MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

«Темрява» проти «світла»Уряд запровадить тимчасове посвідчення громадянина України Приречені на муки: проблеми звільнення з місць позбавлення волі через тяжкі захворюванняУ Росії вербують увʼязнених жінок воювати проти України11 депортованих до РФ дітей мають повернутися до України (оновлено)Вправа ‘очищення розуму’До України евакуювали жінку, якій окупанти не платили пенсію через її український паспорт Комитет ООН по правам ребенка осудил нарушения прав украинских детей со стороны РФСоборність України: через спротив, піт і кров…Хімічна зброя, цивільні у російському полоні, третина України забруднена мінами — підсумки тижняЄдність ЄС та захист свободи в УкраїніГрубі порушення міжнародного права і воєнні злочиниУкраїнські правоохоронці виявили 104 російські катівні у восьми областях УкраїниРосія має повернути ще шістьох дітей до України Визнання людини померлою: для зниклих безвісти на війні строк можуть скоротитиСтуденти, які потрапили до російського полону, зможуть отримувати соціальну стипендію з 2024 рокуРФ скоїла понад пів тисячі злочинів проти українських журналістів і медіа від 24.02.2022 В ООН зафіксували понад 10 000 випадків загибелі цивільних в Україні від 24.02.2022Двопалатний парламент та Кримськотатарська Автономна Республіка: модельний проєкт Конституції УкраїниІдеолога ‘денацифікації’ України засудили до 10 років позбавлення волі

Вхід заборонено! Або трохи про зміни до ст. 24 КВК України

02.05.2019   
Ганна Овдієнко
Пенітенціарна система України стає закритою. І закривають її - наші любі депутати. 

23 квітня 2019 року народні депутати України Геращенко І.О., Іонова М.В. Карпунцова В.В. внесли на розгляд до ВР України проект закону № 10243 “Про внесення змін до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення порядку відвідування установ виконання покарань)”.

Стаття 24 Кримінально-виконавчого кодексу України наразі включає перелік осіб, які мають право без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань (надалі - УВП) для здійснення контролю та проведення перевірок (за бажанням – у супроводі до трьох медичних працівників для медичного огляду засуджених та до двох представників засобів масової інформації). Серед осіб, які мають право доступу до установ, зокрема, зазначаються

1) Помічники-консультанти депутатів Верховної Ради України;

2) Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Кримі та місцевих рад;

3) Члени громадських рад при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та його територіальних підрозділах

Право відвідувати УВП для згаданих категорій осіб мало велике значення у роботі правозахисників. Не маючи самостійного доступу до таких установ, представники громадського сектору, відвідували їх за сприяння згаданих осіб. Моніторингові візити здійснювалися з метою захисту прав та свобод засуджених, дослідження умов тримання під вартою, запобіганню катуванню та іншому нелюдському поводженню. Завдяки діяльності правозахисників було поширено інформацію про випадки побиття в колоніях (з останніх віипадків – Бердянська ВК № 77) та неналежні умови утримування (наприклад, у Жовтоводській ВК № 26), а також зафіксовано неналежне лікування засуджених (наприклад, у Бучанській ВК № 85). Завдяки візитам було врятовано десятки життів та зупинено сотні правопорушень. У подальшому наявність таких злочинних дій було зафіксовано у рішеннях Європейського суду з прав людини, який визнав порушення статтей 2, 3, 5 Конвенції.

Депутати Верховної Ради України, що внесли проект закону № 10243, намагаються позбавити правозахисників права доступу до установ виконання покарань, а засуджених – надії на справедливість.

Відповідно до тексту згаданого проекту закону, помічники-консультанти народних депутатів України, а також депутати місцевих рад позбавляються права доступу до установ виконання покарань. Також виключається й положення про можливість такого доступу для громадських рад при кримінально-виконавчій службі, метою роботи яких був саме моніторинг установ виконання покарань представниками громадського сектору на території певного регіону.

Показово, що перелік осіб, який залишиться у статті після змін, є дуже коротким. У нього входять представники органів державної влади, які практично завжди стоять на боці системи, та високопосадовці, що не будуть систематично відвідувати установи виконання покарань (наприклад, Президент України). Щодо можливості відвідувати колонії представникам Уповноваженого, то на це має право сам Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його регіональні представники (не більше двох у кожній області). Цього явно недостатньо для моніторингу ситуації.

У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що таке обмеження вводиться через отримання посвідчень помічників-консультантів депутатів особами з “кримінальним минулим” та особами, які діють “в приватних інтересах окремих осіб”. Хоча, безсумнівно, такі випадки і могли мати місце, однак вони скоріше були виключеннями із правил. Доцільніше було б змінити вимоги до помічників-консультантів, вказавши, що вони не мають бути судимими на момент отримання посвідчення. Це було б найбільш ефективним вирішенням проблеми, адже крім доступу до колоній, помічники народних депутатів України мають ще ряд прав, які, можливо (в деяких випадках), вони реалізують в “інтересах приватних осіб”.

Тому ми сумніваємося, що зміни до Статті 24 КВК України змінюються з метою захисту суспільних прав. Навпаки, це робиться з метою:

1) Унеможливлення доступу громадського сектору до УВП;

2) Запобігання фіксуванню та висвітленню порушень прав засуджених журналістами;

3) Запобігання поданню скарг до національних інстанцій та ЄСПЛ щодо неналежних умов тримання під вартою, неналежного лікування, катування чи жорстокого поводження.

Пенітенціарна система України знову стає закритою. І закривають її – наші любі депутати.


Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»

 Поділитися