Чи повинні заможні люди платити більше? Перспективи запровадження прогресивної податкової системи в Україні

Аксіома: забезпечення прав і свобод людини неможливе без існування обов‘язків. Одним із основних, відповідно до положень конституцій держав світу (української в тому числі), є обов‘язок зі сплати податків. Міжнародне об‘єднання організацій із боротьби з бідністю, Oxfam, напередодні Міжнародного економічного форуму у Давосі опублікувало звіт із гучною назвою «Суспільне добро чи особисте багатство?», у висновках якого міститься рекомендація щодо збільшення розміру податкових зобов‘язань для багатіїв. У повідомленні про результати дослідження наводяться дані, що матеріальна прірва між заможними людьми та бідняками збільшується, тенденція щодо скорочення злиднів уповільнюється, а у Африці бідність, навпаки, – зростає. Основною причиною таких негативних явищ автори проекту вбачають у перекладанні урядами податкового тягаря на незаможних людей внаслідок недостатнього оподаткування найбільш забезпечених верств населення. У дослідженні мовиться, що у разі збільшення податкового зобов‘язання для 1% найбільш багатих людей світу лише на 0,5%, вдасться врятувати життя понад 3,3 млн жебраків. Експерти Oxfam закликають до зміни економіки шляхом справедливого перерозподілу матеріальних благ між різними верствами населення. Це, своєю чергою, дозволить зробити отримання якісних медичних, освітніх, соціальних та інших послуг – загальнодоступним.

На жаль, Україна не є винятком із тенденцій, відзначених у звіті Oxfam: різниця між рівнями матеріального забезпечення багатіїв та середньостатистичних громадян залишається кричущою, а економічна ситуація – кризовою. Відштовхуючись від рекомендацій авторів дослідження, практичним кроком для подолання проблеми може стати зміна системи оподаткування на прогресивну модель. Так, наразі у нашій державі функціонує пропорційна система оподаткування. Її принципом є рівність ставок для всіх суб‘єктів, незалежно від рівня їхніх доходів. Прогресивна ж система передбачає встановлення шкали ставок, у залежності від рівня доходів суб‘єкта. Тобто, чим більше матеріальних благ має конкретна особа, тим більший відсоток ставки застосовуватиметься до кожної одиниці бази оподаткування при обчисленні її податкового зобов‘язання.

Одразу ж виникає запитання: чи не суперечить прогресивна система праву на недискримінацію, закріпленому ст. 24 Конституції? Так, фактично за ознакою наявності чи відсутності матеріальних благ для бідняків встановлюються привілеї у вигляді сплати меншої кількості податків, ніж сплачують багатії. Однак, встановлення таких заходів не несе мети поставити одну групу людей на щабель вище від іншої. Навпаки, за рахунок зменшення податкового тягаря для найбідніших прошарків населення забезпечуватиметься більш рівний захист соціально-економічних прав кожної із категорій населення. Адже ми розуміємо, що умовна особа, яка сплатить 18% податку від доходу у розмірі 5 000 грн., не зможе повноцінно реалізувати право на достатній життєвий рівень, на відміну від особи, яка сплатить той самий відсоток від доходу у розмірі 50 000 грн. Тому встановлення ставок різного розміру відповідає загальному принципу права – принципу справедливості, а також, соціальному характеру нашої держави, як то закріплено у статті 1 Конституції. Окрім того, на ефективність прогресивної системи оподаткування вказує і практика її застосування демократичними іноземними державами, зокрема, США та членами ЄС. Значні успіхи цих країн у сфері економіки та забезпечення стандартів прав людини лише підсилюють позицію щодо перейняття їхнього досвіду.

Однак, слід розуміти, що запровадження прогресивної системи оподаткування в українських реаліях можливе лише після вирішення багатьох серйозних проблем. По-перше, слід розробити чітку послідовну політику щодо виведення об‘єктів оподаткування з тіні, адже велика кількість із них лишається для держави «невидимими». По-друге, для превентивних цілей доцільним буде встановити жорсткіші санкції за вчинення податкових злочинів. Свіжим прикладом із практики європейських країн є присудження іспанським Судом відомому футболісту Кріштіану Роналду штрафу у розмірі 18 млн. євро та умовного обмеження волі на 2,5 роки за ухилення від сплати податків. По-третє, слід вирішити питання із виведенням грошей у офшори – цій проблемі особлива увага приділялася, зокрема, у дослідженні Oxfam. Введення податку на експорт капіталу може стати одним із шляхів її подолання. І, в-четверте, слід усвідомлювати, що у нашій країні запровадження прогресивної системи оподаткування може зустріти значний спротив з боку заможних та впливових кіл. Тому реалізація цієї важливої для забезпечення права на достатній життєвий рівень та економічного зростання ініціативи вимагатиме від влади значної політичної волі.