MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

‘Зеленський вдається до практики СРСР’. Заява правозахисних організацій щодо незаконності позбавлення громадянства УкраїниВ інформаційному просторі рф почали «розганяти» фейки щодо Максима Буткевича – батько правозахисникаПравозахисник Максим Буткевич потрапив у полонПро роботу Харківської правозахисної групи за 4 місяці війни​​​​​​​Узагальнення подій, які були задокументовані Харківською правозахисною групою у Харкові та Харківській області протягом перших 120 днів повномасштабної російсько-української війни (24 лютого – 23 червня 2022 року)Правозахисники: «курси денацифікації» – воєнний злочин проти цивільного населення на окупованих Росією територіяхВинесено вирок за другою справою щодо дій російських військових в УкраїніЧеченців змушують «добровільно» їхати на війну в Україну – правозахисникиПравозахисники проти законопроєкту про покарання за «образу поліцейського»Правозахисники: Україна воює з одним із основних «провайдерів» гомофобії у світі – росією«Усе село почало рити землянки в лісі» – мешканець села біля БородянкиСвобода слова є фундаментальною цінністю, яку Україна відстоює у війні з РФ — українські правозахисники та правозахисні організаціїГУМАНІТАРНИЙ МАНІФЕСТ російських правозахисників‘Непропорційне обмеження свободи слова’: Звернення правозахисників щодо рішення про об"єднання загальнонаціональних телеканалівРФ: Правозахисники вимагають вивозу тіл загиблих військовослужбовців з УкраїниКрим: російські правоохоронці затримали активіста Едема ДудаковаПравозахисні та медійні організації закликають звільнити політв’язня Владислава Єсипенка – спільна заяваНаши показатели правовой помощи за январь-июнь 2021 года:Наші показники правової допомоги у 2021 році:Перешкоди для реєстрації та підтвердження громадянства створюють загрозу нової хвилі безгромадянства в Україні: попередній правовий аналіз

В Україні можуть дозволити відчужувати землю

24.01.2019
Марко Сировой

За повідомленням прес-служби Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 23 січня, у відомстві виступили з пропозицією до Президента щодо накладення вето на закон №2666-VII від 20 грудня 2018 року, у якому йдеться про продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі до 1 січня 2020 року. Ця ініціатива є важливим кроком для забезпечення речових прав українських землевласників.

Так, в Україні діє романо-германська модель розуміння права власності як трьох складових: володіння, користування і розпорядження. Якщо проблем із обмеженнями щодо перших двох елементів не виникало, то вирішення юридичної долі землі було унеможливлене внаслідок дії мораторію на відчуження, який є чинним ще з 2001 року. Тоді парламентарі стверджували, що такий захід має на меті не допустити концентрації землі у руках однієї особи, бо це може тягнути за собою виникнення монопольної ситуації на сільськогосподарському ринку. Однак, повну заборону продажу землі навряд чи можна назвати пропорційним заходом для досягнення проголошеної цілі, особливо, на тлі серйозного обмеження права приватної власності. У Мінекономрозвитку наголошують на неконституційності такої заборони, адже, відповідно до статті 41, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а саме право власності є непорушним. А згідно з ч. 2 статті 8, усі закони мають прийматися на основі та у відповідності до Конституції України, оскільки вона має вищу юридичну силу.

Аналогічні положення закріплені і в міжнародно-правових актах. У рішенні Європейського суду з прав людини «Зеленчук та Цюцюра проти України» від 22 травня 2018 року наголошується, що заборона на відчуження сільськогосподарських ділянок не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, порушуючи право приватної власності. Суд закликав Україну відновити справедливий перерозподіл землі шляхом внесення відповідних змін до законодавства. У разі ж безпідставного затягування втілення у життя рекомендацій, державі доведеться виплачувати компенсації громадянам у подібних справах.

Окрім юридичного обґрунтування, у Мінекономрозивтку навели і аргументи економічного характеру. «Водночас, за оцінками Світового банку, запровадження ринку землі створило б можливості для зростання ВВП України щороку на додаткових 0,6-1,6 відсоткових пунктів та дозволило б залучати близько 1,5 млрд доларів додаткових інвестицій на рік, надати поштовх до розвитку сільськогосподарського та фінансового секторів та сільської місцевості. З іншого боку, відсутність ринку землі погіршує добробут 6,9 млн українців-власників земельних паїв. В умовах послабленої конкуренції через відсутність ринку землі, власники отримують за оренду ділянок плату, яка занижена в 5 разів: 50 доларів за га на рік замість 250 доларів за га — як у Болгарії чи Польщі. Крім того, відсутність ринку землі спонукає фермерів інвестувати в вирощування переважно однолітніх культур - соняшник або рапс, які найбільше виснажують землю. Тільки з 2004 року по 2012 рік Україна втратила до 43 тис. га площ багаторічних культур. За розрахунками Світового банку, інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає близько 1 тис. доларів доданої вартості з кожного га. Нарешті, за оцінками Центру економічної стратегії, місцеві громади та державний бюджет щороку недоотримують близько 2,8 млрд грн податкових надходжень через відсутність легального оформлення угод з фактичного продажу земельних ділянок», – повідомляють у прес-службі відомства.

Питання зняття заборони на відчуження сільськогосподарських ділянок є одним із найбільш важливих для власників паїв. В умовах інтеграції України до європейської спільноти та економічної кризи забезпечення справедливого перерозподілу землі сільськогосподарського призначення та відновлення ринку з її продажу шляхом втілення міжнародних стандартів має справити позитивний вплив на досягнення добробуту громадян та на охорону права приватної власності державою. Однак, перш ніж скасовувати мораторій, у Верховній Раді мають подбати про процесуальне забезпечення відчуження землі, розробивши і прийнявши відповідний закон.

 Поділитися