Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 209 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 21.01.2019 – 25.01.2019
Надійшло 24 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 11 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, преміями та стипендіями для молодих учених тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.
Відносини між владними суб’єктами
Проект 9492 від 21.01.2019 (Тарута С. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо волевиявлення виборців.
Основна ідея проекту полягає у наданні можливості виборцю не підтримати кандидатів у депутати від жодної партії, жодного кандидата на пост Президента України, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости. Відповідні зміни пропонуються до Законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України» та «Про місцеві вибори». Для цього у виборчих бюлетенях має бути окрема графа про непідтримку жодного кандидата (кандидатів). У разі якщо після встановлення результатів виборів кількість голосів виборців, які не підтримують жодного кандидата у народні депутати, жодну місцеву організацію партії у відповідному територіальному виборчому окрузі, жодного кандидата в депутати у відповідному одномандатному виборчому окрузі, жодного кандидата на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови, старости, становить більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, вибори у цьому окрузі мають вважатися такими, що не відбулися. Відповідно, у повторних виборах не мають права брати участь ті кандидати, яких виборці не підтримали при голосуванні.
Ініціатива цілком має право на існування, прийняття чи неприйняття її народними депутатами видається питанням передусім політичної доцільності.
Проект 9497 від 22.01.2019 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про ціни і ціноутворення» щодо повноважень Кабінету Міністрів України у сфері державного цінового регулювання.
Пропонується доповнити названу статтю частиною такого змісту: Кабінет Міністрів України в обов’язковому порядку визначає повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання цін і тарифів на такі товари і послуги у сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів: граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування; граничні розміри плати за послуги, що надаються у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; граничні рівні цін, нормативи рентабельності (у розмірі не вище 15 відсотків) за надання в оренду торгових приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі (у розмірі не вище 10 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні); граничні рівні рентабельності виробництва борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту, борошна житнього обдирного, хліба вагою більш як 500 грамів з борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного та житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, а також хліба і хлібобулочних виробів для діабетиків; оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко коров’яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни; граничні рівні рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, без урахування вартості сировини (у розмірі не вище 10 відсотків).
Проект продовжує низку однотипних проектів, якими пропонується запровадження державного регулювання цін на товари та послуги. Саме по собі рішення є суто політичним. Слід звернути увагу на потребу мовного редагування проекту. Крім того, пояснювальна записка не містить належного економічного обґрунтування та оцінки наслідків таких дій.
Проект 9503 від 23.01.2019 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту поліцейських.
Змін пропонується доволі багато і вони різні, від термінологічно-уточнюючих («чергова відпустка» на «щорічна оплачувана відпустка» або «проходить службу на відповідних посадах у поліції» на «проходить службу в поліції»), до процедурних (чітко визначається перебування на яких посадах є проходженням служби в поліції) і уточнення повноважень органів влади (зокрема на Кабінет Міністрів України покладається визначення розміру грошового забезпечення поліцейських) тощо. Наприклад присутня така ініціатива: Поліцейські, які безпосередньо брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, проведенні оперативно-службових завдань під час подолання наслідків надзвичайних ситуацій, припиненні групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, після припинення участі в зазначених заходах, зобов’язані пройти безоплатну медико-психологічну реабілітацію в закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Особі, яка в разі потреби супроводжує поліцейського на медико-психологічну реабілітацію в заклади охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України, безоплатно надається путівка до цих закладів без права на лікування. Особою, яка супроводжує поліцейського, не може бути особа з інвалідністю I групи та особа, яка не досягла 16-річного віку. У пояснювальній записці зазначається, що метою прийняття акта є підвищення гарантій медичного забезпечення поліцейських, обчислення та надання щорічних оплачуваних відпусток, врегулювання питань службового часу та часу відпочинку. Окрім того, проектом врегульовуються питання проходження служби для окремих категорій поліцейських, у тому числі відряджених до державних органів, установ та організацій; які навчаються у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання.
Права громадян та їх об’єднань
Проект 9496 від 22.01.2019 (Купрій В. М.) про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо спрощення процедури отримання державної допомоги).
У статті 6 «Термін розгляду документів для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми» пропонується з припису «документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно» виключити останнє слово «самостійно».
Загалом ініціатива є зрозумілою, однак слід було б передбачити порядок, ким і за яких умов можна подавати такі документи. Просте виключення названої вказівки на самостійність лише створить неоднозначність щодо застосування норми.
Проект 9498 від 22.01.2019 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (щодо підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати).
Пропонується статті 7 і 8 названого закону викласти в такій редакції: «Стаття 7. Установити у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року – 1853 гривні, з 1 березня – 3385 гривень, з 1 грудня – 3893 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року – 1626 гривень, з 1 березня – 3210 гривень, з 1 грудня – 3692 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року – 2027 гривень, з 1 березня – 3945 гривень, з 1 грудня – 4537 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1921 гривня, з 1 березня – 3501 гривня, з 1 грудня – 4026 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року – 1497 гривень, з 1 березня – 2856 гривень, з 1 грудня – 3285 гривень» та «Стаття 8. Установити у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня – 4173 гривні; з 1 липня – 7000 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 гривні; з 1 липня – 42,15 гривні». Одночасно Кабінет Міністрів України уповноважується: забезпечити здійснення перерахунку і виплату пенсій та інших виплат, що визначаються у залежності від нового розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення та опрацювати питання перегляду доходної частини Державного бюджету України на 2019 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.
Проект є суто політичним та загалом популістським. Слід звернути увагу на таке фінансове обґрунтування проекту: «На момент внесення проект не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. У зв’язку зі збільшенням рівня мінімальної заробітної плати пропорційно зростуть надходження до бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування за рахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що забезпечить виплату підвищених пенсій, а також виплат із фондів соціального страхування».
Проект 9499 від 22.01.2019 (Бойко Ю. А.) про внесення змін до додатка № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 в частині соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей.
Проектом пропонуються такі зміни до додатка № 3 Державного бюджету України на 2019 рік: 1) передбачити для Мінсоцполітики нову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, для забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 у сумі 100 млн. грн.; 2) зазначену субвенцію пропонується профінансувати за рахунок скорочення на 100 млн. грн. видатків Резервного фонду державного бюджету.
Охорона здоров’я
Проект 9495 від 22.01.2019 (Сисоєнко І. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Основною метою проекту проголошено запобігання тенденціям росту монополізації фармацевтичного ринку України, відновлення сприятливих умов входження на ринок та функціонування фізичних осіб – підприємців на ньому, що гарантуватиме безперебійне постачання лікарських засобів сільському населенню в місцях функціонування аптечних закладів ФОП, стимулюватиме подальший розвиток та створення аптечних закладів у сільській місцевості малими підприємцями. Для цього пропонується з Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» виключити положення, які роблять виняток із загального правила, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. Відповідно, зі згаданого закону виключається визначення терміну «вироби медичного призначення (медичні вироби)». Натомість це визначення пропонується додати до Закону України «Про захист прав споживачів», де нині є припис, що термін «вироби медичного призначення» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Для захисту прав споживачів пропонується також таке доповнення: «У разі придбання споживачем у аптечному закладі або його структурному підрозділі фальсифікованого, неякісного лікарського засобу, або лікарського засобу, термін придатності якого на час купівлі минув, провізор/фармацевт аптечного закладу, в якому було здійснено придбання, зобов’язаний замінити його на придатний лікарський засіб або повернути споживачеві сплачені ним кошти, за умови наявності у споживача розрахункового документу встановленої форми (касовий чек, товарний чек), що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу лікарського засобу. Розрахунки із споживачем у такому разі проводяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини сьомої цієї статті».
Проект викликає певні сумніви щодо коректності викладення змін до ряду законів у прикінцевих положеннях до проекту про зміни в Податковому кодексі України. Окрім того, порівняльна таблиця не повністю відповідає тексту проекту.
Питання сільського господарства та земельних справ
Проект 9504 від 24.01.2019 (Єднак О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини.
Хоча основні зміни до Лісового кодексу України дійсно стосуються впровадження Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини (скорочено – ЄІС «Обіг деревини»), проект є значно ширшим. Зокрема, Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею 246-1 «Незаконний обіг деревини», якою передбачити відповідальність за «продаж, купівлю чи інше приймання деревини, що необлікована у встановленому порядку, або на яку відсутні документи, що підтверджують законність її придбання вартістю понад десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» та «транспортування деревини, вартістю понад десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без проведення її обліку». Також чотирма новими статтями пропонується доповнити і Кодекс України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється відповідальність за «транспортування деревини транспортними засобами, не ідентифікованими в ЄІС «Обіг деревини» або з порушенням вимог до моніторингу руху деревини», «транспортування деревини без проведення її обліку, маркування або без документів, що підтверджують законність її придбання, вартістю понад два неоподатковані мінімуми доходів громадян», «купівлю або інше набуття у власність, приймання, зберігання суб’єктами господарювання деревини, що необлікована у встановленому порядку або не має документів, що підтверджує законність її придбання, вартістю понад два неоподатковані мінімуми доходів громадян» та «неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації до ЄІС «Обіг деревини», передбаченої законами та іншими нормативно правовими актами України», а також запроваджується можливість вилучення транспортних засобів і незаконно добутої деревини.
Проект доволі цікавий, однак в частині запровадження кримінальної та адміністративної відповідальності видається не до кінця збалансованим. Окремої уваги спеціалістів потребує і сама система ЄІС «Обіг деревини».
Проекти з інших питань
Проект 9493 від 21.01.2019 (Козаченко Л. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму сплати акцизного податку з тютюнових виробів.
Пропонується виключити таку норму: Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки. У разі невиконання названих умов, марки за наступними заявками-розрахунками виробників тютюнових виробів не видаються до дня, в якому здійснено в повному обсязі сплату акцизного податку та штрафних санкцій, розрахованих відповідно до пункту 126.2 статті 126 Податкового кодексу України.
Проект 9494 від 22.01.2019 (Козаченко Л. П.) про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Проект містить 4 сторінки різнопланових змін, від суто термінологічних і до уточнення повноважень чи процедурних моментів. Перелічити їх усі в межах цього огляду не видається можливим. Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблено з метою забезпечення контролю за здійсненням приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та приведення у відповідність чинному законодавству суперечностей з точки зору юридичних аспектів при застосуванні його на практиці. Ініціатори проекту звертають увагу на те, що станом на 18 січня 2018 року вступив в дію Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», дія якого спрямована на вирішення проблемних питань, що перешкоджають прискоренню процесів приватизації, спрощенню процедури приватизації об’єктів державної і комунальної власності та скороченню термінів її проведення, можливості визначення ціни об’єктів приватизації платоспроможним попитом, посилення захисту прав інвесторів. В тому числі, встановлено нову спрощену класифікацію об’єктів приватизації: об’єкти малої приватизації та об’єкти великої приватизації, вимоги до покупців об’єктів приватизації та обмеження щодо їх участі у приватизації, відповідальність за недостовірність, неповноту поданих документів, розширено коло об’єктів, які можуть підлягати приватизації. Зазначено, що під час практичного застосування органами місцевого самоврядування окремих норм названого закону в процесі приватизації комунального майна виникає ряд правових колізій та суперечностей, юридичне визначення яких потребує уточнення для їх однакового застосування. Очікується, що прийняття закону дасть змогу уніфікувати та оптимізувати законодавство з питань приватизації, удосконалити механізми та процедури приватизації, прискорити процеси приватизації, підвищити економічну ефективність продажу об’єктів та збільшити надходження до державного бюджету.
Проект 9500 від 22.01.2019 (Чорновол Т. М.) про внесення змін до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» щодо можливості продажу права вимоги заборгованості за поставлений природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України».
Пропонується чинну норму «Суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України» замінити такою: «Розрахунки споживачів за поставлений природний газ здійснюються відповідно до умов договорів, укладених з суб’єктом або суб’єктами ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки відповідно до частини першої цієї статті. Право вимоги щодо заборгованості споживачів, а також суб’єкта або суб’єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» або іншими підприємствами за поставлений природний газ може бути продано на користь третіх осіб шляхом проведення електронних торгів (аукціонів) з використанням електронної торгової системи ProZorro за ціною, що може відрізнятися від її первісної вартості, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку. Не може бути продано право вимоги щодо заборгованості теплогенеруючих або теплопостачальних підприємств в обсязі заборгованості державного та/або місцевих бюджетів з різниці в тарифах на теплову енергію перед таким підприємством, що виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, які затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, та залишилася непогашеною на дату прийняття рішення про продаж заборгованості. Суб’єкт або суб’єкти ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, мають право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом або суб’єктами, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на них спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України».
Проект 9501 від 23.01.2019 (Чорновол Т. М.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в енергетичній сфері).
Проект є безпосередньо дотичним до попереднього. Пропонується доповнити названий закону статтею 2-1 «Забезпечення контролю за використанням ресурсів природного газу», в якій зазначити таке: З метою забезпечення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку суб’єктом господарювання, що здійснює транспортування природного газу, з урахуванням вимог законодавства, зокрема, щодо захисту персональних даних, здійснюється автоматизований облік споживачів природного газу і обсягів спожитого ними природного газу у вигляді окремої інформаційної бази даних (далі – інформаційна база даних). Суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, і постачальники природного газу зобов’язані відповідно до їх компетенції готувати і подавати суб’єкту господарювання, що здійснює транспортування природного газу, інформацію про всіх споживачів, приєднаних до газорозподільних систем, а також про обсяги спожитого ними природного газу. Доступ до інформаційної бази даних в обов’язковому порядку надається споживачам (в частині відомостей про таких споживачів), а також іншим суб’єктам ринку природного газу (в межах інформації, яка є необхідною для виконання спеціальних обов’язків, покладених на них відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»). Зміст, порядок формування і використання інформаційної бази даних визначається Кабінетом Міністрів України.
Проект 9502 від 23.01.2019 (Лапін І. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України про захист економічної конкуренції в діяльності, що пов’язана з використанням об’єктів права інтелектуальної власності.
Пропонується в абзаці третьому пункту 172.3 статті 172 скасувати положення про те, що авторизований електронний майданчик як авторизована Фондом державного майна України інформаційно-телекомунікаційна система повинна мати підтверджену підписаним протоколом обміну між усіма вже авторизованими електронними майданчиками можливість використовувати інформацію та документи, які були розміщені на одному авторизованому електронному майданчику, з будь-якого іншого вже авторизованого електронного майданчика. Натомість пункт 172.3 статті 172 пропонується доповнити новим абзацом четвертим такого змісту: «Інформація з Єдиної бази про об’єкт нерухомості та його вартість (крім персональних даних та відомостей, що становлять захищену законом таємницю) автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (онлайн). Така інформація є відкритою, з прямим неавторизованим доступом та можливістю завантаження». Також пропонується виключити пункт 51 підрозділу 10 розділу XX такого змісту: «Установити, що положення законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції» не застосовуються до об’єктів права інтелектуальної власності та/або здійснення діяльності, пов’язаної з їх використанням, а також до правовідносин, що виникають у процесі будь-якого використання об’єктів права інтелектуальної власності».
Порушені питання видаються доволі важливими і такими, що потребують вельми прискіпливої реакції спеціалістів.