MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

2018 року зафіксовано 86 випадків фізичної агресії до журналістівУ лютому зафіксовано 8 випадків застосування сили проти журналістівМинулого року НСЖУ зафіксувала 90 випадків застосування сили до журналістів5 журналістів постраждали від фізичної агресії в листопадіЗ початку року – 13 нападів на журналістів55 випадків фізичної агресії проти журналістів з початку рокуПротягом травня зафіксовано 7 випадків агресії щодо медійниківСьогодні — Всесвітній день свободи пресиПравила обробки і захисту персональних даних у базах даних, володільцем якої є громадська організація «Харківська правозахисна група»Росія має надати докази того, що український журналіст живий, — ‘Репортери без кордонів’ шукають Дмитра ХилюкаУряд запровадить тимчасове посвідчення громадянина України Пропутінські заклики та війна проти українського збіжжяСім місяців під землею та півстоліття на повернення викрадених дітей — підсумки тижня Понад 113 тисяч воєнних злочинів від початку повномасштабного вторгнення РФПриречені на муки: проблеми звільнення з місць позбавлення волі через тяжкі захворюванняПравоохоронці розслідують 18 кримінальних проваджень за фактами вбивства 38 українських військовополонених Призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника‘Сосед еще был жив и звонил внучке, чтобы она достала его из-под завалов’, — житель Бородянки Екологічна катастрофа у Харкові, вбивство полонених, ціна відбудови — підсумки тижня Российско-украинская война: что такое фильтрация?

Винні в побитті сотень журналістів під час Євромайдану залишаються непокараними

20.02.2019    джерело: pk.khpg.org
ХПГ-інформ
Попри гучний розголос і обіцянки правоохоронців та представників влади, численні справи щодо нападів на журналістів у часи Майдану так і лишаються нерозслідуваними, наголошують у Національній спілці журналістів України.

У період з листопада 2013 по лютий 2014 року стався 271 інцидент побиття журналістів, проте і на п’яту річницю Майдану практично відсутні прецеденти покарання за жорстокі побиття журналістів, – наголошують у Національній спілці журналістів України (НСЖУ).

«Показові справи, які брали під особистий контроль найвищі чини правоохоронних органів і представники влади, так і лишилися здебільшого нерозкритими. Ті ж справи, які дійшли до суду, тягнуться роками, періодично закриваються і після апеляції знову поновлюються, – проте, результату так само немає: винних не покарано, а журналісти зневірені», – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Уже протягом чотирьох років у судах розглядається справа жорстокого нападу на черкаського журналіста Ігоря Єфімова. 20 лютого 2014 року Ігоря жорстоко побили працівники міліції під час «зачистки» блокпоста від активістів на черкаській дамбі. Особу підозрюваного – заступника командира батальйону – встановити вдалося відносно швидко. Проте суд ухвалив виправдувальний вирок, яким визнав офіцера невинуватим. При цьому прокуратура встановила прізвища всіх підлеглих підозрюваного та факт побиття журналіста саме міліціянтами, але обмежилася підозрою лише одному офіцерові. Виправдальний вирок підтримав і Апеляційний суд у Черкасах 2017 року. І лише Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду навесні 2018 року скасував ухвалу Апеляційного суду Черкаської області, зазначивши, що «апеляційний перегляд кримінального провадження відбувся формально, а ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою та вмотивованою». Це рішення Верховного Суду України підтримано спеціальною заявою Представника ОБСЄ з питань свободи медіа (Відень) Арлема Дезіра.

Ігор Єфімов (фото: Дар’я Бунякіна, RFE/RL)

Інша гучна справа – розслідування вбивства журналіста В’ячеслава Веремія в Києві під час Євромайдану – так само тривала роками. Та попри розголос і особливу увагу всього українського суспільства до судових процесів, перший вирок суду, ухвалений в грудні 2017 року, вразив своєю несправедливістю: тоді підозрюваному в організації смертельного побиття журналіста Юрію Крисіну суд Києва призначив чотири роки позбавлення волі з випробувальним терміном два роки (фактично суд присудив йому умовний термін). Згодом, після апеляції, у червні 2018 року Апеляційний суд Києва засудив Юрія Крисіна до 5 років позбавлення волі.

В’ячеслав Веремій (фото: Сергій Нужненко, RFE/RL)

За даними аналітичного звіту НСЖУ, за час революційних подій 2013–2014 років від фізичних атак правоохоронців або тітушок постраждав 271 журналіст. Найбільше нападів, крім Києва, було в Харкові, Черкасах, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі та в Криму. Крім того, за цей період зафіксовано 14 нападів на редакції медіа, 9 арештів та затримань, 31 випадок погроз працівникам медіа фізичною розправою.

 Поділитися