У ООН розробили план допомоги мешканцям Сходу України

31 січня на новинному порталі ООН було опубліковано інтерв‘ю з представником Управління ООН з координації гуманітарних питань, Валіжоном Раноєвим. Міжнародний цивільний службовець розповів про гуманітарний план 2019 року, який нещодавно було презентовано у Києві. Відповідно до нього, допомогу мають отримати понад 2.3 млн осіб, що мешкають на тимчасово окупованих територіях чи поблизу лінії розмежування. Програма передбачає низку заходів, спрямованих на забезпечення соціально-економічних, особистих та культурних прав даної категорії осіб. Ми виділили основні тези зі спічу Раноєва.

1. Боротьба із холодом

Із початком збройного конфлікту значного удару зазнала вся інфраструктура регіону. Найбільшу ж небезпеку спричинили закриті шахти – через нестачу вугілля було паралізовано систему центрального опалення. У результаті, багато людей замерзають у своїх оселях, а понад 50 тисяч домовласників взагалі залишилися напризволяще, оскільки їхні будинки було зруйновано чи пошкоджено. У ООН пропонують вирішити проблему комплексно. По-перше, для котелень буде поставлено необхідну кількість вугілля з інших країн. По-друге, буде запроваджено програму енергоефективності, у рамках якої жителі тимчасово окупованих територій матимуть змогу утеплити свої будівлі. Людям же, які внаслідок бойових дій втратили свої оселі, обіцяють допомогти із їхнім відновленням: надати будівельні матеріали та робочу силу.

2. Розмінування

За словами Раноєва, територія у радіусі 20 км від лінії розмежування має високий рівень мінної небезпеки. Життя та здоров‘я людей перебуває у постійному ризику. Для вирішення проблеми у ООН пропонують запросити місію саперів, які вже мають досвід роботи у «гарячих точках», задля безпечного знешкодження боєприпасів.

3. Відновлення інфраструктури

Представник ООН також каже про критичний стан об’єктів інфраструктури. Розбиті дороги, зруйновані лікарні, обірвані лінії електропередачі – все це перешкоджає реалізації мешканцями низки соціально-економічних прав: на охорону здоров‘я, на соціальне забезпечення, на достатній життєвий рівень, на працю, на підприємницьку діяльність. Окрім того, страждають і особисті права осіб: наприклад, право на свободу пересування. Валоєв називає проблему відновлення інфраструктури найбільш важкою для вирішення, однак, відзначив її важливість для забезпечення нормальної життєдіяльності населення. Він відзначив, що з боку української влади необхідні роботи вже ведуться, однак, не мають бажаних темпів. У ООН хочуть допомогти – і розробили план взаємодії задля спільної реставрації об’єктів інфраструктури.

4. Підвищення ефективності функціонування контрольно-пропускних пунктів

За 2018 рік лінію розмежування було пересічено понад мільйон разів. Однак, ефективність роботи контрольно-пропускної системи залишається на низькому рівні. Вона не здатна адекватно врегульовувати численні транспортні потоки, внаслідок чого створюються масштабні затори. Це несе ризики, пов‘язані із невчасним постачанням соціально важливих товарів, а також перешкоджає свободі пересування осіб. Валоєв наголошує на недостатній кількості КПП як для ділянки довжиною 427 км. Окрім створення додаткових пунктів пропонується запровадити більш ліберальні правила перевірки та пропуску транспорту, які змогли б значно прискорити процес перетину лінії розмежування та нівелювати ризик виникнення заторів.

5. Психологічна реабілітація

За 5 років постійних вибухів, смертей та бідного життя – мешканці окупованих територій зазнали значного психологічного удару. Валоєв розповів, що у ООН планують надіслати місію досвідчених спеціалістів із постконфліктної реабілітації для дослідження соціально-психологічного стану населення та вироблення заходів щодо його покращення. Окрім того, щоб «повернути людей до нормального життя», представники міжнародної організації сприятимуть проведенню культурних заходів (фестивалів, концертів, кінопоказів) у населених пунктах на Сході країни.

Підсумуємо. План гуманітарної допомоги ООН має стати важливим та, сподіваємося, ефективним кроком для забезпечення прав населення окупованих територій. Чудово, що у міжнародній організації до вирішення проблеми підійшли комплексно: і окрім ситуації із правами, що лежать на поверхні (соціально-економічних та особистих), приділили увагу культурним та психологічним проблемам людей. У ООН закликають більше говорити про ситуацію Донбасі як у ЗМІ, так і на дипломатичному рівні. Оскільки, фактично конфлікт не є «замороженим» – режим припинення вогню порушується чи не щоденно – а якнайшвидше розв‘язання протистояння задля забезпечення прав і свобод людей становить інтерес не тільки для України, а й для всього міжнародного співтовариства.