Яка зона компетенції Президента України
Перед виборами Президента України кожен кандидат клянеться українцям що він зупинить війну, поборе корупцію, оплата за комунальні послуги зменшиться у рази, мінімальна заробітна плата буде складати 1 000 євро. Виходить, що кандидати на посаду Президента України – Боги, тому що жодна людина на цій посаді нічого подібного не зможе зробити. Для цього Президенту України, як мінімум, потрібна команда яка поділяє з ним ці ідеї. У розділі V Конституції України чітко розписані повноваження Президента України, а саме у статті 106. Ми всі пункти статті цитувати не будемо, а лише ті, де чітко вказані повноваження Президента України:
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;
9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;
10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;
11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора;
12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;
15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;
17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
22) прізначає на посади третина складу Конституційного Суду України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
Зона компетенції Президента України:
-
Гарантія Конституції України
-
Зовнішня політика
-
Обороноздатність
-
Виконавчий вектор влади: 24 губернатора, близько 600 голів районних адміністрацій, СБУ, прокуратура, військовий сектор тощо
-
Право вето на будь-який закон, який він може повернути у парламент на доопрацювання
Президент має величезні повноваження, але без підтримки парламенту він малоефективний. Президент України висуває своїх кандидатів на посаду Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурору, Голови СБУ. Але всіх цих кандидатів повинні підтримати народні депутати, тому якщо більшість парламенту буде проти Президента України і цих кандидатів на дані посади, то Головнокомандуючий не зможе поставити «своїх людей» на необхідні посади і щось змінити в Україні.
Тому щоб у Президента України була можливість впливати на процеси у державі, у нього повинна бути більшість у парламенті, «свій» Прем’єр-міністр України тощо. Чудовий приклад у даному випадку показує Петро Порошенко за роки свого правління.