозахисна група Агора, яка представляє Telegram у Росії, повідомила, що протягом тижня нею були отримані запити про допомогу в зв’язку з масовими блокуваннями від компаній і власників веб-сайтів, включно з інтернет-крамницями, службами доставки й розробниками програмного забезпечення. На теперішній час число звернень перевищило 100.

• Щонайменше шість інтернет-ЗМІ (Петербурзький щоденник, Coda Story, FlashNord, FlashSiberia, Тайга.інфо та 7×7) постраждали від тимчасового обмеження доступу до їхніх веб-сайтів.

• 17 квітня 2018 року Роскомнагляд зажадав від Google і Apple видалити додаток Telegram з магазинів додатків, незважаючи на відсутність у російському законодавстві підстав для такої вимоги. Додаток на цей момент залишається доступним, проте Telegram не може надати оновлення для поліпшення доступу через проксі-сервери.

• Провайдери віртуальних приватних мереж (VPN), такі як TgVPN, Le VPN і VeeSecurity, також були заблоковані через надання альтернативних засобів доступу до Telegram. Федеральний закон № 276-ФЗ забороняє використання VPN- та інтернет-анонімайзерів для надання доступу до веб-сайтів, заблокованих у Росії, і дає вповноваження Роскомнагляду блокувати будь-який сайт, який пояснює, як користуватися такими сервісами.

• 3 травня 2018 року Роскомнагляд оголосив про блокування близько 50 VPN-сервісів і анонімайзерів у рамках боротьби за блокування Telegram. Того ж дня Міністр зв’язку Микола Нікіфоров не виключив можливості блокування в Росії інших інтернет-месенджерів, включно з Viber, у випадку відмови виконати запит про надання ключів шифрування. Раніше, в інтерв’ю від 6 квітня 2018 року Нікіфоров попередив, що такі дії можуть бути вжиті відносно Viber, WhatsApp і Facebook Messenger.

Історія обмежувального регулювання Інтернету

Протягом останніх шести років Росія ухвалила велику кількість законів, що обмежують свободу вираження поглядів і право на недоторканність приватного життя в Інтернеті. До них належить створення в 2012 році «Чорного списку» інтернет-сайтів, який адмініструє Роскомнагляд, і поетапне розширення підстав для блокування, включно з блокуванням без рішення суду.

Ухвалений у 2016 році так званий «Закон Ярової», націлений на «боротьбу з екстремізмом», накладає зобов’язання на всіх операторів зв’язку та інтернет-провайдерів зберігати метадані користувачів, надавати ключі шифрування на запит органів безпеки та використовувати виключно методи шифрування, схвалені російським урядом. На практиці це означає створення «чорного ходу» співробітникам російських органів безпеки для доступу до даних, трафіку та комунікацій інтернет-користувачів.

У жовтні 2017 року мировий суддя визнав Telegram винним у скоєнні адміністративного правопорушення у зв’язку з ненаданням ключів шифрування російській владі, що, за заявою компанії, неможливо зробити через використання Telegram наскрізного шифрування. На компанію був накладений штраф у розмірі 800 000 рублів. Апеляція Telegram у справі про адміністративне правопорушення була відхилена в березні 2018 року, що дало російським органам влади формальні підстави для блокування Telegram у Росії відповідно до статті 15.4 Федерального закону «Про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації».

Недавні заходи, вжиті російськими органами влади щодо Telegram, мають серйозні наслідки для свободи вираження поглядів і права на недоторканність приватного життя в Інтернеті в Росії та по всьому світу:

• Для російських користувачів такі додатки, як Telegram і інші такі сервіси, що прагнуть надати захищений зв’язок, критично важливі для забезпечення безпеки. Вони є важливим джерелом інформації про найважливіші проблеми політичного, економічного та суспільного життя, вільним від невиправданого втручання уряду. Для ЗМІ та журналістів у Росії та за її межами Telegram слугує не тільки платформою для обміну повідомленнями з метою безпечного спілкування з джерелами, а й майданчиком для публікацій. Telegram-канали є засобом передачі й поширення контенту для ЗМІ, окремих журналістів і блогерів. З урахуванням прямого й непрямого контролю з боку держави щодо багатьох традиційних російських ЗМІ й самоцензури, яку багато інших ЗМІ вважають за необхідне застосовувати, канали миттєвого обміну повідомленнями, такі як Telegram, стали ключовим засобом поширення ідей і думок.

• Компанії, які виконують вимоги «закону Ярової», надаючи урядам «чорний хід» до своїх сервісів, ставлять під загрозу безпеку мережевих комунікацій як своїх російських користувачів, так і людей, з якими вони спілкуються за межами країни. Журналісти особливо побоюються, що надання ФСБ доступу до даної інформації поставить під загрозу їхні джерела – наріжний камінь свободи преси. Виконання компаніями вимог цього закону також означає, що постачальники послуг зв’язку готові як одну з потрат ведення бізнесу знижувати стандарти шифрування й піддавати ризику особисту інформацію та безпеку всіх своїх користувачів.

• У липні 2018 року наберуть чинності статті «закону Ярової», які вимагають, щоб компанії зберігали всі голосові й текстові повідомлення протягом шести місяців і відкривали до них доступ органам безпеки без рішення суду. Ця вимога розповсюдиться й на спілкування людей у Росії та за її межами.

Такі спроби російських органів влади контролювати мережеві комунікації та обмежувати недоторканність приватного життя виходять далеко за межі необхідності й сумірності в рамках боротьби з тероризмом і порушують міжнародне законодавство.

Міжнародні стандарти

• Блокування веб-сайтів або додатків є крайнім заходом, аналогічним забороні газети або відкликання ліцензії в телевізійної станції. Як така вона з великою ймовірністю в переважній більшості випадків є непомірним втручанням у свободу вираження поглядів і свободу ЗМІ й повинна підлягати суворому контролю. Будь-які заходи з блокування щонайменше мають бути чітко сформульовані в рамках закону й вимагати розгляду судом того, чи є повне блокування доступу до онлайн-сервісу необхідним і чи відповідає критеріям, які встановлені й застосовуються Європейським судом з прав людини. Блокування Telegram і пов’язані з ним дії явним чином не відповідають даному стандарту.

• Як зазначено в Доповіді Спеціального доповідача ООН з питання про заохочення й захист права на свободу думок і їх вільне вираження 2015 року (A/HRC/29/32), різні вимоги «закону Ярової» явно суперечать міжнародним стандартам щодо шифрування та анонімності. Спеціальний доповідач ООН особисто звернувся до російського уряду, висловивши серйозне занепокоєння щодо надмірних обмежень, що накладаються «законом Ярової» на права на свободу вираження поглядів і на недоторканність приватного життя в Інтернеті. Суд Європейського Союзу постановив, що такі зобов’язання зі зберігання даних є несумісними з Хартією Європейського Союзу з прав людини. Хоча Європейський суд з прав людини поки не ухвалив рішення щодо сумісності положень російського законодавства про розкриття ключів шифрування з Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, він постановив, що російський правовий режим, який регулює перехоплення повідомлень, не забезпечує адекватних та ефективних гарантій проти свавілля й ризику зловживань, властивих системі секретного стеження.

Ми, нижчепідписані організації, закликаємо:

• Російські органи влади гарантувати інтернет-користувачам право публікувати та отримувати інформацію в Інтернеті анонімно й забезпечити, щоб будь-які обмеження анонімності в Інтернеті виконувалися за розпорядженням суду та повністю відповідали вимогам Статей 17 і 19(3) Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та Статей 8 і 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, шляхом:

– відмови від блокування Telegram і утримання від витребування в сервісів обміну повідомленнями, таких як Telegram, ключів шифрування з метою отримання доступу до приватної інформації користувачів;

– скасування положень «закону Ярової», що накладають на інтернет-провайдерів зобов’язання зберігати всі телекомунікаційні дані терміном до шести місяців і вимагають обов’язкового забезпечення «чорного ходу» до зашифрованих даних, а також закону 2014 року про локалізацію персональних даних, який надає органам безпеки легкий доступ до даних користувачів без достатніх мір захисту;

– скасування Федерального закону № 241-ФЗ, який забороняє анонімність користувачів інтернет-месенджерів, і Закону № 276-ФЗ, який забороняє VPN-сервісам та інтернет-анонімайзерам надавати доступ до веб-сайтів, заборонених у Росії;

– внесення змін до Федерального закону № 149-ФЗ «Про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації» з тим, щоб процес блокування веб-сайтів відповідав міжнародним стандартам. Будь-яке рішення про блокування доступу до веб-сайту або додатку має бути ухвалено незалежним судом і обмежено вимогою необхідності й сумірності законній меті. Під час розгляду запиту на блокування суд або інший незалежний судовий орган, до чиїх повноважень входить ухвалення такого рішення, повинен розглянути його вплив на законний контент і можливість використання технологічних засобів для запобігання зайвому блокуванню.

• Представників Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Організації з безпеки і співпраці в Європі, Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших зацікавлених урядів уважно розглянути та відкрито відреагувати на дії російської влади з метою захисту основоположних прав на свободу вираження поглядів і недоторканність приватного життя в Інтернеті й поза ним, відповідно до угод, що мають обов’язкову юридичну силу, стороною яких є Росія.

• Інтернет-компанії протистояти вимогам, які порушують міжнародне право в сфері прав людини. Компанії повинні йти за Керівними принципами підприємницької діяльності в аспекті прав людини Організації Об’єднаних Націй, які підкреслюють зобов’язання дотримуватися прав людини, яке застосовується в рамках всієї глобальної діяльності компанії незалежно від місця перебування її користувачів і виконання державою своїх зобов’язань у сфері захисту прав людини.

Підписи

1. АРТИКЛЬ 19 (ARTICLE 19)

2. Міжнародна Агора (Agora International)

3. Access Now

4. Amnesty International

5. Asociatia pentru Tehnologie si Internet – ApTI

6. Associação D3 – Defesa dos Direitos Digitais

7. Центр розвитку демократії і прав людини (Centre for the Development of Democracy and Human Rights)

8. Committee to Protect Journalists

9. Громадський контроль (Citizens’ Watch)

10. Civil Rights Defenders

11. Electronic Frontier Foundation

12. Electronic Frontier Norway

13. Electronic Privacy Information Centre (EPIC)

14. Європейська федерація журналістів (European Federation of Journalists)

15. Freedom House

16. Асоціація «Вільне слово» (Free Word Association)

17. Фонд захисту гласності (Glasnost Defence Foundation)

18. Human Rights House Foundation

19. Human Rights Watch

20. Вільне історичне товариство (The Independent Historical Society)

21. Index on Censorship

22. International Media Support

23. Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне та правозахисне товариство «Меморіал».

24. Міжнародне Партнерство за Права Людини (International Partnership for Human Rights)

25. Internet Society Bulgaria

26. International Youth Human Rights Movement (YHRM)

27. Міжрегіональна правозахисна група – МПГ (Interregional Human Rights Group)

28. ХПГ – Харківська правозахисна група (Kharkiv Human Rights Protection Group)

29. Центр захисту прав ЗМІ (Mass Media Defence Centre)

30. Правозахисний центр «Меморіал» (Memorial Human Rights Center)

31. Московська Гельсінська Група (Moscow Helsinki Group)

32. Загальноросійський громадський рух «За права людини» (‘For Human Rights’ Movement)

33. Норвезький Гельсінський Комітет (Norwegian Helsinki Committee)

34. Open Media

35. Open Rights Group

36. OVD-Info

37. ПЕН Америка (PEN America)

38. PEN International

39. ПЕН-Санкт-Петербург (PEN St Petersburg)

40. Людина в біді (People in Need)

41. Інститут Розвитку Преси – Сибір (Press Development Institute-Siberia)

42. Privacy International

43. Репортери без кордонів (Reporters without Borders)

44. РосКомСвобода (RosKomSvodoba)

45. Профспілка журналістів і працівників ЗМІ (Russian Journalists’ and Media Workers’ Union)

46. Сахаровський Центр

47. Інформаційно-аналітичний Центр «Сова» (SOVA Centre)

48. Команда 29 (Team 29)

49. Transparency International

50. Трансперенсі Інтернешнл – Р (Transparency International Russia)

51. Асоціація інтернет-видавців (Webpublishers Association)

52. World Wide Web Foundation

53. Xnet

 Поділитися