«Полювання» на призовників на Харківщині набирає обертів. ООН та ОБСЄ розпочали свій моніторинг
(ФОТО: Reuters)
В Україні триває призовна кампанія. Її завершення відбудеться лише наприкінці місяця, однак ми із прикрістю вимушені констатувати, що вона вже встигла стати осередком правопорушень, масштаб яких набув міжнародного резонансу та привернув увагу ООН й ОБСЄ.
Ще на початку травня ми почали бити на сполох через практику протиправних затримань юнаків. Особи у спортивних костюмах, які представлялися відповідальними за призив співробітниками військових комісарів, вимагали зупинених просто посеред вулиці юнаків довести, що ті не ухиляються від виконання військового зобов’язання. У статті ми як юристи обґрунтували, чому дане явище є абсурдним та абсолютно неприпустимим у правовій державі, та як правозахисники – надали хлопцям інструкції із захисту від протиправної поведінки.
На жаль, попри суспільний резонанс, виражений у відносно великій кількості переглядів статті на сайті та у гнівних коментарях користувачів під публікацією на Facebook-сторінці, жодного позитивного ефекту винесення проблеми на суспільний розгляд не дало.
Відлови призовників стають все більш масштабними. Із 21 травня ледь не щодня на харківських інформаційних сторінках в Instagram та Facebook стали з’являтися попередження щодо орудування груп військових, одягнутих у цивільне, у громадських місцях. У той же час, 29 травня військовий комісар Харківського обласного військового комісаріату Юрій Калгушкін у інтерв’ю інтернет-виданню Vgorode заявив, що план призову виконаний лише на 75%. Чи існує зв’язок між заявою очільника обласного військкомату та тенденції до поширення практики вуличних відловів? Сам Калгушкін в інтерв’ю NewsRoom заявляв, що у обласному військкоматі перевіряють випадки протиправних затримань, про які повідомляють у соціальних мережах, проте жоден із них не підтвердився. Наскільки близькими до життя є результати перевірок військкоматів щодо правопорушень власних же працівників – питання відкрите. Навряд чи нам слід очікувати правдивої відповіді від офіційних осіб, принаймні, до завершення самої кампанії.
Окрім масштабів «полювань» вражають своєю брутальністю і методи «мисливців». Резонансною стала історія 19-тирічного харків’янина Каміла Алієва. На популярному серед молоді веб-порталі pikabu хлопець опублікував запис про те, що його було насильно викрадено та доправлено до військкомату. Юнак написав, що це сталося 28-го травня близько 23-ої годи, коли він повертався додому зі своїм товаришем. Хлопці були вже поруч із домом, коли раптом зупинилися декілька автівок, із який вийшли 8 осіб у цивільному. У грубій формі вони «запропонували» парубкам проїхати з ними. Після відмови військові кинулися за хлопцями навздогін. Парубків швидко наздогнали, товариша Каміла пошарпали та відпустили, самого ж автора скрутили та повезли до Індустріального районного військкомату, потім – перевели до обласного.
Каміл Алієв дає інтервю (ФОТО: АТН)
Завдяки активності користувачів, які розповсюдили пост Каміла на харківських інформаційних порталах та серед ЗМІ, хлопця за декілька днів звільнили. На сторінці в Instagram він одразу ж написав про жахливі умови насильного утримування юнаків у військкоматах, які, за його словами «гірші, аніж у тюрмі». Четвертого червня Каміл дав інтерв’ю, у якому розкрив деталі свого перебування в обласному військкоматі. «Про умови слід сказати окремо: вони жахливі. Це стосується душу, туалету, місць для сну та харчування. Вперше я поїв після викрадення майже через добу. Щодо спальних місць – ми спали на пласких поверхнях, без постільної білизни. Була тільки ковдра, яку, мабуть, ніколи не прали. Воно була напівгнилою. Когось нудить, хтось не може їсти. Є хлопці з хворобами, з діагнозами. Їх не відпускають за довідками», – передає слова юнака АТН. На неналежному медичному обслуговуванні парубок окремо закцентував увагу у відео на персональній Instagram-сторінці. За словами хлопця, лікарі сказали, що він «вигадав свій гастрит», заплющивши очі на виписку у медичній картці.
Каміл був вражений масштабністю викрадень та умовами утримання юнаків у військкоматах. Зараз він намагається привернути увагу ЗМІ до проблеми та консолідувати хлопців із схожими історіями задля захисту їхніх прав. Разом із юристом Євгенієм Ріяко вони вже підготували заяви до військової прокуратури та місцевого відділення поліції про порушення кримінальної справи за ст. 146 ККУ – незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Резонансна справа Каміла привернула увагу міжнародних організацій до проблеми викрадень українських юнаків співробітниками військкоматів. Члени моніторингової місії ООН разом із колегами з моніторингової місії ОБСЄ почали з’ясовувати ситуацію. 4 червня вони працювали біля Харківського обласного військкомату, розпитуючи родичів та друзів постраждалих, які у цей день прийшли висловити свою підтримку викраденим хлопцям. Якого висновку дійдуть представники міжнародних організацій та як ці висновки вплинуть на співпрацю із західними партнерами – покаже час.
Національна поліція також висловила свою оцінку діянням співробітників військкоматів, опублікувавши 31 травня на офіційній Facebook-сторінці свою позицію. У ній було наголошено, що відповідно до чинного законодавства залучення особового складу територіальних підрозділів Національної поліції до забезпечення приводів призовників може здійснюватися лише в рамках кримінального провадження за фактами ухилення від призову на строкову військову службу та лише за наявності орієнтувань на правопорушника. Обласна поліція пообіцяла, що щодо усіх випадків участі поліцейських у безпідставних примусових діях по відношенню до громадян призовного віку будуть проведені службові розслідування. Правоохоронці також звернулися із проханням повідомляти їм про протиправні дії за телефоном 102 або звертатися з письмовою заявою до найближчого відділу поліції.
Голова облвійськомату наказів проводити облави не віддавав (youtube.com/UA:Харків)
Голова Харківського обласного військового комісаріату Юрій Калгушкін теж прокоментував ситуацію. 3 червня він взяв участь у програмі «Тема дня» на телеканалі UA: Харків. На жаль, він не зміг надати чіткої відповіді, чому практика протиправних облав поширена на Харківщині. Окрім того, він заявив, що про подібну політику райвійськкоматів йому не було відомо, оскільки жодних наказів чи розпоряджень він не віддавав. Щодо ситуації із Камілом, Калгушкін повідомив, що осіб, які були причетні до його викрадення, вже притягнуто до дисциплінарної відповідальності – їм винесено догану.
Ми не є суддями, аби визначати, чи є догана співрозмірним покаранням із діяннями, які можуть відповідати складу злочину незаконного позбавлення волі або викрадення людини. Ми лише констатуємо, що проблема, про яку ми почали говорити ще до того, як вона стала масштабною, є надтоксичною для сьогоденної України. Парадоксально, але чим більше юнаків ми протиправно відправляємо до армії, тим більше страждає обороноздатність нашої країни. Адже фактично ми самі надаємо інформаційний привід Росії задля нового удару у гібридній війні. І у той же час, ми відвертаємо від себе західних партнерів, демонструючи деградацію у процесі становлення нашої держави як правової. Ми самі себе прирікаємо на геополітичну одинокість. Та чи зможемо ми протистояти агресору самостійно? Навряд чи. Саме тому ми мусимо не замовчувати проблему. Ми мусимо доносити ризики ситуації і до суспільства, і до чиновників. Наш народ вже заплатив вкрай високу ціну за спокійне безпечне життя – і ми не маємо жодного морального права спасувати перед тими, хто заплатив за це кров’ю.