Шанс на справедливість – вперше з 2004 року
Історія заявника у справі Malyy v. Ukraine розпочалася більше ніж п’ятнадцять років тому. Тоді його, лікаря за професією, неочікувано затримали співробітники міліції за підозрою у вчиненні низки страшних злочинів – вбивств та грабежів «ювелірок». Оскільки заявник цих злочинів не скоював, то й зізнання у них правоохоронцям довелося «вибивати». Не витримавши катувань, заявник підписав усі документи.
Звичайна історія для тих часів, чи не так? Заявник ще й не мав адвоката на початковому етапі справи, тож захистити себе від свавілля співробітників міліції не міг.
Заявник неодноразово скаржився на порушення своїх прав, але марно – прокуратура не вважала за можливе розпочати кримінальну справу. Медичні докази побиття були втрачені назавжди.
Потім у житті заявника було ще багато чого. Це й страшні, непридатні для відбування покарання, камери у Дніпропетровському СІЗО, і тримання його у «клітці» під час судових засідань всупереч практиці Європейського суду у низці справ (наприклад, «Свинаренко та Сляднев проти Росії»), і використання доказів, отриманих незаконних шляхом, для винесення обвинувального вироку, і, нарешті, перешкоджання адміністрації колонії його спробам подати заяву до Європейського суду з прав людини.
У 2007 році відправити заяву до ЄСПЛ заявнику все ж вдалося. Після цього довгих десять років він чекав, коли ж заява буде передана на комунікацію українському уряду. І коли це, нарешті, сталося, він звернувся до юристів Центру стратегічних справ Харківської правозахисної групи – Ганни Овдієнко та Наталії Охотнікової.
Юристи підготували відповідь на зауваження уряду і ось, 11 квітня 2019 року, Європейський суд з прав людини виніс рішення, визнавши поводження із заявником – жорстоким, а судовий розгляд у його справі – несправедливим.
На заявника ще чекає декілька місяців, а може, й років повторного розгляду справи у національних судах. Але, головне – тепер він має шанс на свободу.
Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»
