MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Розстріли у Бучі та катівні на Харківщині: Нові подання до Міжнародного кримінального суду. АнонсРосгвардійцю, якого заочно судять за катування мешканців Херсона, оголосили нову підозру‘Бездоганну поведінку судом не встановлено’ — звіт за результатами моніторингового візиту до Надержинщинської виправної колонії №65 Суддів пропонують перевіряти на детекторі брехні — чи є в цьому сенс?Верховний Суд у Москві залишив за ґратами колишнього вчителя музики з КримуНачальника Росгвардії та його підлеглих заочно судитимуть за катування мешканців ХерсонаУ 18 установах виконання покарань засуджені протягом півтора року жодного разу не зверталися до Омбудсмана Замовників нападу на Катерину Гандзюк засудили до 10 років позбавлення воліНе суд, а судилище: азовці на лаві підсудних у Ростові-на-ДонуНе встигли здійснити задумане, бо ми їх затримали — у Ростові-на-Дону засудили чотирьох кримчан Законопроєкт 9314 паралізує досудове розслідування під час війни“Кольоровий тероризм”: кримського художника Богдана Зізу засудили до 15 років позбавлення воліВ Росії засудили чотирьох кримськотатарських активістів: разом вони отримали 53 роки ув’язнення Верховний Суд звільнив чоловіка, який відмовився від військової служби через релігійні переконання16 років ‘за шпигунство’: у Тулі засудили українця Андрія ПеткевичаПарламентська асамблея НАТО визнала злочини РФ проти України геноцидом і засудила рашизмДев’ять тисяч скарг на суддів: коли запрацює Служба дисциплінарних інспекторів при Вищій раді правосуддя?Amnesty International: У 2022 році у світі стратили 883 людини за рішенням суду‘Брат подорвался на растяжке. Мы ничего не знаем о его судьбе’ Рада ООН засудила РФ за насильницьке переміщення та депортацію українських дітей

Ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката

01.03.2019   
ХПГ-інформ
Верховний Суд в черговий раз вказав: «….ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката». Судді регулярно забувають про це.

Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» набув чинності ще 2017 року. Відповідно до нього адвокатський ордер є достатнім документом для підтвердження повноважень адвоката. Але деякі судді продовжують за звичкою вимагати від адвокатів кілька документів. Це і свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, і ордер, і договір між підзахисним і адвокатом. Часто мета такого суддівського «забування» про зміни в законі – мати привід повернути позов або затягнути процес.

Адвокат Харківської правозахисної групи Василь Мельничук, захищаючи інтереси шукача притулку, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва. На підтвердження своїх повноважень адвокат надав оригінал ордера.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ордер, виданий адвокатом, не є документом, що підтверджує його повноваження на звернення до суду в інтересах клієнта, в зв’язку з чим позов повернули . Таке рішення було оскаржене до апеляційного суду, який також відмовився відкрити апеляційне провадження, оскільки на думку суддів ордер, виданий адвокатом, не є документом, що підтверджує його повноваження на звернення до апеляційного суду.

Рішення апеляційного суду було оскаржене до Верховного суду з наступних мотивів: «Посилання апеляційного суду на те, що повноваження адвоката на підписання апеляційної скарги та її подачу можуть бути підтверджені лише договором про надання правової допомоги, не відповідають принципам, викладеним в ч.ч. 1, 2 ст. 60 КАС України, у відповідності до яких представник, в даному випадку адвокат, наділений усіма процесуальними правами та обов’язками, що і позивач, окрім тих, в яких він обмежений та які повинні бути зазначенні в ордері на зворотній стороні.

Єдиними документами встановленими ч. 4 ст. 59 КАС України, що підтверджують повноваження, є довіреність, або ордер. В даному випадку для суду було надано оригінал ордеру, на зворотній сторонні якого було зазначено про відсутність обмежень в процесуальних повноваженнях адвоката, що в силу ч. 1 ст. 60 КАС України надає адвокату усі повноваження, що і позивачеві, в тому числі і на підписання та подачу апеляційної скарги.

Вносячи такі зміни до ст. 59, 60 КАС України, законодавець передбачив кримінальну відповідальність ст. 400-1 КК України для адвокатів за навмисне невнесення до ордеру обмежень у повноваженнях, що дозволяє особам, що постраждали від незаконних дій адвоката захистити свої порушені права, звернувшись із заявою про кримінальне правопорушення, та притягнути адвоката до кримінальної відповідальності, а у випадку винесення обвинувального вироку, він буде підставою для перегляду ухвалених рішень за нововиявленими обставинами.

Таким чином вважаю, що наданий оригінал ордеру з відміткою на звороті про відсутність обмеження процесуальних повноважень згідно договору, в силу ч. 4 ст. 59, ч.ч. 1,2 ст. 60 КАС України є належним та достатнім документом, що підтверджує мої повноваження для підписання та подачі апеляційної скарги».

25 лютого 2019 року Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та направив справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В цьому рішенні Верховний Суд вказав: «….ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката; … повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи».

Нагадаємо, що такий правовий висновок вперше викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 р у справі № П/9901/736/18.

 

 Поділитися