MENU

Подібні статті

«Темрява» проти «світла»‘Зеленський вдається до практики СРСР’. Заява правозахисних організацій щодо незаконності позбавлення громадянства УкраїниСудилище над українськими військовополоненими окупанти можуть провести 24 серпня – мер МаріуполяПрактика застосування статті 391 Кримінального кодексу України доводить, що ця стаття має бути скасованаХронологія подій у Харкові та Харківській області під час російсько-української війни. 24 липня 2022 року.Узнать о беременности 24.02 в Мариуполе. Продолжение истории врача в бомбоубежище Missing persons and enforced disappearances in the Kherson Region (24 February-24 June 2022)«Горіновська» стаття, «криваві» фонтани, весілля в чорному – дайджест російських протестів«Коли по площі Свободи удар був, у нас прямо будинок затремтів»Missing and Detained Individuals in the Kharkiv Region: An analytical review (24 February to 23 June 2022)Patterns of Resistance are changing. A Digest of Protests in Russia (17-24 June 2022) Хронологія подій у Харкові та Харківській області під час російсько-української війни. 24 червня 2022 рокуЗникнення безвісти, насильницькі зникнення та незаконне позбавлення волі під час війни в Україні (за даними по Херсонській, Запорізькій, Харківській та Луганській областях)Disappearances in the Zaporizhzhia Region (24 February to 18 June 2022)З полону звільнено 144 захисника України – це найбільший обмін від початку повномасштабного російського вторгненняINCIDENTS IN KHARKIV AND THE KHARKIV REGION recorded by the KHPG during the first 120 days (24 February-23 June 2022) of Russia's all-out war against Ukraine​​​​​​​Узагальнення подій, які були задокументовані Харківською правозахисною групою у Харкові та Харківській області протягом перших 120 днів повномасштабної російсько-української війни (24 лютого – 23 червня 2022 року)Зникнення безвісти та насильницькі зникнення в Херсонській області (24 лютого – 24 червня 2022 року)24 червня – головне за деньУзагальнення подій, які відбулися у Луганській області протягом 121 дня повномасштабної російсько-української війни: 24 лютого – 24 червня 2022 року

Вхід заборонено! Або трохи про зміни до ст. 24 КВК України

02.05.2019
Ганна Овдієнко

23 квітня 2019 року народні депутати України Геращенко І.О., Іонова М.В. Карпунцова В.В. внесли на розгляд до ВР України проект закону № 10243 “Про внесення змін до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення порядку відвідування установ виконання покарань)”.

Стаття 24 Кримінально-виконавчого кодексу України наразі включає перелік осіб, які мають право без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань (надалі - УВП) для здійснення контролю та проведення перевірок (за бажанням – у супроводі до трьох медичних працівників для медичного огляду засуджених та до двох представників засобів масової інформації). Серед осіб, які мають право доступу до установ, зокрема, зазначаються

1) Помічники-консультанти депутатів Верховної Ради України;

2) Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Кримі та місцевих рад;

3) Члени громадських рад при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та його територіальних підрозділах

Право відвідувати УВП для згаданих категорій осіб мало велике значення у роботі правозахисників. Не маючи самостійного доступу до таких установ, представники громадського сектору, відвідували їх за сприяння згаданих осіб. Моніторингові візити здійснювалися з метою захисту прав та свобод засуджених, дослідження умов тримання під вартою, запобіганню катуванню та іншому нелюдському поводженню. Завдяки діяльності правозахисників було поширено інформацію про випадки побиття в колоніях (з останніх віипадків – Бердянська ВК № 77) та неналежні умови утримування (наприклад, у Жовтоводській ВК № 26), а також зафіксовано неналежне лікування засуджених (наприклад, у Бучанській ВК № 85). Завдяки візитам було врятовано десятки життів та зупинено сотні правопорушень. У подальшому наявність таких злочинних дій було зафіксовано у рішеннях Європейського суду з прав людини, який визнав порушення статтей 2, 3, 5 Конвенції.

Депутати Верховної Ради України, що внесли проект закону № 10243, намагаються позбавити правозахисників права доступу до установ виконання покарань, а засуджених – надії на справедливість.

Відповідно до тексту згаданого проекту закону, помічники-консультанти народних депутатів України, а також депутати місцевих рад позбавляються права доступу до установ виконання покарань. Також виключається й положення про можливість такого доступу для громадських рад при кримінально-виконавчій службі, метою роботи яких був саме моніторинг установ виконання покарань представниками громадського сектору на території певного регіону.

Показово, що перелік осіб, який залишиться у статті після змін, є дуже коротким. У нього входять представники органів державної влади, які практично завжди стоять на боці системи, та високопосадовці, що не будуть систематично відвідувати установи виконання покарань (наприклад, Президент України). Щодо можливості відвідувати колонії представникам Уповноваженого, то на це має право сам Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його регіональні представники (не більше двох у кожній області). Цього явно недостатньо для моніторингу ситуації.

У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що таке обмеження вводиться через отримання посвідчень помічників-консультантів депутатів особами з “кримінальним минулим” та особами, які діють “в приватних інтересах окремих осіб”. Хоча, безсумнівно, такі випадки і могли мати місце, однак вони скоріше були виключеннями із правил. Доцільніше було б змінити вимоги до помічників-консультантів, вказавши, що вони не мають бути судимими на момент отримання посвідчення. Це було б найбільш ефективним вирішенням проблеми, адже крім доступу до колоній, помічники народних депутатів України мають ще ряд прав, які, можливо (в деяких випадках), вони реалізують в “інтересах приватних осіб”.

Тому ми сумніваємося, що зміни до Статті 24 КВК України змінюються з метою захисту суспільних прав. Навпаки, це робиться з метою:

1) Унеможливлення доступу громадського сектору до УВП;

2) Запобігання фіксуванню та висвітленню порушень прав засуджених журналістами;

3) Запобігання поданню скарг до національних інстанцій та ЄСПЛ щодо неналежних умов тримання під вартою, неналежного лікування, катування чи жорстокого поводження.

Пенітенціарна система України знову стає закритою. І закривають її – наші любі депутати.


Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»

 Поділитися