В Україні безробітних жінок більше ніж чоловіків
У статті 43 Конституції України сказано «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом»
Читаючи дану статтю Конституції, виникає питання, а скільки взагалі в Україні працевлаштованих осіб та скільки громадян не мають роботи. За даними Держстату, кількість зареєстрованих безробітних у 2018 році – 341,7 тисяч осіб. Це приблизно населення такого міста, як Вінниця. З цих безробітних більше жінок ( 184 тисяч), ніж чоловіків ( 157,7 тисяч). Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років – 16 408 500 осіб, у тому числі: формально зайняте – 12 790 600 осіб, неформально зайняте – 3 617 900 осіб.
Методологічні пояснення до показників
Зареєстровані безробітні згідно з чинним законодавством – це особи працездатного віку, які зареєстровані у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції як безробітні і готові та здатні приступити до роботи. Безробітними також визнають осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку та отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу згідно чинного законодавства, а також осіб молодше 16-річного віку, які працювали та були звільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Інформація щодо зайнятості населення отримується за результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності. Показник визначається на основі методології Міжнародної організації праці.
У рамках зазначеного обстеження зайняті – це особи віком 15–70 років, які: працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вираженні, індивідуально (самостійно), в окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (справу), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з певних причин.Неформальна зайнятість охоплює неформальні робочі місця на підприємствах як формального, так і неформального секторів. Керівні принципи щодо статистичного визначення неформальної зайнятості були прийняті на 17-й Міжнародній конференції статистиків праці у 2003 році
Зареєстровані безробітні згідно з чинним законодавством – це особи працездатного віку, які зареєстровані у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції як безробітні і готові та здатні приступити до роботи. Безробітними також визнають осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, та отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу згідно чинного законодавства, а також осіб молодше 16-річного віку, які працювали та були звільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.