Суд підтримав дівчину без паспорта

Справа Дайани Залевської, дівчини, що все життя живе в Україні без громадянства, зрушила з мертвої точки: позавчора Харківський окружний адміністративний суд зобов’язав міграційну службу прийняти документи Дайани до розгляду.

Ми вже багато писали про Дайану Залевську. Її батьки приїхали в Україну на початку дев’яностих із Казахстану, а сама дівчина народилася вже в нашій країні. Доки Даяні не виповнилося вісімнадцять років, до міграційної служби (тоді ще ГІРФО) із заявами про надання її дитині українського громадянства зверталася мама. Дарма. З вісімнадцяти років Даяна довелося самостійно боротися із системою. Без паспорта дівчина не може отримати диплом, влаштуватися на роботу, оформити банківську картку і навіть придбати залізничний квиток. Минулого року Дайана звернулася за допомогою до ХПГ.

– Було кілька наших звернень і до органів міграційної служби в Харкові та Харківській області, і до центрального управління, – каже юрист ХПГ Микола Соболь. – Все безрезультатно. Ніхто не вжив заходів, щоб проблему було вирішено. Але це ж не важко: можна знайти свідків, що підтвердять її особу: педіатра, вчителів, однокласників.

Тож залишався єдиний вихід – звернення до суду. Під час судового розгляду не обійшлося без казусів: спочатку Дайану не було допущено на засідання суду через те, що в неї не було...паспорту.  

Основним аргументом відповідача на суді була відсутність у Дайани документу, що посвідчує її особу. Ані свідоцтво про народження, ані заліковка, ані довідка зі школи, де навчалася дівчина, не задовольнили міграційні служби.

– Чому ми не провели процедуру встановлення особи в рамках постанови Кабінету Міністрів №302? Вона проводиться щодо громадян України, –  сказала під час засідання суду начальник відділу юридичного забезпечення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Леся Коваленко. – А позивач на даний час сама ж себе позиціонує особою без громадянства. Тобто вимоги пункту 43 про проведення процедури встановлення особи на даний час до позивача не поширюються...Я бачу в цій ситуації, наприклад, три виходи. Ми могли б запустити процедуру продовження строку перебування на території України як особи без громадянства. Особа має право отримати іноземне громадянство, оскільки батьки – громадяни Казахстану... І потім вийти з цього громадянства, отримати паспорт громадянина України. І ще на даний час розглядається у Верховній Раді законопроект про осіб без громадянства. І це будуть наші повноваження щодо документування осіб без громадянства певним документом.  

Суд визнав дії органів міграційної служби незаконними і зобов’язав їх прийняти у Дайани документи, необхідні для оформлення громадянства.

–  Суд вислухав і їхні, і наші аргументи. І погодився з нашими, – зазначає Микола Соболь. –  А отже орган міграційної служби просто зобов’язаний тепер прийняти цей вичерпний перелік документів, який міститься в указі Президента, що регулює питання громадянства в Україні. Не знаю, чи буде апеляція, але якщо так, тоді наша задача –  продовжувати захищати права Дайани Віталіївни вже в апеляційному суді та відстоювати позицію, щоб рішення суду першої інстанції залишилося в силі.

За оцінкою УВКБ ООН, у червні 2017 року в Україні проживало понад 35000 осіб без громадянства та осіб під загрозою безгромадянства.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. профільного закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», особа без громадянства – особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Шість років тому Україна приєдналася до Конвенції ООН 1954 року про статус осіб без громадянства і до Конвенції ООН 1961 року про скорочення безгромадянства. Незважаючи на це, в Україні досі немає дієвої процедури визначення безгромадянства, потрібної для встановлення та надання повного захисту особам без громадянства на території країни.