Українським дітям загрожує рабство

Яким би дикунством у ХХІ сторіччі не здавалися торгівля людьми і рабство, однак протиправні ремесла й досі існують у сучасному світі. Україна, на жаль, не є винятком із загального правила. За даними Глобального індексу рабства (Global Slavery Index) 2018 року, у нашій країні понад 286 тисяч людей проживають в умовах рабства. Основними формами експлуатації у сучасному рабстві є не тільки примусова праця невільників, а й їхнє використання у секс-індустрії, у військовому конфлікті, у жебракуванні та, найстрашніше, на чорному ринку органів.

Розповсюдилося явище рабства і на українських дітей та підлітків. Зловмисники все частіше використовують їхню недосвідченість та довірливість задля власної вигоди. У результаті хтось дізнається про невільництво із творів Шевченка, сидячи за шкільною партою, а хтось – переживає моторошний сюжет у реальному житті.

Жахливо усвідомлювати, що «продавцями» дітлахів часто стають їхні ж батьки. Свіжим прикладом є затримання за підозрою у торгівлі дітьми громадянки України, яке відбулося у Грузії 21 квітня. Як повідомляє МВС Грузії, жінка перетнула кордон разом із 10-ма неповнолітніми особами, які, відповідно до документів, наданих нею прикордонникам, є її рідними дітьми. Правоохоронців насторожив той факт, що одразу 4 з них були народжені у 2017 році. У ході оперативних дій вони виявили ознаки трафікінгу (торгівлі людьми) – та затримали жінку. У грузинському МВС повідомляють, що українка могла мати намір перейти на територію окупованої Абхазії, щоби продати там малечу. Цю тезу вони й доводитимуть у суді. Наразі ж жінка перебуває у слідчому ізоляторі, а діти – у лікарні через інтоксикацію та незадовільний стан здоров’я. Слідство проводиться спільно з українською стороною.

Однак не тільки недобросовісні батьки є причиною розповсюдження дитячого трафікінгу. Часто самі діти стають винуватцями своєї страшної долі. Так, приголомшливі дані оприлюднила ООН 24 квітня в Києві. Згідно із дослідженням, проведеним спільно Міжнародною організацією з питань міграції, 66 % українських підлітків та молодих людей у віці від 13 до 20 років готові погодитися на ту чи інші сумнівну пропозицію, у результаті якої вони можуть стати жертвою торгівлі людьми. Найбільш вразливими є діти із проблемних родин, а також ті підлітки, які ніде не навчаються та не працюють.

Торгівля людьми, рабство та примусова експлуатація дітей завжди лежали поза площиною прав і основоположних свобод людини. Проблема є надскладною та потребує комплексного підходу до її вирішення. Ми виділили основні причини виникнення цього негативного явища в Україні та способи, які могли б посприяти їхньому нівелюванню.

Причини розповсюдження торгівлі дітьми в Україні

(ФОТО: UNICEF)

1. Бідність

Бідність сама із себе є запереченням прав і основоположних свобод людини. Цю тезу дуже часто використовує у своїх промовах Генсек ООН Антоніу Гутерріш. З ним не можна не погодитись. Бідність несе загрозу як для бідняка, так і для його оточення. Адже сама неможливість задовольнити базові потреби пригнічує гуманне начало осіб – і керівним стає інстинкт самовиживання. Злидні змушують людей здійснювати жахливі вчинки. Як от ставати злочинцем – і продавати дітей задля легкої наживи. Або самому погоджуватися на сумнівні пропозиції зловмисників, прирікаючи себе на неволю.

2. Конфлікт на Донбасі

Окуповані території не одноразово фігурували у звітах міжнародних організацій як край свавільного беззаконня. Через їхню непідконтрольність правоохоронним органам зростає кількість випадків торгівлі людьми, а саме рабство укорінюється. Так, згідно із даними доповіді міжнародної організації К4D (Knowledge, evidence and learning for development), із 2015 року масштабними стали примусові вивезення мешканок окупованих територій, у тому числі неповнолітніх, до країн Європи, Ближнього Сходу та Центральної Азії задля їхньої експлуатації в секс-індустрії. Підтвердив такий стан справ і заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця під час виступу на минулорічних відкритих дебатах у Раді Безпеки ООН.

3. Необізнаність молоді

У передмові ми звернули увагу на результати нещодавнього дослідження Міжнародної організації з питань міграції. Так, воно продемонструвало, що більше ніж половина українських тинейджерів здатна погоджуватися на сумнівні та ризикові пропозиції, які у результаті можуть призвести до поневолення та експлуатації. Слід розуміти, що молодь особливо чутлива до солодких брехливих пропозицій. Причини цього можуть бути дуже індивідуальними: хтось прагне легких грошей, а хтось – пригод. У будь-якому разі, рисою, що об’єднує підлітків – жертв торгівлі людьми – є їхня необізнаність та відсутність повноцінного усвідомлення тих ризиків, які можуть приховуватися за обгорткою вигідних пропозицій. Багато із них або взагалі не замислююються про вірогідність бути проданим у рабство, або вважають таку ситуацію ефемерною – такою що буває лише в кіно, у сюжетах новин або десь у далеких країнах.

4. Байдикування

У звіті про результати згаданого вище дослідження зазначалося, що найбільш вразливою категорією дітей та підлітків є ті, хто ніде не навчається або не працює. Так, перебуваючи у такій ситуації, вони фактично виключаються із повноцінного соціального життя, яке є одним із оберегів від рабства. Окрім того, ледарство часто супроводжується незадовільним матеріальним становищем, що, своєю чергою, часто-густо стає причиною надання підлітками згоди на відверті афери та ризиковані пропозиції.

Протидія дитячому трафікінгу

(ФОТО: Pacific Mist Photography)

Торгівля людьми є хворобою суспільства. І як будь-яку хворобу її слід лікувати – систематично боротися із злочинністю. Але згадаймо аксіому: найбільш ефективним лікуванням є профілактика. Ми виділили декілька позицій, втілення у життя яких могло б зменшити середовище існування трафікінгу.

1. Належне виконання соціальних функцій державою

Так, у сьогоднішніх нелегких економічних умовах важко говорити про те, чи має держава фактичні можливості надати необхідний захист і забезпечення родинам та дітям. Однак у будь-якому разі владі слід згадати про благородне конституційне словосполучення «соціальна держава», а також міжнародне зобов’язання щодо докладання зусиль задля досягнення належного життєвого рівня населення. Адже ефективна протидія бідності є ключовою позицією у боротьбі із торгівлею людьми.

Окрім того, держава має нівелювати ризик байдикування молоді – і сприяти максимальному залученню дітей до освітньої сфері, а також створювати робочі місця для молодих випускників шкіл та професійних училищ.  

2. Запровадження жорстких санкцій і показові притягнення до відповідальності за торгівлю дітьми

Метод кнута часто є не менш ефективним, ніж метод пряника. Україна використовує його з 2018 року. Тоді було ухвалено ЗУ про внесення змін до ККУ, яким було запроваджено більш жорсткі санкції за торгівлю дітьми відповідно до міжнародних стандартів. Із жовтня минулого року санкція для опікунів складає від 8 до 15 років позбавлення волі.

На жаль, навіть можливість притягнення до відповідальності не завжди зупиняє торговців дітьми. Більш ефективним кроком до вирішення проблеми могло б стати широке освітлення громадськістю процесу притягнення до відповідальності винних осіб. Завдяки показовому прояву нульової толерантності до торгівлі дітьми можна забезпечити досягнення на практиці одного із завдань кримінального покарання – недопущення виникнення таких злочинів у майбутньому. Реалізація ж цієї ідеї лежить як на правоохоронних та судових органах, так і на інститутах громадянського суспільства.

3. Інформаційна робота з дітьми

Ми вже називали незнання своїх прав та реальних ризиків їх порушення причинами потрапляння дітей у халепу. Вирішити ситуацію може активна просвітницька робота у школах.  Така ініціатива вже впроваджується. Студія онлайн-освіти EdEra нещодавно запустила новий курс «Права людини в освітньому просторі». Він передбачає здобуття вчителями знань щодо викладання основ прав людини в школах. «Насправді, права людини мають вивчатися в рамках всіх предметів. Ми розповідаємо про те, що освіта в галузі прав людини – це освіта, яка пронизує всі навчальні програми. Ми разом з партнерами ОБСЄ і за підтримки Міністерства освіти зараз намагаємося домогтися того, щоб цей курс став важливим для всіх вчителів, і щоб вони розуміли, що можна всі принципи цього курсу засвоювати при навчанні будь-якого предмету», – розповів на Громадському радіо менеджер проектів і юрист студії EdEra Ігор Конопка.

4. Припинення конфлікту на Донбасі

Ми розуміємо, що ключі до розв’язання конфлікту тримає у руках не виключно українська влада. Новообраний Голова держави вже пообіцяв припинити його за допомогою дипломатичних методів. Чи зможе – покаже час.