MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 197 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 22.10.2018 – 26.10.2018

21.12.2018   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 18 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 2 проекти процедурних постанов, пов’язаних із поверненням на доопрацювання законопроекту та втратою чинності постановою парламенту. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 18 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 2 проекти процедурних постанов, пов’язаних із поверненням на доопрацювання законопроекту та втратою чинності постановою парламенту. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0204 від 23.10.2018 (Президент України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2019 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року.

Вже четвертий такий проект після 0038 від 25.06.2015, 0111 від 11.10.2016 та 0169 від 30.10.2017, якими Угода між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року продовжувалася ще на 1 рік.

06.12.2018 проект прийнято за основу та в цілому як закон і невдовзі підписано Президентом України.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 9232 від 23.10.2018 (Береза Ю. М.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо мінімального розміру посадових окладів військовослужбовців).

Пропонується закріпити, що розмір посадового окладу військовослужбовців не може бути меншим розміру мінімальної заробітної плати.

Проект 9239 від 24.10.2018 (Денисенко А. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Пропонується не поширювати на «пенсії членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» про те, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Також у змінах до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначається, що встановлений максимальний розмір пенсії не застосовується при розрахунку пенсій членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які отримують передбачене пенсійне забезпечення у повному обсязі. Це щодо заявленої мети проекту. Однак ним також пропонується скасувати ряд загальних положень, зокрема речення друге частини першої статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункт 13 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Щодо цих змін нічого не говориться у супровідних документах до проекту, не подається жодної аргументації на їх користь.

Проект 9181-1 від 25.10.2018 (Левченко Ю. В.) про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус.

Формально альтернативний проекту 9181 від 09.10.2018 (Третьяков О. Ю.) про комбатантів України (див. Бюлетень № 195).

Текстуально проект повністю вміщує в себе проект 7190 від 10.10.2017 (Левченко Ю. В.) про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (див. Бюлетень № 146), який також пізніше був поданий як проект 8227-2 від 19.04.2018 (Левченко Ю. В.) про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (див. Бюлетень № 172). Однак новий проект мітить дві новели щодо запровадження змін до Цивільного та Кримінального кодексів України. Зокрема, Цивільний кодекс України пропонується доповнити новою статте 1176-1 «Відшкодування шкоди, завданої у зв’язку із звільненням тимчасово окупованих територій» такого змісту: 1. Громадяни України не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну майновим правам третіх осіб, якщо така шкода була завдана внаслідок дій, спрямованих на звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених внаслідок окупації прав і свобод людини і громадянина. 2. Держава, Автономна Республіка Крим або органи місцевого самоврядування не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну майновим правам третіх осіб, якщо така шкода була завдана внаслідок дій, спрямованих на звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених внаслідок окупації прав і свобод людини і громадянина. В Кримінальному кодексі України статтю 36 «Необхідна оборона» пропонується доповнити двома такими положеннями: «Необхідною обороною визнаються дії особи, вчинені з метою знешкодження учасників незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, що діють на тимчасово окупованій території України шляхом заподіяння таким особам шкоди» та «Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для знешкодження учасників незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, що діють на тимчасово окупованій території України». Аналогічне за змістом положення пропонується внести і до статті 39 «Крайня необхідність»: «Не є перевищенням меж крайньої необхідності і не має наслідком кримінальну відповідальність заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо дії особи були вчинені з метою знешкодження учасників незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, що діють на тимчасово окупованій території України».

Останні пропозиції щодо розширення переліку обставин, які виключають юридичну відповідальність, видаються щонайменше доволі дискусійними. На нашу думку, ці ситуації вже урегульовані чинним законодавством, а, крім того, недоцільно включати до кодексів норми тимчасового характеру.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект Постанови 9229 від 22.10.2018 (Бойко Ю. А.) про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо проведення виїзного засідання Кабінету Міністрів України в місті Сєвєродонецьк Луганської області.

У проекті беручи до уваги вимоги резолюції учасників мітингу, організованого Федерацією професійних спілок Луганської області 9 жовтня 2018 року в місті Сєвєродонецьк, визнаючи, що вимоги спрямовані на збереження та розвиток економічного і трудового потенціалу Луганщини, відновлення роботи підприємств та організацій, на захист прав громадян області щодо погашення найвищої по Україні заборгованості із заробітної плати, враховуючи погіршення соціально-економічного стану Луганської області в першому півріччі 2018 року до найнижчого місця серед інших областей України пропонується дати довгий перелік доручень уряду (3,5 сторінки) серед яких, зокрема, і таке: До прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», організувати та провести в місті Сєвєродонецьк Луганської області виїзне засідання Кабінету Міністрів України за участю  НАК «Нафтогаз» України, Антимонопольного комітету України, Пенсійного фонду України, Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Луганської обласної державної адміністрації, Федерації профспілок України, Всеукраїнського об’єднання роботодавців.

Проект Постанови 9230 від 22.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про Звернення до Кабінету Міністрів України з вимогою про скасування рішення щодо підвищення ціни на природний газ для населення.

У проекті виражаючи та захищаючи інтереси українських громадян, беручи до уваги незадовільний стан сфери соціального захисту населення, зважаючи на критичний рівень бідності значної частини населення України, пропонується звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою скасувати рішення щодо підвищення ціни на природний газ для населення, прийняте на засіданні Кабінету Міністрів України 19 жовтня 2018 року.

Проект Постанови 9233 від 23.10.2018 (Мірошниченко Ю. Р.) про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо відновлення виплати допомоги при народженні дитини в розмірах кратних 30, 60 і 120 прожиткових мінімумів, які виплачувалися до 30 червня 2014 року.

У постанові зазначається, що відповідно до вимог статей 3 і 8, частини другої і третьої статті 22 і частини третьої статті 51 Конституції України та з метою створення сприятливих умов для догляду за новонародженими дітьми, підтримки сімей з дітьми, підвищення народжуваності в Україні, пропонується звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою у місячний строк з дня прийняття цієї Постанови розробити та подати до Верховної Ради України законопроекти: про відновлення виплати допомоги при народженні дитини в розмірах та в порядку, які були передбачені законодавством для зазначеної соціальної допомоги до 30 червня 2014 року, тобто допомога при народженні першої дитини має виплачуватися у розмірі кратному 30-ти прожитковим мінімумам для дітей віком до 6-ти років, другої дитини – кратному 60-ти прожитковим мінімумам, третьої дитини і наступних дітей – кратному 120-ти прожитковим мінімумам відповідно; про внесення змін до державного бюджету України щодо виділення необхідних коштів для цієї мети.

Усі проекти мають одне спільне – цілковито неприпустиму форму надання вказівок уряду, що і як йому робити.

Проект 9231 від 23.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту».

Більшість змін до проекту мають термінологічний характер. Інші ж засновані на практиці застосування Дисциплінарного статуту, яка виявила необхідність вдосконалення порядку застосування його норм до осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, особливо щодо притягнення до відповідальності.

Проект 9235 від 23.10.2018 (Каплін С. М.) про внесення змін до статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» (щодо повноваження на проведення аудиту витрат місцевих бюджетів).

Пропонується доповнити повноваження Рахункової палати вказівкою на те, що вона може здійснювати фінансовий аудит та аудит ефективності щодо проведення витрат місцевих бюджетів. У пояснювальній записці зазначається, що з року в рік місцеві бюджети набувають дедалі більшої ваги як за обсягом фінансових ресурсів держави, так і у розв’язанні соціально-економічних проблем регіонів, де проживає переважна більшість населення України. Враховуючи надзвичайно велику кількість місцевих бюджетів в Україні, Державна аудиторська служба України не повною мірою здатна забезпечити ефективну перевірку та контроль за виконанням місцевих бюджетів. Також ініціатори проекту звертаються увагу на те, що у зв’язку із значним зростанням вартості газу, необхідним є пошук додаткових джерел доходів для надання громадянам субсидій.

Як видається, слід погодитися з експертами ГНЕУ, що наведений аргумент щодо «неспроможності» органу державного фінансового контролю реалізувати відповідне повноваження у зв’язку із значною кількістю місцевих бюджетів не є достатньо переконливим. Сумнівною видається пропозиція і в аспекті запровадження альтернативної компетенції, фактичного дублювання повноважень державних органів. Не відповідає ініціатива і загальновизнаним уявленням про природу парламентського контролю.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 9240 від 25.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Йдеться про дуже принципову ініціативу щодо запровадження можливості, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень, стягнення з відповідача судових витрати суб’єкта владних повноважень на сплату судового збору. Наразі відсутність можливості стягнення цього збору з відповідача у разі часткового задоволення позову або задоволення позову суб’єкта  владних повноважень є однією з гарантій прав громадян у конфліктах з державними органами. Таке застереження є вкрай принциповим і його скасування матиме дуже негативні наслідки для забезпечення прав громадян. У пояснювальній записці автори проекту зазначають, що мають на меті реалізувати на практиці принцип рівності сторін в адміністративному судочинстві. Таке твердження є некоректним, адже можливості державного органу та громадянина є неспівставними і саме за рахунок таких застережень відбувається їх зрівняння. До того ж, у доволі рідких випадках, коли позов у адміністративному процесі подає суб’єкт владних повноважень (наприклад щодо примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності), громадянин по суті змушений поступитися своїм цілком природним інтересом «задля загального добра» і покладати на нього ще й судовий збір було б явно несправедливим.

Спираючись на зазначене, проект видається цілковито неприйнятним.

Проект 9243 від 26.10.2018 (Геращенко А. Ю.) про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів до Ради суддів України.

Пропонується установити, що суддя, обраний головою, заступником голови чи секретарем Ради суддів України, за його заявою відряджається до Ради суддів України.

Сама по собі пропозиція не викликає принципових заперечень, хоча такі і були висунуті у висновку ГНЕУ до проекту, однак технічно проект є неприйнятним, оскільки частина шоста названої статті у разі впровадження цих змін виглядатиме так: «Суддю за його заявою може бути відряджено для роботи у Національній школі суддів України, а суддя, обраний головою, заступником голови чи секретарем Ради суддів України, за його заявою відряджається до Ради суддів України, із збереженням розміру суддівської винагороди за основним місцем роботи та встановлених законом доплат». Слід було б додати окреме речення чи частину до названої статті, щоб уникнути плутанини в формулюваннях та для більшої послідовності та логічності викладу.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 9234 від 23.10.2018 (Княжицький М. Л.) про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році.

Пропонується до затвердження довгий перелік пам’ятних дат та ювілеїв на 2019 рік. Помітне місце в ньому посідають столітні ювілеї доби Української Революції. Дати вельми різні, від поважних, як то 100 років з дня проголошення і до достатньо неоднозначних, таких що видаються скоріше малозначущими подіями, або ж взагалі вкрай спірними.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 9236 від 23.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації.

Ключові зміни пропонуються до Закону України «Про фінансову реструктуризацію», що які, як зазначається у пояснювальній записці, покликані зробити можливим спільне проведення процедури фінансової реструктуризації для кількох боржників, які є пов’язаними особами (йдеться про групу юридичних осіб під спільним контролем (стандарт МСФЗ)), але мають різних (неспільних) кредиторів. Зокрема, пропонується запровадити вимогу щодо того, що умови та граничні критерії прощення боргу державними банками схвалюються Кабінет Міністрів України. Також пропонується встановлювати відповідальність за невиконання зобов’язань боржників та/або залучених кредиторів або пов’язаних осіб боржника на підставі відповідного арбітражного рішення. Зміни до Законів України «Про іпотеку», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про банки і банківську діяльність», «Про захист економічної конкуренції» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» стосуються переважно компетенції органів влади та позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та/або застосування відповідного позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відповідно до Закону України «Про фінансову реструктуризацію». Очікується, що прийняття проекту як закону забезпечить створення більш сприятливих умов для здійснення фінансової реструктуризації грошового зобов’язання та/або господарської діяльності боржників, усунення окремих недоліків законодавства, виявлених в ході практичного застосування норм зазначеного закону, та буде сприяти повнішому застосуванню способів реструктуризації з боку банків, зменшенню регуляторних перешкод для здійснення фінансової реструктуризації тощо.

Головною вадою проекту є його доволі незначна формально-юридична визначеність і слабка увага як до положень чинного законодавства, які також слід було уточнити, так і щодо запровадження процедур без належної деталізації порядку їх здійснення.

Проект 9238 від 23.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності у сфері пошуку і рятування на морі.

Суть проекту повністю викладена в його назві. Відповідно пропонується великий перелік змін (8 з 10 сторінок проекту) до Кодексу торговельного мореплавства України. У Кримінальному кодексі України уточнюється диспозиція частини першої та назва статті 284 «Ненадання допомоги судну та особам, які зазнають лиха на морі або на інших водних шляхах». Змінами до Законів України «Про транспорт» та «Про морські порти України» так само уточнюються різні аспекти діяльності органів та служб щодо пошуку і рятування на морі.

Проект є вузькоспеціальним і має бути оцінений насамперед фахівцями. На думку авторів огляду, все ж більш належним було б підготувати проект спеціального закону щодо пошуку і рятування на водах, як морських, так і внутрішніх (оскільки в ряді положень проекту, зокрема у змінах до КК України мова йде саме за рятування на водах загалом), аніж розпорошувати такі положення в багатьох актах. Втім, внесення проектом до Кодексу торговельного мореплавства України окремої глави «Пошук і рятування на морі» також слід оцінити позитивно.

Проект 9242 від 26.10.2018 (Довгий О. С.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо скорочення часу стоянки потягів для проведення митного контролю.

Пропонується установити, що митні формальності щодо поїздів, що здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, та товарів, які ними переміщуються, провадиться відповідно до розкладу руху, який затверджується за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, юридичною особою, утвореною відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування». Зазначається, що пасажирські поїзди міжнародного сполучення та товари, що переміщуються пасажирами цих поїздів, можуть проходити митний контроль не лише у пунктах пропуску (контролю) через державний кордон України, а також і в інших місцях, визначених уздовж маршруту руху поїзда, у тому числі під час руху поїзда, за погодженням центрального органу виконавчої влади, що  реалізує державну податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, згідно з пропозиціями юридичної особи, що утворена відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

Проект викликає чимало питань, зокрема і в частині його доцільності, оскільки можливість проходити митний контроль не лише у пунктах пропуску (контролю) через державний кордон України, а також і під час руху поїзда пасажирськими поїздами міжнародного сполучення та товарами, що переміщуються пасажирами цих поїздів, існує і сьогодні та застосовується по можливості. Якщо ж ініціатори проекту хотіли запровадити спеціальний порядок проведення митного контролю таких поїздів, то їм слід було б приділити значно більше уваги викладенню відповідних процедур.

 Поділитися