MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 174 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 02.05.2018 – 04.05.2018

20.05.2018   
Ігор Усенко, Євген Ромінський

Надійшло 9 проектів законів.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0184 від 02.05.2018 (Президент України) про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Вища освіта України») між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією.

Фінансову Угоду між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією (далі – НЕФКО) (Проект «Вища освіта України»)» (далі – Фінансова угода) було підписано 19 грудня 2017 року. Ратифікація Фінансової угоди забезпечить реалізацію Проекту «Вища освіта України», що сприятиме подальшому залученню коштів для здійснення заходів з підвищення енергоефективності будівель державних університетів, пов’язаних з освітнім процесом. Відповідно до основних положень Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, основними напрямами її реалізації є підвищення ефективності споживання та використання енергопродуктів, зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище, створення передумов для істотного зменшення енергоємності економіки за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних стандартів, сучасних систем контролю, управління й обліку, транспортування та споживання енергетичних продуктів і розвитку ринкових механізмів стимулювання енергозбереження. Запропонований проект має на меті надати державним закладам вищої освіти – учасникам  проекту допомогу в підвищенні якості та надійності їх послуг й ефективності використання енергії через удосконалення їхнього інституційного потенціалу за рахунок різноманітних заходів і робіт, спрямованих на енергозбереження та оптимізацію управлінських процесів енергоспоживання. Проект, що пропонується, ставить за ціль приведення галузі вищої освіти в Україні до світових стандартів енергоефективності та запровадження освіти для сталого розвитку. Такий проект у вищій освіті для України вперше був запропонований спільно з Європейським інвестиційним банком та підтриманий НЕФКО. Зусилля виконавців проекту спрямовані на суттєве зменшення та оптимізацію споживання енергоносіїв, збереження та розвиток навчальної, спортивної та дослідницької інфраструктури, запровадження альтернативних джерел енергії та інноваційних технологій в утриманні університетських містечок. Перший етап Проекту «Вища освіта України» передбачає охоплення енергоаудитом та санацією 147 будівель у семи державних закладах вищої освіти України. Покращення кінцевих показників енергоспоживання планується здійснити через комплексні та часткові підходи. Виконання проекту матиме значні позитивні соціально-економічні наслідки, оскільки проект буде мати вплив щорічно на понад 110 тисяч студентів та понад 13 тисяч працівників цих університетів. Можна очікувати інших позитивних результатів, зокрема, поліпшення стану здоров’я людей і підвищення рівня комфортності їх навчання та роботи. Усі заплановані заходи мають сприяти суттєвому заощадженню витрат на енергоносії та стимулювати студентів та працівників до усвідомлення засад збалансованого розвитку. Розвиток досліджень дасть додаткові можливості для вирішення проблем науки та суспільства, інтеграції українських освітніх та дослідницьких структур в європейський освітній та дослідницький простір.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 8332 від 02.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Проект передбачає два конкретні законодавчі новели. Так, у Законі України «Про судовий збір» пропонується віднести до числа осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, також і позивачів у справах, пов’язаних з порушенням їх прав, визначених статтями 6, 7, 8, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», до втрати чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» або Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Також в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» статтю 11 «Гарантування права власності та правовий режим майна на тимчасово окупованій території» пропонується доповнити положеннями, якими врегулювати окремі питання щодо порядку вчинення нотаріальних дій стосовно майна внутрішньо переміщених осіб, що залишилось на території, непідконтрольній Україні. Зокрема йдеться по те, що право розпорядження нерухомим майном, розташованим на тимчасово окупованій території, може бути реалізовано власником такого майна на території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження. Інформація про осіб, які мають право користування нерухомим майном, зокрема малолітніх, неповнолітніх та недієздатних осіб, які мають право користування нерухомим майном, що належить до житлового фонду, повідомляється власником такого майна нотаріусу, про що зазначається у відповідному договорі між сторонами. У разі, коли право власності або користування нерухомим майном мають неповнолітні, малолітні та недієздатні особи, відчуження такого майна здійснюється за згодою органу опіки та піклування за місцем проживання власника (уповноваженої особи) або за місцем вчинення правочину. У разі ж встановлення після вчинення правочину факту недостовірності інформації, це є підставою для визнання такого договору між сторонами недійсним у порядку, встановленому законодавством. У разі відчуження нерухомого майна, що належить до житлового фонду, право власності на яке або право користування яким мають малолітні, неповнолітні та недієздатні особи, житлові умови таких осіб не можуть бути погіршені. Батьки, опікуни, піклувальники та інші законні представники малолітніх, неповнолітніх та недієздатних осіб протягом трьох місяців з дати набуття такими особами речових прав на об’єкт нерухомого майна або набуття права користування таким об’єктом мають надати органу опіки та піклування, який надав дозвіл на вчинення правочину, документи, які підтверджують право власності малолітніх, неповнолітніх та недієздатних осіб на об’єкт нерухомого майна або право таких осіб користування ним.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 8333 від 02.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покладення на органи місцевого самоврядування відповідальності за організацію та забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій.

Передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Пояснювальна записка метою проекту називає законодавче внормування покладення на органи місцевого самоврядування відповідальності за організацію та забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій в умовах реформування місцевого самоврядування в Україні. Також зазначається, що на сьогодні в державі гостро стоїть проблема забезпечення оперативного реагування сил цивільного захисту на можливі надзвичайні ситуації в сільській місцевості (насамперед пожежі). В Україні існує значна кількість сільських населених пунктів, де час прибуття першого пожежно-рятувального підрозділу перевищує допустимий норматив (більше 20 хвилин). Ініціатори проекту зауважують, що в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, а також обмеженості фінансування заходів щодо утримання та розвитку державних пожежно-рятувальних формувань актуальним є розвиток у державі місцевих та добровільних пожежно-рятувальних підрозділів, що є загальноєвропейською практикою. Реалізація органами місцевого самоврядування завдань щодо організації та забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій має здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів та фінансових механізмів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для вирішення питань соціально-економічного розвитку територій, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 8297-1 від 02.05.2018 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо удосконалення окремих положень міграційного законодавства.

Проект є альтернативним проекту 8297 від 19.04.2018 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо удосконалення окремих положень (див. Бюлетень № 172). Він загалом дослівно повторює основний проект за виключенням самого радикального положення проекту 8297, яке викликало найбільший суспільний резонанс. Тобто ініціатори проекту відмовилися від позиції, що підставами для втрати громадянства України є використання повнолітньою особою, яка набула громадянство України, виборчого або іншого права, яке їй надає іноземне громадянство, або виконання обов’язків, які на неї покладає іноземне громадянство, що може підтверджуватися даними публічних реєстрів державних органів, органів місцевого самоврядування іноземних держав, інформацією, розміщеною на офіційних веб-сайтах, в офіційних друкованих виданнях державними органами, органами місцевого самоврядування іноземних держав, та/або документами, наданими такими органами; використання повнолітньою особою, яка набула громадянство України, паспортного документа іноземної держави на території України, під час виїзду з України, в’їзду в Україну, що зафіксовано посадовою чи службовою особою Державної прикордонної служби України або іншого державного органу України. Окрім цього, альтернативний проект містить дві новели, а саме положення про те, що «Особа, яка втратила громадянство України у зв’язку з набуттям його внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, або стосовно якої рішення про оформлення набуття громадянства України скасовано на підставі статті 21 цього Закону, може повторно звернутися із заявою про поновлення у громадянстві України через два роки після видання відповідного указу Президента України про припинення громадянства України внаслідок його втрати або після скасування рішення про оформлення набуття громадянства України» та уточнення, що «у громадянстві України не поновлюється особа, яка: 1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид; 2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; 3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином». Остання, подана під третім числом ініціатива є також вельми дискусійною через те, що може призвести до перетворенню особи на апатрида, проти чого виступають і загальні принципи вітчизняного законодавства про громадянство, так і міжнародне право.

16.05.2018 цей проект був відкликаний одночасно з основним проектом.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 8270-3 від 02.05.2018 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Альтернативний проектам 8270 від 13.04.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (див. Бюлетень № 171), 8270-1 від 25.04.2018 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенням виборчого законодавства та 8270-2 від 26.04.2018 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (обидва див. Бюлетень № 173).

Проект переважно дослівно повторює урядовий проект, однак містить два великі блоки новел. Перший стосується уточнення порядку проведення розслідування проступків та злочинів проти виборчих прав громадян. Він передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про Національну поліцію». Другий блок пов’язаний із запровадженням такої заборони: «Передвиборна агітація в засобах масової інформації усіх форм власності за рахунок коштів виборчого фонду суб’єкта виборчого процесу забороняється за три місяці до початку виборчого процесу та протягом усього виборчого процесу». Відповідно скасовуються усі положення щодо порядку розміщення політичної реклами, їх фінансування тощо. Зміни вносяться до законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори», «Про рекламу» та «Про телебачення і радіомовлення». Також у Прикінцевих та перехідних положеннях проекту надаються такі завдання органам влади: Міністерству внутрішніх справ України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити створення відділів, які забезпечуватимуть досудове розслідування злочинів проти виборчих прав громадян, у складі територіальних органів поліції; забезпечити створення методичних центрів при територіальних органах поліції для надання консультацій слідчим, закріпленим за розслідуваннями злочинів проти виборчих прав громадян. Генеральній прокуратурі України та Міністерству внутрішніх справ України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: затвердити стратегію та план заходів із профілактики злочинів проти виборчих прав громадян; затвердити плани заходів щодо підвищення професійної підготовки працівників органів досудового розслідування, органів прокуратури з питань досудового розслідування злочинів проти виборчих прав громадян.

Проект містить певні цікаві ініціативи, які можуть бути враховані при подальшому доопрацюванні основного та альтернативних проектів. Утім новела щодо заборони передвиборної агітації в ЗМІ за три місяці до початку виборчого процесу та протягом усього виборчого процесу викликає великі сумніви з огляду на сучасний стан інформаційного суспільства.

Проект 8336 від 04.05.2018 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності.

Основною метою проекту проголошено посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності, а також поновлення можливості призначення експертизи в кримінальних провадженнях органами досудового розслідування самостійно.

На думку ініціаторів проекту, запроваджений нещодавно повсюдний судовий контроль при призначенні експертиз в кримінальному провадженні не є доцільним у більшості експертиз, призначених на стадії досудового розслідування. Окрім того, непоодинокими є випадки зловживання правом на допит експерта з боку слідства під час досудового розслідування, внаслідок чого вчиняється тиск на експертів та втручання в їхню діяльність. Відповідно до Пояснювальної записки пропонуються такі зміни: у Кримінальному кодексі України запровадити кримінальну відповідальність за втручання в діяльність судового експерта з метою перешкодити здійсненню ним судово-експертної діяльності, а також відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна, що належить судовому експерту; у Кримінальному процесуальному кодексі України передбачити можливість здійснювати допит експерта лише на стадії судового розгляду, а також запровадити можливість слідчого, прокурора отримувати письмові роз’яснення висновку експерта; у Кримінальному процесуальному кодексі України передбачити можливість сторонам кримінального провадження самостійно залучати експертів (в т. ч. на договірних умовах), за виключенням обов’язку сторони обвинувачення звертатися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді у разі необхідності проведення почеркознавчої експертизи, лінгвістичної експертизи мовлення, експертизи відео-, звукозапису, економічної експертизи, товарознавчої експертизи (якщо вартість об’єкта товарознавчої експертизи в 200 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), психіатричної експертизи; у Законі України «Про судову експертизу» передбачити запровадження Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень.

Проект хоча і містить ряд дискусійних положень, на які вказано у висновку ГНЕУ, загалом заслуговує на увагу в контексті численних (більше десяти проектів) ініціатив щодо вдосконалення судово-експертної діяльності, які зараз перебувають на розгляді в парламенті і вимагають узгодженого рішення.

Проект 8337 від 04.05.2018 (Геращенко І. В.) про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (щодо основ соціального захисту заручників).

Проект є поєднанням із незначними доповненнями та редакційною правкою положень проектів 8006 від 06.02.2018 (Геращенко І. В.) про засади правового і соціального захисту заручників, інших незаконно позбавлених волі осіб (див. Бюлетень № 162), який отримав негативні висновки ГНЕУ та профільного Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин і 19.03.2018 був відкликаний та 8205 від 27.03.2018 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами (див. Бюлетень № 169). Головна особливість проекту 8337 це подання його ініціатив як змін і доповнень до законів України, а не як спеціального закону.

Маємо повторити головний висновок до проекту 8006: недоліком проекту є його очевидний вибірковий характер, адже правового і соціального захисту потребують усі потерпілі від злочинів, а не лише заручники.

 

Культура та освіта

 

Проект 8334 від 02.05.2018 (Тарута С. О.) про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо використання об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти).

Пропонується положення про те, що об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, обмежити таким застереженням: «крім надання в оренду з метою розміщення закладів громадського харчування, копіювальних та поліграфічних центрів, банкоматів та терміналів самообслуговування».

Проект має гарну мету, однак недостатню юридичну визначеність. Слід було б запровадити межі, вихід за які вважався б порушенням такого застереження. Зокрема, навряд чи відповідатиме суті цих законодавчих ініціатив відкриття в об’єкті державного чи комунального закладу освіти елітарного ресторану, що однак відповідатиме їх літері. Відповідно проект для убезпечення від його протиправного застосування слід було б обмежити певними застереженнями, зокрема визначити механізм контролю.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 8335 від 03.05.2018 (Денисенко В. І.) про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні.

Проект видається цілковито штучним та таким, що не відповідає ні чинному законодавству, ні логіці та загальним принципам права. Спираючись на загальне твердження про недостатнє правове регулювання питань, пов’язаних із забезпеченням охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА у зв’язку з проведенням фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні, зазначене у пояснювальній записці, ініціатори проекту фактично ігнорують усе чинне законодавство України про захист прав інтелектуальної власності. Окремо слід звернути увагу на ініціативу проекту запровадити до Кодексу України про адміністративні правопорушення окрему статтю 51-3 «Продаж квитків на фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року та/або на фінал жіночої Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року». Таке запровадження до тексту кодексу не просто тимчасової, а фактично одноразової норми є абсолютним нехтуванням усталених вимог законодавчої техніки щодо змісту кодифікованих актів. Чимало інших недоліків проекту знайшло відображення у висновку ГНЕУ.

 Поділитися